Справа № 1-220/11 р.

ВИРОК

І м е н е м  У к р а ї н и

08 квітня 2011 року. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді . . . . . . . . Яковлєва О.С.

при секретарі . . . . . . . . . . . . .Слабик О.М.

з участю прокурора . . . . . . .  Іщука Р.В.

потерпілого . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_4,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Санкт-Петербург РФ, громадянин Російської Федерації, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, відповідно до ст. 55 КК України (в ред. 1960 р.) не судимого,

за ч. 1 ст. 122 КК України, –

в с т а н о в и в :

27 грудня 2010 року приблизно о 16 годині ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходився на вулиці АДРЕСА_3. В цей час в нього виник конфлікт з громадянином ОСОБА_4 В ході сварки ОСОБА_5, діючи умисно, на ґрунті неприязних стосунків, що виникли раптово, наніс один удар кулаком правої руки в обличчя потерпілого ОСОБА_4, після чого наніс декілька ударів кулаком правої руки по голові та приблизно 10 ударів кулаками правої та лівої рук по тулубу потерпілого ОСОБА_4 В результаті злочинних дій ОСОБА_5  потерпілому ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді перелому 8-9 ребер справа, крововиливу у правій навколоочній ділянці, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та вказав, що фактичні обставини, зазначені у обвинувальному висновку, відповідають дійсності. Сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного суд не має. Підсудний показав, що дійсно 27 грудня 2010 року він разом зі співмешканкою ОСОБА_7 приїхав в гості до тітки останньої ОСОБА_8, яка проживає в с. Половецьке Бердичівського району. В ОСОБА_8 випили пляшку самогону. Приблизно о 14-15 годині, коли вони були поблизу будинку ОСОБА_8, по дорозі йшов ОСОБА_4 та у нього виник словесний конфлікт з ОСОБА_8 Раніше ОСОБА_8 постійно жалілась на ОСОБА_4, тому він втрутився у сварку між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 та почав сварку з останнім. Під час сварки він підійшов до ОСОБА_4 та наніс тому один удар кулаком правої руки в голову. Після цього вони схопили один одного руками за одяг в області грудної клітини та впали на проїжджу частину дороги. Коли вони перекачувались по дорозі, то він наніс ОСОБА_4 два удари кулаком правої руки по голові в потиличну ділянку. Після чого сів зверху на ОСОБА_4, та наніс йому приблизно 10 ударів кулаками лівої та правої рук в правий та лівий бік тулуба потерпілого, в район ребер. В цей час ОСОБА_7 вилила на нього холодну воду, він встав та пішов від потерпілого. Ніяких збитків потерпілому не відшкодовував. В скоєному підсудний щиро розкаявся, вказав, що більше ніколи такого не повториться.

Крім повного визнання вини підсудним, його вина підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.

          Потерпілий ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, будучи допитаним в залі суду пояснив, що 27 грудня після 15 години він йшов до своєї сестри, яка проживає АДРЕСА_2 Коли проходив поряд з домогосподарством АДРЕСА_3, де проживає ОСОБА_8, з якою він судиться за спричинення тілесних ушкоджень, то побачив на підводі ОСОБА_7 та її співмешканця ОСОБА_5 Вони почали до нього кричати: «Що ти хочеш з тьоті ОСОБА_8 три тисячі, то ми тобі зараз дамо». Після чого ОСОБА_5 підбіг до нього і наніс йому удар кулаком в обличчя. Потім він схопив його за одяг та кинув на землю, після чого  наніс йому 2-3 удари у потиличну ділянку голови і він втратив свідомість. Коли прийшов до тями, то ОСОБА_5 сидів на ньому та тримав йому руки, прижавши своїми ногами до землі, а ОСОБА_7 лила на нього воду. Він відчув різкий біль з правого боку тулуба в області ребер. ОСОБА_5 відпустив його і він пішов до сестри, якій розповів про те, що ОСОБА_5 його побив. Діями підсудного йому заподіяна моральна шкода, яка полягає в приниженні людської гідності, побитті. ОСОБА_5 йому нічого не відшкодував.

Крім того, вина підсудного ОСОБА_5 також підтверджується:

-          даними протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин від 29.12.10, в якому міститься заява про злочин попередженого про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України потерпілого ОСОБА_4, який повідомив про спричинення йому 27.12.10 близько 16 години в с. Половецьке тілесних ушкоджень знайомим громадянки ОСОБА_8 (а.с. 4);

-          даними протоколу огляду місця події від 04.01.11, згідно якого встановлено місце, де ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження –ділянка місцевості поблизу воріт домоволодіння АДРЕСА_3 (а.с. 6);

-          даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 14 січня 2011 року за участю потерпілого ОСОБА_4 з фототаблицею до нього, відповідно до якого потерпілий показав, яким чином підсудний заподіяв йому тілесні ушкодження –наніс один удар кулаком правої руки в обличчя в область правого ока, після чого, коли внаслідок боротьби впали на землю –наніс 2-3 удари кулаком в потиличну ділянку голови. Коли він прийшов до тями відчув різкий біль в області тулуба. Дані протоколу про час, місце, спосіб вчинення злочину та механізм дій ОСОБА_5 відповідають показанням підсудного, потерпілого та іншим матеріалам справи. (а.с. 22-26);

-          даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 17 січня 2011 року за участю підозрюваного ОСОБА_5 з фототаблицею до нього, відповідно до якого ОСОБА_5 розповів та показав, яким чином заподіяв потерпілому тілесні ушкодження –наніс один удар кулаком правої руки в обличчя, після чого схопив потерпілого за одяг, повалив на землю, де наніс 2 удари кулаком в потиличну ділянку голови, далі сів на потерпілого зверху та наніс близько п’яти ударів кулаком правої та п’яти ударів кулаком лівої руки по тулубу потерпілого. Дані протоколу про час, місце, спосіб вчинення злочину та механізм дій ОСОБА_5 відповідають показанням підсудного, потерпілого та іншим матеріалам справи (а.с. 47-51);

-          даними висновку судово-медичної експертизи № 63 від 21.01.11, згідно якого у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому 8-9 ребер справа, крововиливу у правій навколоочній ділянці. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що визвали тривалий розлад здоров'я. Виявлені тілесні ушкодження могли бути спричинені від дії тупого твердого предмету, що не виключається можливим 27.12.10 приблизно о 16 годині та за обставин вказаних при відтворенні обстановки та обставин події за участю потерпілого ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_5 (а.с. 54-55).

Оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудного ОСОБА_5 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисних ушкоджень, які не є небезпечними для життя  і не потягли за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таких, що спричинили тривалий розлад здоров’я.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд керується загальними засадами призначення покарання –ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 ч.ч. 1, 3 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Підсудний в силу ст. 55 КК України (в ред. 1960 р.) раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, не зареєстрований на території України, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Обставиною, що пом’якшує його покарання суд визнає: щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудному, суд визнає: вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням наведеного, характеру вчиненого злочину, особи підсудного ОСОБА_5, який не працює, не зареєстрований на території України, не відшкодував заподіяну потерпілому шкоду та приймаючи до уваги санкцію статті, суд прийшов до висновку про призначення підсудному ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі. Однак, приймаючи до уваги щире каяття підсудного, наявність у нього на утриманні трьох неповнолітніх дітей, відповідно до ст. 75 КК України, суд  вважає за можливе звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_4 щодо стягнення матеріальної шкоди на суму витрачену на лікування суд відмовляє, оскільки даних про такі витрати матеріали кримінальної справи не містять. Цивільний позов ОСОБА_4 щодо стягнення моральної шкоди суд задовольняє частково в розмірі 3000 грн. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що така шкода заподіяна злочинними діями підсудного, враховує характер та обсяг душевних страждань потерпілого та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Судових витрат у справі немає.

Підстав для зміни обраного щодо підсудного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

з а с у д и в :

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

          На підставі пп. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_5 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.          

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_5 залишити попередній –підписку про невиїзд.

Стягнути з підсудного ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_4 3000 грн. моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.

Головуючий –суддя                                                                                                      О.С. Яковлєв