Справа №22 ас-588 2006 р.                                 Рішення ухвалено під головуванням

Категорія 37                                                           Сороки Д.В.

Доповідач Пащенко Л.В.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 10.07.2006 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Нагорняка В.А.

Суддів: Пащенко Л.В., Мартьянової Л.І.

При секретарі Мазур Ю.О.

Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду від 27 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Козятинського міськвиконкому про визнання неправомірним рішення міськвиконкому, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою, в якій просив визнати неправомірним рішення Козятинського міськвиконкому від 27.02.2003 року №178 «Про дозвіл на оформлення самовільно побудованих об'єктів» в частині надання дозволу на оформлення самовільно побудованих об'єктів ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 та зобов'язати Козятинську міську раду вжити відповідні заходи, спрямовані на приведення забудови по АДРЕСА_1 у відповідність до чинних будівельних норм.

Посилався на те, що вищевказаним рішенням в порушення вимог ч. З ст. 105 ЦК України (в редакції 1963 року), який діяв на час прийняття даного рішення, ОСОБА_2 дозволено оформити самовільно побудовані ним об'єкти, а саме: сіні «А», сарай, погріб п/б, вбиральню, а також переобладнану кімнату, площею 6,9 кв. м, в кладовку. Вказані об'єкти побудовані ОСОБА_2. самовільно з грубим порушенням будівельних, архітектурнорм та санітарних і протипожежних правил, що впливає на зручність утримання земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_2

Позивачу про вищезазначене рішення міськвиконкому стало відомо лише 15.04.2005 року під час розгляду цивільної справи за його позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні жилим будинком.

Тому просив задоволити його вимоги.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Козятинського міськрайонного суду від 27 квітня 2006 року скаргу - позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірним рішення Козятинського міськвиконкому №НОМЕР_3«Про дозвіл на оформлення самовільно побудованих об'єктів» в частині надання дозволу на оформлення самовільно побудованих об'єктів ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 з приведенням забудови по АДРЕСА_1 у відповідність до чинних будівельних норм.

В апеляційній скарзі позивач просить змінити постанову суду, визнавши рішення Козятинського міськвиконкому НОМЕР_3 частково протиправним та зобов'язати міськвиконком вжити відповідні заходи, спрямовані на приведення забудови по АДРЕСА_1 у відповідність до чинних будівельних норм, оскільки постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає по слідуючих підставах.

Суд встановив, що будинок  АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2, межує з будинком позивача ОСОБА_1, розташованим по АДРЕСА_2.

З матеріалів справи вбачається, що будинок по АДРЕСА_1 був прийнятим в експлуатацію в 1986 році, згідно рішення міськвиконкому №НОМЕР_1

З технічного паспорту на вказаний будинок АДРЕСА_1 видно, що станом на 03.12.2002 року в будинковолодінні самовільно побудовані об'єкти: сіні «а», сарай, погріб «б», вбиральня, а також кімната, площею 6,9 кв. м., переобладнана в кладовку.

Рішенням Козятинського міськвиконкому від 27.02.2003 року надано дозвіл ОСОБА_2 на оформлення вищевказаних самовільно побудованих об'єктів.

Як вбачається з висновку головного санітарного лікаря Козятинського району від 20.09.2004 року (а. с. 17), з довідки управління містобудування і архітектури від 02.09.2004 року (а. с. 19) самовільні споруди по АДРЕСА_1 збудовані з порушенням вимог п. 2.20 ДБН-79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України», а саме: не зберігається відстань 1 м. від межі суміжної ділянки до стін житлового або господарської споруди. Цим створюються певні перешкоди ОСОБА_1 в користуванні суміжною земельною ділянкою та в експлуатації будинку.

Врахувавши вищевказані обставини, суд дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення вимог ОСОБА_1, оскільки оспорюване рішення Козятинського міськвиконкому прийнято з порушенням вимог п. 2.20 ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України» та в порушення прав ОСОБА_1

Постанова суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги безпідставні, необгрунтовані і висновків суду не спростовують. А вимоги щодо зобов'язання про вжиття заходів, спрямованих на приведення забудови по АДРЕСА_1 у відповідність до чинних будівельних норм доцільно вирішувати з участю ОСОБА_2, т. я. це стосується і його інтересів.

Що стосується вимоги ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про постановлення окремої ухвали, то такі вимоги ним суду першої інстанції не заявлялась, а відповідно до ст. ст. 166, 208 КАС України постановлення окремої ухвали це право суду, а не обов'язок.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити

Постанову Козятинського міськрайонного суду від 27 квітня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена у Вищий адміністративний суд протягом одного місяця з дня проголошення.