Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/1236/24 Провадження № 1-кс/475/175/24

У Х В А Л А

15.10.2024смт. Доманівка

Слідчий суддя Доманівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 за участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого СВ ВП №2 ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП ОСОБА_4 , погоджене начальником Доманівського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні №12024152210000189 від 13.10.2024 за ч. 1 ст. 286-1 КК України,-

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Жовтневе Доманівського району Миколаївської області, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, працює по найму в приватних осіб, раніше не судимого, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И Л А:

15 жовтня 2024 р. на розгляд слідчого судді Доманівського районного суду Миколаївської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного за ч.1 ст.286-1 КК України ОСОБА_5 .

Копія клопотання та матеріалів до нього вручена підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику ОСОБА_6 14 жовтня 2024 р. о 17.10 год

Клопотання мотивоване тим, що 13.10.2024 близько 16:00 год. водій ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (2.97 проміле), з порушення вимог п. п. 2.3 «б», 2.9 «а» та 10.9 ПДР України, а саме: будучи зобов`язаним знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, проявив неуважність та недбалість до забезпечення вимог безпеки дорожнього руху, а також до дорожньої обстановки та її змін, хоча зобов`язаний був постійно її контролювати і мав таку можливість, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`янінням, що знижує увагу та швидкість реакції, на автомобілі «ЗАЗ - 968 М» (р.н. НОМЕР_1 ), під час руху заднім ходом по АДРЕСА_1 , створив небезпеку пішоходу ОСОБА_7 , який стояв на проїзній частині біля домоволодіння АДРЕСА_2 та здійснив наїзд на нього.

В результаті ДТП пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої травми живота, переломів кісток таза з ліва, поверхневі рани волосистої часини голови, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Сторона обвинувачення у клопотанні вважає наявними ризики, визначені ст.177 КПК України, та неможливість забезпечення їх не настання більш м`якими запобіжними заходами, окрім як тримання під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може:

1. переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

2. незаконно впливати на свідків;

3. перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

4. вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

        ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового        розслідування та/або суду, оскільки         підозрюється у        вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії не тяжкого кримінального правопорушення, але за вчинення якого передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років. Тяжкість        ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Також те, що після вчинення кримінального правопорушення підозрюваний ОСОБА_5 самовільно залишив місце пригоди та зник у невідомому напрямку і для встановлення його місця знаходження вживалися заходи, щодо його розшуку

ОСОБА_5 може незаконно впливати на ОСОБА_8 та свідків шляхом схилення до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують його, чим перешкоджатимуть встановленню істини у провадженні.

       Підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. , а саме може вжити заходи до пошуку свідків та очевидців вчинення кримінального правопорушення, які ще не були встановлені та допитані в ході досудового розслідування та схиляння їх до дачі показів, що виправдовують його та не відповідають реальним обставинам справи, крім того може здійснювати перешкоджання кримінальному провадженню через залучення третіх осіб;

        ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може вчинити нові кримінальні правопорушення, оскільки теперішнє кримінальне правопорушення ним вчинено у стані алкогольного сп`яніння, тобто керуючи транспортним засобом він добре розумів протизаконність свого діяння. Таким чином, перебуваючи на волі ОСОБА_5 може продовжити вчиняти аналогічні дії;

На думку сторони обвинувачення, згідно ст. 176 КПК України застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 не є можливим.

У ході судового розгляду прокурор ОСОБА_3 , слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали, з підстав, викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання, вважали, що ризики є необґрунтованими, так як ОСОБА_5 вину визнає, покази надасть в суді, не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду, має на утриманні неповнолітнього сина-студента, дружину — особу з інвалідністю 3 групи та її сина особу з інвалідністю з дитинства, одружений, працює по найму у приватних осіб.

Просили обрати підозрюваному більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в вечірній час доби.

Дослідивши матеріали клопотання та надавши оцінку доказам, які містяться в матеріалах клопотання, заслухавши прокурора, слідчого, захисника та підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Встановлено, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024152210000189 від 13.10.2024 за ч. 1 ст. 286-1 КК України

13.10.2024 року о 20-30 годині ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

14.10.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом (ст. 2 КК України).

Так,   ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строкдо трьох років

Під час розгляду клопотання слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Його причетність до оголошеної підозри підтверджується протоколом огляду місця ДПП від 13.10.2024; схемою до протоколу огляду місця ДТП від 13.10.2024; фототаблицею від 13.10.2024; заявою ОСОБА_9 про дозвіл на огляд автомобілю марки «ЗАЗ - 968 М» (р.н. НОМЕР_1 ) від 13.10.2024; протоколом огляду автомобіля марки «ЗАЗ - 968 М» (р.н. НОМЕР_1 ) від 13.10.2024; фототаблицею від 13.10.2024; постановою про визнання речових доказів і приєднання до матеріалів кримінального провадження від 13.10.2024; протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 від 13.10.2024; висновком №24 щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння від 13.10.2024; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 13.10.2024; довідкою виданою КНП «Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради від 13.10.2024; повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 14.10.2024р

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Слідчий суддя також зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обгрунтованості підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі протии Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Необхідно зауважити, що на данному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Відповідно до ч. 4 ст.193КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин данного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Таким чином, наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 286-1 КК України.

У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Щодо ризиків передбачених ст. 177 КПК України:

метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Перевіряючи доводи прокурора та слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого підозрюваному правопорушення, на даний час існують ризики того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, які ще не допитані в судовому засіданні.

Інші ризик на який посилається слідчий в клопотанні та прокурор у судовому засіданні не доведенні.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1та2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Мотивуючи неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, слідчий в своєму клопотанні про застосування запобіжного заходу тримання під вартою та прокурор в судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчого застосовують загальні твердження, без належної аргументації з посиланням на певні обставини, а тому фактично не довели доцільність застосування до ОСОБА_12 лише запобіжного заходу тримання під вартою, а також те, що жоден із більш м`яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, тобто, слідчий суддя приходить до переконливого висновку про те, що стороною обвинувачення не надано доказів, достатніх, щоб переконати суд у необхідності застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_12 запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.

Водночас, слідчий суддя при вирішенні питання про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу враховує те, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч.5 ст.9 КПК). Так, згідно правової позиції ЄСПЛ, викладеної у пункті 80 рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Таким чином, під час розгляду клопотання слідчого про застосування до підозрюваному ОСОБА_5  запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, а тому при вирішенні питання про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 має стійкі соціальні зв`язки - постійне місце проживання та реєстрації, одружений, працює та утримує родину, неповнолітнього сина-студента, дружину — особу з інвалідністю 3 групи та сина дружини- особу інвалідністю з дитинства, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліках у лікаря – психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Відповідно доч.1,2ст.181КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту «с» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини (пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії», «Лавентс проти Латвії»).

З урахуванням встановлених обставин, пояснень підозрюваної, практики ЄСПЛ, враховуючи наявні ризики, передбачені п.п. 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя визнає за необхідне, з урахуванням вимог ст.181 КПК України, застосувати до  ОСОБА_5   запобіжний захід - домашній арешт, що полягає у забороні покидати житло по по АДРЕСА_1 у період часу з 19-00 год. до 07:00 год. наступної доби, в межах строку досудового розслідування.

Отже, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.176-197, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 — задовольнити частково.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , урордженця с. Жовтневе Доманівського району Миколаївської області, запобіжний захід у виді домашнього арешту, що полягає у забороні йому залишати житло, що розташоване по АДРЕСА_1 в період часу з 19-00 год. до 07:00 год. наступної доби, утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду.

Ухвала слідчого судді діє до 12.12.2024 року

Копію ухвали для виконання направити Відділенню поліції №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_5 з під варти в залі суду.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання в 5-ти денний строк з дня її оголошення апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Слідчий суддя : ОСОБА_1