Судове рішення 22-а-6859/2007 від 06.02.2008

Судове рішення #1482347

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-6859/07 Головуючий у 1-й інстанції Гансецька І.А.

№2-а-177/07 Суддя-доповідач: Малинін В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2007 рік м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Малиніна В.В.

суддів: Бєлової Л.В.

Ситникова О.Ф.

при секретарі: Константіновій Н.Б.

за участю представника МОУ (апелянт) - Камінецького О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 19 червня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністра оборони України, Міністерства оборони України про визнання неправомірним та скасування наказу та поновлення на військовій службі, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2007 року позивач звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом про визнання неправомірним та скасування наказу Міністра оборони України від 22 січня 2007 року №22 в частині його звільнення та поновлення на військовій службі.

Мотивуючи свої вимоги тим, що він проходив службу в Збройних Силах України. 23.08.05. наказом Міністра оборони України був призначений директором Департаменту експлуатації і ремонту озброєння та військової техніки Міністерства оборони України. Наказом Міністра оборони України від 22.01.07. № 22 його було звільнено з військової служби в запас за п.67, пп. «б» (за станом здоров'я ) з правом носіння військової форми одягу. Вважає даний наказ незаконним, виданим в порушення його законних прав та інтересів і просить його скасувати в частині звільнення з військової служби, зобов'язати Міністерство оборони України поновити його на військовій службі, стягнути з Міністерства оборони України 5000 грн. моральної шкоди.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 19 червня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Визнано неправомірним та скасовано наказ Міністра оборони України від 22.01.07. № 22 в частині звільнення з військової служби генерал-лейтенанта ОСОБА_1

Зобов'язано Міністерство оборони України поновити позивача на військовій службі на посаді директора Департаменту експлуатації і ремонту озброєння та військової техніки Міністерства оборони України або на рівній посаді.

Стягнуто з Міністерства оборони України на користь позивача 2 000 грн. моральної шкоди.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач -. Міністерства оборони України в особі представника Камінець кого О.В., подало апеляційну скаргу, з вимогою скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

В судовому засіданні представник відповідачів підтримав вимоги апеляційної скарги, позивач та його представник - заперечували, просять суд залиши її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що в справі предметом судового спору є питання законності звільнення особи з публічної служби.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 КАС України на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється на компетенцію адміністративних судів.

Як встановлено судом першої інстанції позивач проходив службу в Збройних Силах України.

З 23.08.05. обіймав посаду директора Департаменту експлуатації і ремонту

озброєння та військової техніки Міністерства оборони України. Відповідно до вимог

директиви Міністра оборони України від 21.03.06. № Д-322/1/02 Департамент

експлуатації і ремонту озброєння та військової техніки Міністерства оборони України з 01.07.06. розформовано. Наказом Міністра оборони України №22 від 22.01.07.

року позивача було звільнено з військової служби в запас за п.67, пп. «б» (за станом

здоров'я) з правом носіння військової форми одягу.

Згідно вимог п.4.12 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками і мічманами) Збройних Сил України, затвердженої наказом МОУ № 237 від 16.07.2002 р. під час проведення організаційно-штатних заходів, унаслідок яких передбачається скорочення посад офіцерського складу, до органу кадрової роботи номенклатури призначення не пізніше як за два місяці до встановлених термінів проведення організаційних заходів подається список осіб офіцерського складу, які вивільняються, з пропозиціями щодо їх подальшого використання.

Згідно вимог п.4.5.1 вказаної Інструкції в разі розформування військової частини або скорочення штатних посад, якщо до встановленого терміну розформування чи скорочення не вирішено питання про подальше службове використання вивільнених військовослужбовців, вони зараховуються наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення для вирішення питання про подальше їх службове використання.

Крім того, встановлено, що зарахування позивача у розпорядження відповідної посадової особи проведено не було.

Відповідно до вимог п.п. 7.6., 7.8., 7.11. Інструкції з особами офіцерського складу проводиться не менше двох бесід з питань їх звільнення. У ході бесіди роз'яснюються підстави і термін подання до звільнення, пільги й переваги щодо працевлаштування та матеріально-побутового забезпечення. Визначається військовий комісаріат для направлення на військовий облік. Зміст проведення бесід відображається в аркуші бесіди. За наявності декількох підстав для звільнення особи офіцерського складу за бажанням обирають ту з підстав, за якою передбачаються найбільші права та пільги після звільнення.

З матеріалів справи вбачається, що з позивачем з питання звільнення було проведено лише одну бесіду 20.12.06., про що свідчить той факт, що на момент першої бесіди, на 05.09.06., не існувало висновку військово-лікарської комісії від 05.12.06. про визнання позивача обмежено придатним до військової служби, а тому була відсутня підстава для звільнення, що і було вказано в аркуші бесіди, проведеної в вересні. Крім зазначеного, з аркуша бесіди від 20.12.06. вбачається, що позивачу під час бесіди не було повідомлено термін подання до звільнення, пільги й переваги щодо працевлаштування та матеріально-побутового забезпечення, не було визначено військовий комісаріат для направлення на військовий облік, за наявності декількох підстав для звільнення не було надано можливість обрати ту з підстав, за якою передбачаються найбільші права та пільги після звільнення.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Міністерством оборони України при звільненні ОСОБА_1 не дотримано вимог пунктів 4.5.1., 4.12., 7.6., 7.11. Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, відповідно якої повинно проводитись звільнення військовослужбовців, чим допущено порушення процедури звільнення позивача з військової служби. Відповідно, позивач підлягає поновленню на військовій службі на посаді директора департаменту експлуатації і ремонту озброєння та військової техніки Міністерства оборони України, а в разі неможливості - на рівній посаді, відповідно до вимог п.7.22. Інструкції.

Щодо відшкодування моральної шкоди необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1167ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, а тому суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 грн., завданої неправомірними діями відповідача - МОУ, яка полягає у моральних стражданнях спричинених звільненням, зниженні самооцінки позивача, зміні звичного ритму його життя.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У суді першої інстанції представник відповідача не довів правомірності звільнення позивача з військової служби.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195,196,198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 19 червня 2007 року - залишити без задоволення.

Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 19 червня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністра оборони України, Міністерства оборони України про визнання неправомірним та скасування наказу та поновлення на військовій службі - залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Корольовського районного суду м. Житомира.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: