КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-3526/07 Головуючий у І-ій інстанції: Жук С.І.
№2-а-23/07 Суддя-доповідач: Малинін В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2007 рік м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Малиніна В.В.
суддів: Бєлової Л.В.
Ситникова О.Ф.
при секретарі: Константіновій Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Липовецької районної державної адміністрації на постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 20 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Липовецької районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої разової щорічної допомоги учаснику війни, -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2007 року позивач звернувся до Липовецького районного суду Вінницької області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Липовецької районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги учасникам війни, посилаючись на те, що вона є ветераном та учасником Великої Вітчизняної війни, а тому відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» їй щорічно до 5 травня повинна виплачуватись разова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, однак всупереч п.3 ст.22 Конституції України та ст.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», належна їй грошова допомога за 2004 рік не виплачувалась взагалі, а в 2005-2006 роках виплачувалась не в повному обсязі, тобто по 50 гривень.
Постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 20.03.07. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю, а саме: стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Липовецької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 2 250,35 грн. недоплаченої разової щорічної допомоги.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що вказане рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 20.03.07. винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню ы закриттю, а також просять розглядати справу без участі їх представника.
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
В судове засідання сторони не з'явились, причини неявки суду не відомі.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Відповідно до посвідчення НОМЕР_1 виданого 15 березня 2004 року ОСОБА_1 являється ветераном та учасником війни і має право на пільги встановлені законодавством України.
Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Як вбачається з матеріалів справи грошова допомога позивачу ОСОБА_1 була виплачена в розмірах у 2005-2006 роках їй було виплачено всього по 50 грн.
Враховуючи, що у 2004 році мінімальна пенсія за віком становила 92 грн. 45 коп., то виплата становила б 92,45x3=227,35 грн.; у 2005 році мінімальна пенсія за віком становила 332 грн. та виплата повинна бути 332x3=996 грн.; у 2006 році мінімальна пенсія за віком становила 359,00х3=1077,00 грн.
Отже, в період з 2004 року по 2006 рік позивачеві повинно бути виплачено грошова допомога в сумі 2 350,35 грн. Однак відповідно до довідки управління праці та соціального захисту населення Липовецької районної державної адміністрації виплату позивачу здійснювалось відповідно до діючого законодавства в період з 2005 по 2006 роки по 50 грн.
Таким чином, сума виплати становить 2 250, 35 грн., з розрахунку 2 350,35 - 100 = 2 250,35 грн.
Враховуючи мінімальний розмір пенсії у 2004-2006 роках, позивачу не була сплачена у повному розмірі разова щорічна грошова допомога, що і було встановлено в суді першої інстанції.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ст. 17-1 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» грошова допомога здійснюється органами праці та соціального захисту населення, тому управління праці та соціального захисту є належним відповідачем по справі, так як у щорічних виплатах не виконувались вимоги вищезазначеного закону, тому сума недоплати підлягає стягненню із управління праці та соціального захисту населення Липовецької районної державної адміністрації.
Крім того, слід зазначити, що Рішенням Конституційного Суду України № 20-рл/2004 від 01.12.2004 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», яким зменшено розміри виплати щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи - 195 гривень, інвалідам війни II групи - 160 гривень, інвалідам війни III групи - 130 гривень, учасникам бойових дій - 120 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною - 195 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами - 65 гривень.
Однак, згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, а виплата одноразової грошової учасникам бойових дій за 2004 рік згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» відбулась у травні 2004 року, тобто до винесення вищевказаного рішення Конституційного Суду України, судом першої інстанції вірно встановлено, що недоплачена частина зазначеної грошової допомоги підлягає стягненню на користь позивача в зв'язку з визнанням неконституційним положень закону, згідно яких проводилась її виплата. Аналогічним чином повинне вирішуватись і питання щодо виплати грошової допомоги учасникам бойових дій за 2006 рік, оскільки її виплата проводилась вже після винесення рішення Конституційним Судом України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Липовецької районної державної адміністрації на постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 20 березня 2007 року - залишити без задоволення.
Постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 20 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Липовецької районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої разової щорічної допомоги учаснику війни - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: