Справа № 641/626/22

Провадження № 1-кп/643/405/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року             м. Харків

Московський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

перекладача – ОСОБА_4

захисника – адвоката ОСОБА_5

обвинувачених – ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12021220000000057, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 146 КК України,

ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 146 КК України,

ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 146 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Московського районного суду м. Харкова знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 16 липня 2024 року ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 26 червня 2024 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 на 60 днів до 24 серпня 2024 року – скасовано та постановлено нову. Відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 на 60 днів до 24 серпня 2024 року. Застосовано до обвинуваченого   ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до 24 серпня 2024 року включно.

Покладено на обвинуваченого   ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово; прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.

Роз`яснено обвинуваченому  ОСОБА_8 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю. В разі невиконання вищевказаних зобов`язань до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід. Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2024 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк дії у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_8 із застосуванням електронного засобу контролю за адресою: АДРЕСА_1 , строком з 14 серпня 2024 року до 14 жовтня 2024 року, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Станом на 14.10.2024 кримінальне провадження по суті не розглянуте.

В судовому засіданні прокурор звернувся з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, в якому просила продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 2 місяці, із застосуванням електронного засобу контролю за адресою: АДРЕСА_1 , із покладенням на нього наступних обов`язків: не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово; прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю. В обгрунтування клопотання посилалася на ті обставини, що ті ризики, які враховані слідчим суддею та судом під час застосування запобіжного заходу та його подальшого продовження, існують і на даний час, у зв`язку із чим необхідно вирішити питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, виходячи з наступного. Враховуючи вагомість наявних доказів відносно ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, з метою забезпечення заходів кримінального провадження та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також приймаючи до уваги те, що санкцією ч.4 ст. 189 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років, в тому числі з конфіскацією майна, є достатньо підстав вважати, що ризики, встановлені при застосуванні Харківським апеляційним судом до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на даний час не зменшились та продовжують існувати. Крім того,  ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що ним вчинено тяжкий злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, та особливо тяжкий злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 12 років з конфіскацією майна або без такої, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду як на території України, так і виїхати за її межі, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_8  неодружений, непрацевлаштований, немає міцних соціальних зав`язків, крім того, відносно ОСОБА_8  в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт за ч.4 ст.152 КК України. Також, відповідно до п.8 листа Касаційного кримінального суду Верховного Суду №1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні. Наявність ризиків, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що вчинення інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень ОСОБА_8 підтверджується у тому числі показами потерпілих, які на даний час не допитані у судовому засіданні. Так, обвинуваченому відомі анкетні дані, місця мешкання потерпілих, що свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх з метою надання необхідних обвинуваченому показів в майбутньому, враховуючи вимоги ст.23 КПК України. Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, до якої прирівнюється домашній арешт. Враховуючи встановлені досудовим розслідуванням обставини злочинної діяльності ОСОБА_8 , в тому числі те, що відносно обвинуваченого в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт за ч.4 ст.152 КК України, ОСОБА_8 є громадянином іншої держави, у якого термін дії посвідки на тимчасове проживання в Україні вже сплинув, крім того, обвинувачений ОСОБА_8 неодноразово погрожував потерпілому ОСОБА_10 фізичним насиллям та застосовував до нього таке насилля, що свідчить про можливість вчинення обвинуваченим аналогічних кримінальних правопорушень чи продовження злочинної діяльності, що також вказує і на існування ризиків, передбачених п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш м`якого запобіжного заходу. Таким чином, запобіжний захід стосовно ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту необхідно продовжити з урахуванням наявності вагомих доказів вчинення останнім особливо тяжких злочинів, тяжкості покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватості, відсутності офіційного місця роботи та офіційного доходу, а також те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень. На теперішній час заявлені ризики не зникли та не зменшилися, підстав для застосування стосовно ОСОБА_8 іншого, більш м`якого запобіжного заходу, не вбачається.

Захисник – адвокат ОСОБА_5 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечував проти клопотання прокурора та просив змінити запобіжний захід на нічний домашній арешт на період з 23.00 до 07.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки його підзахисний ОСОБА_8 готовий працевлаштуватися, має батьків похилого віку та постійне місце проживання.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав позицію захисника.

Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, перевіривши доводи клопотань, прийшов до наступного.

Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 178, 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на це вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; оцінити, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Статтею 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Враховуючи, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів (ст.12 КК України), суд, приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого, громадянство іншої держави, відсутність підтвердження стійких соціальних зв`язків, офіційного джерела отримання заробітку та з метою забезпечення розгляду судом даного провадження, вбачає підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, що достатньою мірою буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України. Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку.

Підстав для задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, а саме встановлення йому запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту суд не вбачає, оскільки стороною захисту не надано належних доказів в обгрунтування клопотання та не спростовує висновків суду щодо доцільності продовження застосування до обвинуваченого цілодобового домашнього арешту.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_8 , на даному етапі розгляду кримінального провадження, не встановлено та сторонами не доведено.

Крім цього, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт, в судовому засіданні не встановлено.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 181, 194, 205, 331, 376 ч.2 КПК України, суд –

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання захисника – адвоката ОСОБА_5 про зміну цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт – відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із застосуванням електронного засобу контролю за адресою: АДРЕСА_1 , строком з 14 жовтня 2024 року до 14 грудня 2024 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1) не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово без дозволу суду, окрім випадків необхідної евакуації або з метою запобігти загрозі життю чи здоров`ю, а також випадків, пов`язаних з необхідністю надання невідкладної швидкої медичної допомоги у разі обгрунтованого погіршення стану здоров`я;

2) за першою вимогою з`являтись до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час;

3)  утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) носити електронний браслет.

Ухвала про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого.

Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суду.

Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Копію ухвали суду вручити обвинуваченому ОСОБА_8 та прокурору для контролю за її виконанням.

Копію ухвали направити Київському відділу поліції ГУНП в Харківській області - для виконання.

Зобов`язати Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області (24000, Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул. Сагайдачного, 1/30, телефон (04337) 6-24-07, електронна пошта inbox@mpm.vn.court.gov.ua, вебсайт https://mpm.vn.court.gov.ua/sud0215/ забезпечити:

- участь перекладача ОСОБА_11 в судовому засіданні 19 листопада 2024 року о 15 год. 30 хв.;

- працездатність апаратного комплексу для відеоконференцзв`язку з Московським районним судом м. Харкова.

Ухвала в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_8 дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Повну ухвалу суду оголосити о 16.30 год. 15 жовтня 2024 р.

Суддя ОСОБА_1