Номер провадження: 33/813/1705/24

Номер справи місцевого суду: 505/3767/22

Головуючий у першій інстанції Павловська Г.В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2024 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Котовського міськрайонного суду Одеської областівід 02 жовтня 2023 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності   ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 129575, 04.10.2022 о 20 годині 24 хвилин в Одеській області Подільського району в с. Липецьке на автодорозі Т1216, ОСОБА_1 керував автомобілем "КІА SPORTAGE", д.н. з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився за згодою ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку, у лікаря-нарколога. Стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком лікаря Подільської міської лікарні від 04 жовтня 2022 року (результат 1,39%), чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 02 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.

Не погодившись з наведеною постановою суду, 26.01.2024 року ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність, просить суд скасувати постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 02 жовтня 2023 року щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та визнати, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Також ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Котовського міськрайонного суду Одеської області від 02 жовтня 2023 року, посилаючись на те, на коротку версію постанови (вступна та резолютивна частина), стороною захисту була направлена апеляційна скарга на предмет її скасування. Однак, повний текст оскаржуваної постанови апелянт отримав лише 22.01.2024, а тому сторона захисту не мала об`єктивної можливості звернутися вчасно.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, оскільки був оформлений з порушенням діючого законодавства, а саме: протокол складений за відсутності ОСОБА_1 в салоні службового автомобіля, без роз`яснення останньому прав передбачених ст. 268 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 був позбавлений права надавати пояснення. Протокол серії ААД № 129575 сфальсифікований поліцейським ОСОБА_2 . Зазначає, що цим поліцейським відносно ОСОБА_1 складено три протоколи про адміністративні правопорушення в короткий проміжок часу. Крім того, протокол серії ААД № 129575 не містить посилання на пояснення конкретних свідків, не зазначені конкретні докази.

В обґрунтування доводів також зазначає, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а медичний огляд проводився в рамках іншої справи не за направленням поліцейського, а за направленням військовослужбовця ВСП, який є неуповноваженим суб`єктом щодо збирання доказів, а тому медичний висновок не є належним та допустими доказом. Суд в порушення вимог ч. 7 ст. 38 КУпАП, розглянув справу пізніше як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

В судове засідання, призначене 03.10.2024 о 09:10 год ОСОБА_1 не з`явився, його захисник - адвокат Осокін С.Ю. на відеозв`язок не вийшов. Від адвоката Осокіна С.Ю. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. Враховуючи надання адвокатом пояснень у попередніх засіданнях з розгляду справи та наявність заяви про розгляд справи у його відсутність справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 та його представника.

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Статтею 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 та ч.1 ст. 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Пропущений особою строк на апеляційне оскарження поновляється судом лише за наявності належним чином мотивованого клопотання, у якому повинні бути викладені обставини, що слугували поважними причинами пропуску такого строку, а також обґрунтування того, в чому саме полягає поважність причин пропуску цього строку та яким саме чином такі обставини могли завадити особі оскаржити постанову суду в передбачений законом строк.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постанова Котовського міськрайонного суду Одеської області від 02 жовтня 2023 року надіслана для оприлюднення 02.01.2024, оприлюднена 03.01.2024.

Повний текст оскаржуваної постанови захисник ОСОБА_1 отримав 22.01.2024.

З апеляційною скаргою захисник ОСОБА_1 – адвокат Осокін С.Ю. звернувся 26 січня 2024 року, що підтверджується штампом.

За таких обставин, строк на апеляційне оскарження постанови суду від 02.10.2023 пропущений з поважних причин, а тому клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку підлягає задоволенню.

Щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Частиною 7 ст. 294 КУпАП, передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно з ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до п.п. «а» п.2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 129975 від 18.11.2022 (а.с. 3);

- постановою про закриття кримінального провадження від 14.11.2022 (а.с. 4-7);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.10.2022 (а.с. 29);

- протоколом допиту свідка від 06.10.2022 (а.с. 31-32);

- протоколом допиту свідка від 08.11.2022 (а.с. 35);

- протоколом допиту законного представника потерпілої від 08.11.2022 (а.с. 39);

Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини  ОСОБА_1 встановленою постановою судді постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 02 жовтня 2023 року та порушенні ним вимог п. 2.9а ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, оскільки був оформлений з порушенням діючого законодавства, а саме: протокол складений за відсутності ОСОБА_1 , в салоні службового автомобіля, без роз`яснення останньому прав передбачених ст. 268 КУпАП, у зв`язку з чим він був позбавлений права надавати пояснення, проте зазначені доводи безпідставними з огляду на наступне.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 129975 від 18.11.2022 відповідає вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 01 листопада 2015 року № 1395 та вимогам ст. 256 КУпАП.

В протоколі зазначено, що громадянину ОСОБА_1 роз`ясненні права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

З зазначеним протоколом ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис. В графі «пояснення» він зазначив, що з протоколом не згоден, відтак особі права роз`яснені, останній скористався своїм правом на викладення пояснень в тому обсязі, в якому вважав за необхідне.

Доводи апелянта про те, що протокол серії ААД № 129575 сфальсифікований поліцейським ОСОБА_2 , оскільки поліцейським відносно ОСОБА_1 складено три протоколи про адміністративні правопорушення в короткий проміжок часу, судом відхиляються, оскільки будь-яких доказів на підтвердження неправомірних дій з боку працівника поліції - ОСОБА_2 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять, а запис ОСОБА_1 на протоколі, що він з ним не згоден, є окремим спростуванням доводів про його фальсифікацію.

Посилання ОСОБА_1 на те, що протокол серії ААД № 129575 не містить посилання на пояснення конкретних свідків, та в ньому не зазначені конкретні докази, підставою визнання його неналежним доказом бути не можуть, оскільки положення Інструкції № 1395 та ст. 256 КУпАП не зобов`язують уповноважену особу, яка складає протокол, зазначати кожний доказ окремо. Матеріали справи містять докази на підтвердження викладеного в протоколі, в графі «до протоколу додаються» наявна інформація про долучення до протоколу копії документів, та пояснень свідків.

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом є неспроможними, виходячи з наступного.

Постановою Заступника начальника СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області 14.11.2022 закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю у його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження) згідно п.2ч.1ст.284 КПК України. Копію постанови направлено до Подільського РУП ГУНП в Одеській області для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

При цьому слідчим встановлено, що 04.10.2022 о 20 годині 24 хвилин в Одеській області Подільського району в с. Липецьке на автодорозі Т1216, ОСОБА_1 керував автомобілем "КІА SPORTAGE", д.н. з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зник з місця ДТП. Внаслідок ДТП ОСОБА_3 доставлено до КНП "Подільська міська лікарня" з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій поясничного хребта; госпіталізована на стаціонарне лікування.

Огляд на стан сп`яніння проводився за згодою ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку, у лікаря-нарколога. Стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком лікаря Подільської міської лікарні від 04 жовтня 2022 року (результат 1,39%), чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставини, викладені в постанові підтверджені протоколами допиту свідків та законного представника потерпілої.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не надано доказів оскарження постанови про закриття кримінального провадження, яке закрито не з реабілітуючих підстав, то встановлені ним обставини є окремим доведенням існування в його діях складу адміністративного правопорушення - керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння.

Посилання апелянта на те, що медичний висновок не є належним та допустими доказом, оскільки медичний огляд проводився в рамках іншої справи не за направленням поліцейського, а за направленням військовослужбовця ВСП, не спростовують результатів медичного висновку Подільської міської лікарнівід 04.10.2022, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння (1,39%) та жодним чином не є ознакою його невідповідності вимогам закону як доказу, оскільки він правомірно отриманий в межах кримінального провадження і додатковій перевірці в межах адміністративного провадження не потребує. ОСОБА_1 протягом розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції не був позбавлений права надати висновок на спростування факту перебування у стані сп`яніння, однак такого суду надано не було.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції в порушення вимог ч. 7 ст. 38 КУпАП, розглянув справу пізніше як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, апеляційний суд відхиляє, з огляду на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16.02.2021 № 1231-IX, який набув чинності 17.03.2021, внесено зміни до КУпАП та статтю 130 викладено у новій редакції. Цим Законом було посилено відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Тобто, для притягнення до відповідальності за 130 КУпАП законодавцем встановлено спеціальний строк.

Враховуючи, що правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП було вчинено 04.10.2022, а оскаржуваною постановою суду адміністративне стягнення було накладено 02.10.2023, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності відбулося в межах строку для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляд справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Таким чином, постанова судді місцевого суду відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.

Відповідно п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст.ст. 7, 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Котовського міськрайонного суду Одеської областівід 02 жовтня 2023 року.

Апеляційну ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Котовського міськрайонного суду Одеської областівід 02 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду                                         Є.С. Сєвєрова