Справа № 2-47/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

15 квітня 2011 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу                                        Дніпропетровської області у складі:   

головуючого судді          Середньої Н.Г.,

при секретарі                 Збираник Л.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3,

у відсутність відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду 23.06.2009 р. з позвом, мотивуючи свої вимоги тим, що 28.01.2009 р. о 23.20 год. з вини водія автобусу «СПГТУП»д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 сталася дорожньо-транспортна пригода, в наслідок якої було пошкоджено його автомобіль Мітсубісі Ланцер д.н. НОМЕР_2. На ремонт автомобіля він витратив 11 837, 44 грн. Внаслідок пошкодження автомобіля він зазнав моральних страждань, які оцінює в 5 000 грн., оскільки в добровільному порядку йому відповідачі не відшкодували шкоду, він повинен був докладати додаткових зусиль для відновлення свого порушеного права, звертатись до відповідних фахівців, за власний кошт здійснити ремонт автомобіля.  В момент дорожньо-транспортної пригоди відповідач ОСОБА_4  здійснював перевезення пасажирів та перебував у трудових відносинах з ОСОБА_2 –володільцем джерела підвищеної небезпеки, тому він просив суд стягнути саме з ОСОБА_2 11 837, 44 грн. матеріальної шкоди, 1 000 грн. моральної та понесені судові витрати 877 грн.: державне мито  - 127 грн., 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, 500 грн. за надані юридичні послуги. З відповідача ОСОБА_4 просив стягнути 4 000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, суду пояснила, що дійсно є приватним підприємцем, що здійснює перевезення пасажирів. Однак відповідач ОСОБА_4 не перебував з нею у трудових відносинах. Вона мала намір його прийняти на роботу, у зв’язку з чим він проходив стажування, однак стажування тривало лише по кілька годи на день і не в нічний час, коли сталося дтп. 28.01.2009 р. ОСОБА_4 незаконного заволодів автомобілем, у зв’язку з чим вона звернулась до відділу міліції із заявою про порушення кримінальної справи. Свою заяву вона відкликала, коли автомобіль було знайдено, а матір та співмешканка ОСОБА_4 пообіцяли, що відшкодують шкоду ОСОБА_1 завдану дорожньо-транспортною пригодою. Оскільки ОСОБА_4 самовільно заволодів автомобілем, дтп сталося з його вини, тому і шкоду повинен відшкодувати він.

З цих же підстав заперечував щодо заявлених вимоги представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 Крім того, доповнив, що наданий позивачем висновок спеціаліста не може бути врахований судом як належний доказ, оскільки в його свідоцтві не передбачено право здійснювати оцінку шкоди завданої автотранспортним засобам. До того ж експертна оцінка проведена не за ухвалою суду, експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність. Надані квитанції про розмір понесених витрат на ремонт автомобіля також повинні бути оцінені критично судом, бо у кожного сервісного центру свої  розцінки і автомобіль міг бути відремонтований як за дорожчу ціну, так і за дешевшу. Не обґрунтованою та не доведеною є розмір заявленої до відшкодування позивачем моральної шкоди. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 просив відмовити повністю.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином (а.с. 118, 101).

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 28.01.2009 о. о 23.30. год. ОСОБА_4 керуючи автобусом марки «СПГТУР»держномер НОМЕР_1. по вул. Мелешкіна в м. Кривому Розі, не вибрав безпечну швидкість для руху та безпечну дистанцію, допустив зіткнення з автомобілем Мітсубісі Ланцер держномер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1 внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. За вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_4 притягнений до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП (а.с. 24 - постанова).

Ці обставини встановлені постановою суду в адміністративній справі, що набрала законної сили, а тому відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Згідно протоколу огляду і перевірки технічного стану транспорту в автомобілі Мітсубісі Ланцер держномер НОМЕР_2 було виявлено деформацію задньої панелі, заднього бамперу, заднього лівого крила, заднього капоту, розбитий задній лівий фонарь (а.с. 132 - протокол). Суд вважає, що може також взяти до уваги протокол огляду транспортного засобу проведеного спеціалістом ОСОБА_5, в якому крім зазначених пошкоджень, також вказано пошкодження протитуманної задньої фари автомобіля, оскільки, складення протоколу огляду транспорту не суперечить об’єму  повноважень спеціаліста, згідно доданого сертифікату (а.с. 21 –сертифікат, а.с. 19 –копія протоколу).

Автомобіль Мітсубісі Ланцер держномер НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 (а.с. 26- копія свідоцтва). Після дтп він його відремонтував, на що витратив 11 837 грн. (а.с. 107-109 - квитанції).

ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець, має ліцензію на перевезення пасажирів власним автомобілем «СПГТУР»держномер НОМЕР_1. та уклала договір про надання послуг техогляду, медогляду і т. ін. з КП «Криворіжавтотранс»(а.с. 51, а.с. 52 –свідоцтво, а.с. 53 - ліцензія, а.с. 54 - договір).

Суд вважає доведеним фактичне перебування ОСОБА_2 з ОСОБА_4 в трудових відносинах.

Так, згідно довідки КП «Криворіжавтотранс» та наданих копій журналів 26.01.2009 р. відповідач ОСОБА_4 проходив щозмінний медичний перед рейсовий та перед рейсовий технічний огляд транспортного засобу, йому було видано шляховий лист  (а.с. 66 –67, а.с. 69 , а.с. 70, 71)

Сама відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні визнавала, що ОСОБА_4 проходив стажування з 26.01.2009 р., оскільки вона мала намір прийняти його на роботу.

Про те, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_2  існували трудові відносини підтверджується і її письмовими поясненнями, даними в ході розгляду заяви, поданої до міліції, де вина пояснила, що 28.01.2009 р. в 23.30 год. на маршрутному таксі працював по плану стажування ОСОБА_4, в цей час він здійснив зіткнення з іншим автомобілем, крім того, водій за 4 дні не повернув касу-план 1200 грн. (а.с. 134 - пояснення).

Її заява  про злочин до Саксаганського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області не спростовує наявність між ними трудових відносин. Так ОСОБА_2 у суді пояснила, що відповідач ОСОБА_4 самовільно протиправно заволодів транспортним засобом, що підтверджується її зверненням до міліції. Однак у заяві про злочин вона вказала, що 28.01.2009 р. в 23.30. по вул. Мелешкіна ОСОБА_4 пошкодив її автомобіль  «СПГТУР»держномер НОМЕР_1. і ніде не зазначила, що він автомобіль викрав. Натомість далі вона зазначила, що ОСОБА_4 працював у неї за планом стажування з 24.01.2009 р. (а.с. 133 - заява)

Згідно ст. 24-1 КЗпПУ у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.

Аналогічна норма міститься в ст. 2 Порядку реєстрації трудових договорів між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженому наказом Міністретсва праці та соціальної політики № 269 від 08.06.2001 р.  зі змінами.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_2 фактично допустила ОСОБА_4 до роботи, про що свідчать матеріали справи, то відповідно між ними було укладено трудовий договір, а те, що він не був зареєстрований в центрі зайнятості не спростовує перебування їх у фактичних трудових відносинах, оскільки тижневий строк на момент дтп не сплинув.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання тим своїх трудових (службових) обов’язків.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 зі змінами  за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов’язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Розмір  відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

За таких обставин підлягають стягненню з ОСОБА_2 11 837, 44 грн. витрачених на ремонт автомобіля та 1000 грн. моральної шкоди, при визначенні розміру якої суд враховує, що позивачу довелось докладати додаткових зусиль для відновлення свого порушеного права, витрачений ним для цього час,  понести додаткові витрати та його моральні переживання з цього приводу. З визначених судом підстав не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди.

Так, як підлягають частковому задоволенню вимоги ОСОБА_1, на його користь суд присуджує з другої сторони –ОСОБА_2 відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 127 грн., 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ та 500 грн. на послуги адвоката (а.с. 26 –угода).

Керуючись  ст.ст. 1167, 1172, 1187 ЦК України, ст.ст. 24,24-1 КЗпП України, ст. 10,11,60, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 11 837 (одинадцять тисяч вісімсот тридцять сім) грн.. 44 коп. матеріальної шкоди, 1 000 (одну тисячу) грн. моральної шкоди та понесені ним судові витрати: 500 грн. витрачених на правову допомогу, 127 грн. судового збору, 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ,.

Зобов'язати ОСОБА_1 після відшкодування йому збитків повернути ОСОБА_2 змінені запчастини автомобіля «Мітсубісі Лансер»: задній бампер, лівий задній ліхтар.

В решті позову відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя:Н. Г. Середня