ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2024 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,підозрюваної ОСОБА_7 апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні №12024262020002849 ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою слідчого судді Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08 жовтня 2024 року в задоволенні клопотання слідчого,яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено.

Обрано ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 гривень і встановлені обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

На таке судове рішення захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної та прокурор ОСОБА_5 подали апеляційні скарги.

Захисник вважає, що слідчим суддею не перевірено обґрунтованість підозри, не встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та визначено непомірний розмір застави.

Вказує, що наявні у матеріалах справи та досліджені слідчим суддею докази: повідомлення про підозру ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , допит свідка ОСОБА_9 спростовують обґрунтованість оголошеної ОСОБА_7 підозри.

Твердить,що у підозрах ОСОБА_8 та ОСОБА_7 наведені взаємовиключні обставини.

Посилається на те, що ОСОБА_7 перебуває з ОСОБА_8 у фактичних шлюбних відносинах, проживають разом та виховують спільну дитину.

Провадження №11-сс/822/306/24 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_10

Категорія: ст.422 КПК України Суддя-доповідач: ОСОБА_1 .

Зазначає, що ОСОБА_7 після оголошення їй підозри від органів досудового розслідування не переховувалась, на виклики слідчого з`являлась, приймала участь у допиті, не намагалась перетнути кордон, хоча мала таку можливість. Такі обставини спростовують наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України

Стверджує, що ризик незаконного впливу на свідків, зазначений слідчим в клопотання, є лише припущенням. Адже підозрювана із свідком ОСОБА_9 , який вже був допитаний, не знайома, а з підозрюваним ОСОБА_11 не спілкується. Доказів протилежного стороною обвинувачення не надано.

Також апелянт вказав, що стороною обвинувачення не надано доказів щодо майнового стану підозрюваної ОСОБА_7 , які б підтвердили можливість внесення визначеного їй розміру застави, а тому слідчий суддя визначив непомірний для неї розмір застави.

Прокурор у апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів із визначенням застави у розмірі 400 000 грн. із встановленням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Вважає, що слідчим суддею не в повній мірі враховано обставини кримінального провадження та ухвалено небгрунтоване рішення.

Зазначає, що підозрювана офіційно не працевлаштована, свою вину не визнає, підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за яке передбачене суворе покарання, має соціальні зв`язки з особами, які причетні до скоєного кримінального правопорушення (деякі з них слідством не встановлені та перебувають на волі), можуть сприяти переховуванню ОСОБА_7 від органів досудового розслідування або суду.

Вказує, що ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідка ОСОБА_9 та інших невстановлених слідством осіб з метою зміни показів, а їх покази мають доказове значення у даному провадженні.

Стверджує, що існує ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, який неможливо зменшити при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

Також прокурор звертає увагу, що при визначенні розміру застави слідчий суддя не врахував, що підозрювана особисто приймала участь у переправленні ОСОБА_9 через державний кордон України та отримала разом з іншими особами винагороду за організацію такого перетину у сумі 13 000 Євро. Вважає, що застава саме у розмірі 400 000 грн. буде гарантувати дотримання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Заслухавши доповідь судді, доводи сторін,кожна із яких підтримала свою апеляційну скаргу та заперечувала щодо апеляційної скарги процесуального опонента,дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно положень ст.177 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків.

Відповідно до ст. 182 КПК України запобіжний захід у вигляді застави застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Як вбачається із наданих матеріалів, 16.07.2024 року до ЄРДР внесені відомості за №12024262020002849 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (а.с.10).

05.10.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України (а.с.12-16).

Згідно підозри, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, організували незаконне переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України до Румунії поза встановленими пунктами пропусків,за що ОСОБА_9 сплатив 13 тис євро .

Надані стороною обвинувачення докази, зокрема: витяг з ЄРДР, повідомлення про підозру, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками,згідно яких ОСОБА_9 упізнав гр-ку ОСОБА_7 як особу,яка причетна до його переправлення через кордон, є достатніми на даний час для висновку про обґрунтованість підозри.

При цьому судова колегія враховує, що факти, які доводять підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального провадження.

Доводи захисника щодо необгрунтованості підозри зводяться фактично до оцінки доказів на предмет їх допустимості,однак таку оцінку апеляційний суд не вправі надавати на стадії перевірки ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу під час досудового розслідування.

Приймаючи рішення,слідчий суддя обгрунтовано врахував,що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та у разі визнання винуватою їй може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років.

Підозра у скоєнні тяжкого злочину та суворість покарання можуть бути підставою для особи переховуватись від слідства та суду.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_7 перебуває з ОСОБА_8 у фактичних шлюбних відносинах та обізнана про обставини кримінального провадження, однак не покинула територію України, хоча мала таку можливість, не нівелює вказаного ризику,оскільки до 05.10.2024 року ОСОБА_7 не мала процесуального статусу у цьому провадженні.

Слідчий суддя правильно зважив і на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, тобто незаконного впливу на свідка у даному кримінальному провадженні з метою зміни ним показів.

При цьому,факт допиту свідка у порядку ст.225 КПК України не свідчить про те,що такий свідок не буде допитаний судом безпосередньо під час судового розгляду.

Окрім того, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину за попередньою змовою із особами,які наразі слідством не встановлені,однак можуть бути відомі підозрюваній.

Матеріали провадження свідчать,що ОСОБА_7 раніше не судима,на її утриманні малолітня дитина,2023 року народження.

Отже,всупереч доводам прокурора,судова колегія вважає правильними висновки слідчого судді,що найбільш суворий запобіжний захід у виді тримання під вартою не відповідатиме особі підозрюваної та встановленим ризикам,яким можливо запобігти шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу-застави з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Захисник у апеляційній скарзі зазначив, що слідчий суддя визначив розмір застави за відсутності доказів її помірності для підозрюваної, не дослідивши докази майнового стану ОСОБА_7 .

Натомість прокурор вказував,що визначений розмір застави не буде гарантувати дотримання підозрюваною процесуальних обов`язків та просив визначити його у розмірі 400 тис грн. із посиланням на абз.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Згідно вимог закону, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Кримінальне правопорушення,у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_7 , пов`язане з незаконним переправленням осіб через державний кордон України з корисливих мотивів.

Згідно витягу з ЄРДР (а.с.10), ОСОБА_9 за послуги щодо незаконного перетину державного кордону, які надавала група осіб та до яких, згідно підозри, причетна ОСОБА_7 , заплатив кошти в розмірі 13 000 Євро.

На спростування доводів прокурора і захисника, колегія суддів вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави відповідає обставинам кримінального правопорушення, майновому та сімейному стану підозрюваної,встановленим даним про її особу,відтак узгоджується із вимогами ст.182 КПК України та позицією ЄСПЛ,відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

На думку судової колегії, перспектива втрати такого розміру застави буде належною гарантією задля запобігання встановленим ризикам та забезпечення дотримання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Підстав для збільшення або зменшення розміру застави апеляційним судом не встановлено.

Отже, судове рішення є законним, а тому апеляційні скарги сторін необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.404,405,407,418,419,422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_5 залишити без задоволення,а ухвалу слідчого судді Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08 жовтня 2024 року-без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3