Керченський міський суд Автономної Республіки Крим
Справа № 2а/0108/1851/11
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 березня 2011 року м. Керч
Суддя Керченського міського суду АРК Захарова К.П. розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_2 до старшого інспектора ДПС Ульяновського взводу ДПС старшого лейтенанта міліції Жук Володимира Володимировича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом, оскільки вважає постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем під час винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпроАП, було порушено вимоги ст. 258 КУпроАП, а саме: його право на захист, оскільки він вважав, що правопорушення не скоював, з фактом правопорушення був не згоден, про що вказав у протоколі про адміністративне правопорушення. З цих підстав просить суд вищезгадану постанову скасувати.
Позивач у судове засідання не з'явився надав суду письмову заяву, у якої просив суд розглянути справу за його відсутності, наполягав на задоволенні позову у повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, будучі належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, своїх заперечень на позов не надав.
Приймаючи до уваги положення ч. 6 ст. 128 КАС України, якою встановлено, що «Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта».
Суд вважає, що вказану справу можливо розглянути у порядку письмового провадження.
Заслухавши позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Пунктом 2. ст.. 99 КАС України встановлено, що «Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.»
Частиною 1. ст.. 100 КАС України визначено, що «Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.»
Як вказане у позовної заяві, позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, оскільки запізно отримав копію ухвали про залишення позову без руху для усунення недоліків, вказані підстави суд знаходить поважними і тому приходить до висновку про необхідність поновлення позивачеві строку для звернення до адміністративного суду.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що 30.12.2010 року у відношенні позивача була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності серії ВА № 266626 за порушення ч. 1 ст. 122 КУпроАП за те що він, 30.12.2010 року керуючі автомобілем AUDI Q7 держ. номер НОМЕР_1 порушив правила обгону, здійснивши обгін автобуса NEOPLAN на перехресті.(а.с. 7). Підставою для винесення вказаної постанови послужив протокол про адміністративне правопорушення № 115890 від 30.12.2010 року (а.с. 6).
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач зі скоєнням правопорушення він був не згоден, вказавши у ньому «з порушенням не згоден, обгону не здійснював». У позовної заяві позивач вказує, що обгону автобусу він не здійснював, тому що вказаного транспортного засобу взагалі не будо на дорозі.
Згідно зі ст. 277 КУАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк зі дня отримання уповноваженим на розгляд матеріалу органом протоколу про адміністративне правопорушення, але постанову про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні позивача було складено на місці скоєння правопорушення.
По своєму призначенню адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак не означає, що наявність протоколу є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З аналізу норм КУпроАП на думку суду випливає, що при вирішенні питання щодо наявності законних підстав для притягнення водія транспортного засобу до адміністративної відповідальності протокол розглядається як доказ у сукупності з іншими доказами (поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновками експерта, речовими доказами, фотоматеріалами, т. і.) та не може виступати єдиним доказом скоєння проступку.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказаними, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.ст. 69, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази суду надають особи, яки беруть участь у справі. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, яки можуть бути використані як докази у справі.
Інших належних та допустимих доказів, на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем суду надано не було.
При таких обставинах, суд вважає, особа, яка приймала рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не мала для цього достатніх доказів, тому її рішення на думку суду, передчасне та необґрунтоване.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позивачем було доведено незаконність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 30.12.2010 року серії ВА № 266626.
Керуючись ст. ст. 7-12, 69-72, 76-79, 86, 89-94, 159-163, 171 - 2 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_2 – задовольнити у повному обсязі.
Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності 30.12.2010 року серії ВА № 266626 –скасувати.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Захарова К.П.