Справа № 2-а-784/11

                                                            П О С Т А Н О В А

                                                          ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ      

23 березня  2011 року  Калінінського районного суд м. Донецька Донецької області у складі:

головуючого:    судді                       Ушенко В.Ф.

при секретарі                                    Малаховій А.В.

за участю

позивача                                           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінського району у м. Донецьку ради про стягнення недоотриманої щорічної разової державної грошової допомоги до дня 5 травня, як учаснику бойових дій, -

                                                          В С Т А Н О В И В:

           ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Калінінського районного в м. Донецьку ради про стягнення недоотриманої щорічної разової державної грошової допомоги до дня 5 травня, як учаснику бойових дій за 2009-2010 роки.  Він обґрунтовував свої вимоги тим, що є  учасником бойових дій,  має право  відповідно  до ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічно до 5 травня отримати, як учасник бойових дій,  разову грошову допомогу в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Відповідач ухиляється від сплати йому вказаних коштів в повному обсязі, не враховуючи при цьому те, що розмір мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком для щорічних та одноразових виплат визначається на момент виплати. В зв’язку  з тим, що вказані дії відповідача є незаконними, просив зобов’язати відповідача Управління праці та соціального захисту населення Калінінського району м. Донецька  ради  нарахувати та виплатити на його користь  зазначені виплати в розмірах, передбачених Законом.

           Позивач  у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав заяву, в якій позов не визнав та просив розглянути справу за його відсутності. В запереченнях проти позову вказував, що управління під час виплати позивачу одноразової грошової допомоги учаснику бойових дій  діяло у відповідності до вимог діючого законодавства, а саме, постанов Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року №183, від 18.03.2009 року №211, від 07.04.2010 року №299, та Законів України «Про державний бюджет»на відповідні роки, і здійснювало зазначені виплати в межах затверджених кошторисом асигнувань.   

           Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних  підстав.

           Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1, наявною у матеріалах справи.

                  Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), далі по тексту - Закон № 3551-XII, визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 3551-XII до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Розділом 3 цього Закону визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту.

Пунктом 2 частини 2 статті 7 вищевказаного закону передбачено, що до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних  під час виконання  службових  обов'язків,  ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи,  ядерних  аварій,  ядерних  випробувань,   участі  у  військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

Відповідачем фактично було виплачено позивачу, як учаснику бойових дій, щорічну разову грошову допомогу: за  2009 рік –430 грн.,  2010 рік –480грн.

          Частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в редакції станом на дні виплати визначено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова  допомога у розмірі, який призначається Кабінетом Міністрів  України  в  межах  бюджетних  призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006року № 489-У встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється  інвалідам 3 групи в розмірі 300 гривень.

          Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним) стаття 29, пункт 13 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким було зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.

Пунктом 20 розділу ІІ Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України""  від 28 грудня 2007року №107-У1 частина 5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу" з подальшими змінами та доповненнями, викладена в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".   

Рішенням Конституційного Суду України №10/рп/2008 від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України  (є неконституційними) положення, в тому разі і п.20 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України  "Про державний бюджет України на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Тому Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу"  на теперішній час діє в  редакції, яка діяла до 28 грудня 2007 року.

Згідно зі ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші нормативно-правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно в періоди з 1 січня 2004 року до 30 листопада 2004 року, з  1 січня 2007 року до 8 липня 2007 року, та з 1 січня 2008 року до 21 травня 2008 року Закони України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про державний бюджет України на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були чинними та підлягали виконанню, а органи, уповноважені на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Із дати прийняття рішень Конституційним Судом України особи мають право на виплату допомоги на оздоровлення у розмірах, зазначених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".   

Що стосується вказаних виплат у 2009 та 2010 роках, то вони повинні  здійснюватись відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Такий висновок витікає з аналізу статті 71 Закону України  "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статті 70 Закону України  "Про Державний бюджет України на 2010 рік", якими надано право Кабінету Міністрів України встановлювати у 2009 та 2010 роках розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами.                

Тобто, названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно їхня не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно з  Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.  

Позов згідно положень ч. 2 ст. 99 КАС України підлягає задоволенню в частині стягнення недоплаченої допомоги за 2010 рік відповідно до вимог частини 5 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року.

Позов в частині стягнення з управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку Ради не довиплаченої щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги за 2009 рік необхідно залишити без розгляду відповідно до положень ст.100 КАС України.

Позивач підлягає звільненню від оплати судового збору (державного мита), як потерпілого від Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 4 п. 18 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 30.04.1993 року з послідуючими змінами.

Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору (державного мита) на підставі ст. 4 п. 34 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 30.04.1993 року з послідуючими змінами.

Керуючись ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

                                                         В И Р І Ш И В:

              Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінського району у м. Донецьку ради про стягнення недоотриманої щорічної разової державної грошової допомоги до дня 5 травня, як учаснику бойових дій -  задовольнити частково.

            Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Калінінського району у м. Донецьку ради  щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної допомоги до дня 5 травня за 2010 рік  протиправними.

Зобов’язати  Управління праці та соціального захисту населення Калінінського району у м. Донецьку ради здійснити на користь ОСОБА_1 недоплачену одноразову грошову допомогу, як учаснику бойових дій, передбачену ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»за 2010 рік в розмірі  з урахуванням фактично виплачених сум.

Позов в частині стягнення на його користь недовиплаченої щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги відповідно до вимог частини 5 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року за 2009 рік залишити без розгляду відповідно до положень ст.100 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Калінінський районний суд м. Донецька шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а вразі, якщо постанову було прийнято у письмовому провадженні, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

СУДДЯ: