Справа  2-1025/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          "26" квітня 2011 р. Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                    Кушнірчука Р.О.,

при секретарі                              Ременяк М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

21 березня 2011 року позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що 23 липня 1977 року вона уклала шлюб з відповідачем.

Від шлюбу вони мають трьох дітей : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Шлюбні відносини фактично припинені з 2004 року через відсутність почуття довіри, поваги та розуміння, а також постійні образи з боку відповідача.

Позивач просить  розірвати шлюб між нею та відповідачем.

В судовому засіданні позивач позов підтримала.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав.

Сторони зазначили, що строк для примирення їм не потрібен.

Суд, вислухавши думки сторін, прийнявши визнання відповідачем позову, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.

В силу ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності зі ст. 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, приймає до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інших обставин життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило би інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають суттєве значення.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 23 липня 1977 року, про що свідчить свідоцтво про шлюб.

Від шлюбу сторони мають трьох дітей : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, які проживають вже окремо від батьків, що підтверджується свідоцтвами про їх народження.

Через відсутність почуття довіри, поваги, розуміння та постійні образи з боку відповідача, з 2004 року сторони мешкають окремо одне від одного, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбних відносин.

Позивач та відповідач зберігати сім’ю не бажають, вважають, що сім’я розпалася остаточно, збереження сім’ї неможливе.

За вказаних обставин суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Суд вважає, що витрати, пов’язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4 –8, 10, 11, 18, 57 –60, 130, 169, 174, 208, 209, 212 –215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Шлюб, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований 23 липня 1977 року в Індустріальному відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції (актовий запис № 703), розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 17,00 грн. за оформлення розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Самарський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: