Справа № 22ц-1/2007р. Головуючий в 1 інстанції Черненкова Л.А.
Категорія 05 Доповідач Ремез В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007р. травень 14 дня. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі : Головуючого - Рудь В.В. Суддів - Можелянської З.М., Ремеза В. А. при секретарі - Чергенець C.., розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.03.2006р. за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про виділ частки в праві власності та стягнення грошової компенсації, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про розділ сумісного майна подружжя та визнання права власності на 2/3 частини квартири, -
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2004р. ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про виділ частки з майна, посилаючись на те, що 29.05.1996р. він зареєстрував шлюб з відповідачкою, а 19.11.2002р. шлюб між ними було розірвано.
Під час сумісного проживання з відповідачкою, вони придбали кв.АДРЕСА_1, яка складається з трьох кімнат і належить їм в рівних долях.
У зв'язку з тим, що відповідачка перешкоджає йому в користуванні вказаною квартирою, позивач просив суд винести рішення про виділ його долі з зазначеної квартири шляхом отримання з відповідачки грошової компенсації.
ОСОБА_1. позов не визнала, та звернулась до ОСОБА_2 з зустрічним позовом про розподіл майна та визнання права власності, посилаючись на те, що з червня 1996р. по серпень 2002р. вона знаходилась у шлюбі з ОСОБА_2. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 1998р.н. За рішенням Ленінського районного суду від 16.09.2002р. ОСОБА_2. зобов'язаний платити аліменти на утримання сина ОСОБА_3, але він ухиляється від сплати аліментів, син постійно хворіє і потребує додаткових витрат, у зв'язку з чим з урахуванням інтересів дитини, ОСОБА_1просила суд розділити спірну квартиру, виділивши ОСОБА_2 1/3 долю квартири, визнавши за ним право власності на вказану долю, а їй 2/3 долі, визнавши за нею право власності на вказану долю.
Рішенням суду позов ОСОБА_2 задоволено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Виділено ОСОБА_2 в натурі 1/2 частина кв.АДРЕСА_1 таким чином, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошова компенсація за Уг частку квартири в розмірі 80490грн. Припинено право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину квартири у зв'язку з виділом цієї частки та присудженням за неї грошової компенсації. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вказаної квартири, яка належала ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 13.06.1997р. приватним нотаріусом ОСОБА_4 у зв'язку з виділом цієї частки та присудженням за неї грошової компенсації з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2
В іншій частині зустрічного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволені позовних вимог, та задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, і рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з закриттям провадження по справі з наступних підстав.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2, позивач просив виділити належну йому долю з майна, а саме кв.АДРЕСА_1, а в разі неможливості її виділення, стягнути з ОСОБА_1 грошової компенсації.
Разом з цим, задовольняючи вимоги ОСОБА_2 про розподіл сумісного майна подружжя шляхом стягнення з ОСОБА_1. на його користь грошової компенсації за 1/2 частину кв. АДРЕСА_1 розмірі 80490грн., суд не врахував вимоги ч. 5 ст. 71 СК України, згідно яких присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, та не прийняв до уваги положення п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995р. "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", щодо можливості стягнення грошової компенсації за частку майна у спільній власності в разі, якщо її неможливо виділити, поділити в натурі, або спільно користуватись майном, та не перевірив з урахуванням заявлених вимог можливість спільного користування сторонами спірним майном.
Крім цього, відмовляючи ОСОБА_1. в задоволені позовних вимог про збільшення її частки в поділі сумісного майна з урахуванням проживання з нею неповнолітнього сина, суд не врахував вимоги ч.З ст. 70 СК України та належним чином не перевірив доводи ОСОБА_1. з цього приводу.
Враховуючи, що суд не розглянув всі заявлені вимоги, і на час апеляційного провадження по справі позивач ОСОБА_2. помер, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про смерть /а.с. 144/, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі з урахуванням вимог ч.1 ст. 310 ЦПК України на підставі п.6, ч.1 ст. 205 ЦПК України, у зв'язку зі смертю позивача ОСОБА_2, оскільки спірні правовідносини щодо розподілу сумісного майна подружжя не допускають правонаступництва у зв'язку зі смертю одного з подружжя, а апеляційна скарга ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 205, 304, 310,315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.03.2006р. скасувати.
Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки в праві власності та стягнення грошової компенсації, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ сумісного майна подружжя та визнання права власності на 2/3 частини квартири закрити у зв'язку зі смертю ОСОБА_2
Ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.