Справа № 2а-538/09

ПОСТАНОВА

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

12 червня 2009 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Ходирєвої І.В.

при секретарі Левшукової Г. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Антрацит адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та социального захисту населення Антрацитівської міської ради про визнання дій Управління праці та социального захисту населення Антрацитівської міської ради незаконними, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської ради (далі УСЗН), в якому просить забов’язати відповідача провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення.

В обгрунтування позову позивачка посилається на те, що вона з 1.05.2007 є інвалідом 2 групи ЧАЕС, а до цього моменту була інвалідом 3 групи, і згідно зі ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-Х11 (далі ЗУ від 28.02.1991 р. № 796-X11) їй належить щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат (а до цього моменту-у розмірі 4 мінімальних заробітних плат), яку відповідач нарахував та виплатив їй в 2003, 2004, 2005, 2007, 2008 р. в значно меншому розмірі.

Так, вона отримала щорічну допомогу на оздоровлення: -за 2003 р. -21, 5 гр. замість 740, 0 гр. (різниця складає 718, 5 гр.), -за 2004 р. - 21, 5 гр. замість 948, 0 гр. (ріниця складає 926, 5 гр.). -за 2005 р. -21, 5 гр. замість 1048 гр. (різниця складає 1026, 50 гр.), -за 2007 р.- 90, 0 гр. замість 2000, 0 гр. (ріниця складає 1910, 0 гр.). -за 2008 р.- 120, 0 гр. замість 2575, 0 гр. (різниця складає 2455, 0 гр),

а тому просить зобов"язати відповідача зробити донарахування та виплатити 7036, 5 гр.

До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, у порядку письмового провадження, (а.с. 13-14)

12.06.2009 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Від відповідача надійшло заперечення проти позову, в якому він посилається на наступне.(а.с. 9-10)

Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської ради не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій управління у відмові в доплаті недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007 та 2008 роки, та про стягнення з управління недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007 та 2008 роки у сумі 6636, 50 грн. і вважає вимоги безпідставними.

1. Управління праці та соціального захисту населення - бюджетна установа, яка є розпорядником коштів нижчого рівня. Управління уповноважене реалізовувати державні програми з соціального захисту населення, постраждалого від Чорнобильської катастрофи, за рахунок коштів Державного бюджету, які надходять до управління цільонаправлено і відповідно до бюджетних призначень. Тому управління, як бюджетна установа, яка одержує кошти державного бюджету, діє відповідно до Бюджетного Кодексу України, де статтею 4 визначені нормативно-правові документи, що регулюють бюджетні відносини в Україні, а саме: Конституція України, Бюджетний Кодекс України, закон про Державний бюджет України, інші закони, що регулюють бюджетні відносини, нормативно-правові акти КМУ, прийняті на підставі і на виконання цього Кодексу та на виконання інших законів України.

Виплата щорічної допомоги на оздоровлення провадиться управлінням в розмірах, встановленних постановами КМУ № 836 від’26.07.1996 р. та № 562 від 12.07.2005 р. Вищевказанні постанови прийняті Кабінетом Міністрів України на виконання пункту 3 постанови Верховної Ради України від 20.02.1996 року «Про введення в дію ст. 10, 33, 34 ЗУ «Про оплату праці» та на виконання законів що визначали розмір мінімальних заробітних плат на відповідні роки, де встановлювалось, що до внесення змін до законів, у нормах яких застосовується для розрахунку мінімальна заробітна плата, Кабінет Міністрів України зобов’язаний переглядати ці норми, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України.

Зазначенними постановами встановленно розміри виплат виходячи з норм прийнятих законів про розмір мінімальної заробітної плати та видатків передбачених на ці цілі законами про державний бюджет на відповідний рік, як це і передбачено частиною 2 статті 95 Конституції України, де встановленно, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно зі статтею 113 Конституції України, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцию та Законами України, а також указами Президента та постановами Верховної Ради України.

Статтею 62, 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» також передбачено, що «... роз’яснення цього закону провадиться в порядку, встановленному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковим для виконання Міністерствами та іншими органами державної влади України, місцевими органами виконавчої влади».

Відповідно з розмірами, встановленними вищевказанними постановами, які чинні по теперішній час, ОСОБА_1 провадились виплати щорічної допомоги на оздоровлення: за 2003 рік-21, 5 гр., за 2004 рік-21, 5 гр., за 2005 рік - 21, 5 гр., за 2007 рік -90, 0 гр.; за 2008 рік -120 гр.

Крім того, ОСОБА_1 застосовує статтю 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для розрахунку недоотриманної суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 p., але статтею 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 48 на 2007р. призупинена. Виплата ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 р. проведена 16.02.2007 p., а рішення Конституційного Суду про визнання неконституційною статтю 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007рік» прийнято 09.07.2007р. Тобто, на момент виплати ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення у 2007 році стаття 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» була чинна.

Пунктом 28, підпункт 11 розділу II ЗУ "Про Державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до статті 48 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", де покладено на КМУ встановлення розміру щорічної допомоги на оздоровлення. Рішення Конституційного Суду України про визнання неконституційним п. 28, підпункту 11 розділу II ЗУ "Про Державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прийнято 29.05.2008 p., а виплата щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 р. ОСОБА_2 проведена 28.01.2008 р. Тобто, на момент виплати ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік п. 28, підпункту 11 розділу II ЗУ "Про Державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" був чинним. ст. 73 ЗУ "Про Конституційний Суд України" передбаченно, що у разі, якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Виходячи з вищевказаного вважаємо, що при нарахуванні ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення, дії управління були правомірні. Управління діяло відповідно до Конституції України, діючого законодавства та постанов КМУ, як це і передбачено частиною 2 статті 4 Бюджетного Кодексу України, відповідно до якої, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного Кодексу України та закону про Державний бюджет України.

2. ОСОБА_1 зобов’язує стягнути з управління недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007 та 2008 роки у сумі 6636, 50 грн. і не бере до уваги, що управління - бюджетна установа і уповноважена здійснювати виплати за рахунок коштів державного бюджету відповідно бюджетним призначенням, встановленним законом про Державний бюджет України. Кошти державного бюджету надходять до управління в поточному році відповідно до затвердженого плану асигнувань на виконання бюджетних зобов’язань поточного року. Управління не в праві здійснювати виплати, які не відповідають бюджетним призначенням, встановленним законом про Державний бюджет України на поточний рік, тому що це приведе до нецільового використання бюджетних коштів, що є бюджетним правопорушенням. Згідно зі статтею 119 та статтею 121 Бюджетного Кодексу України, управління, як одержувач коштів державного бюджету, несе цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність за нецільове використання коштів державного бюджету. Пунктом 1 статті 23 Бюджетного Кодексу України також передбачено, що "...будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати за наявністю відповідного бюджетного призначення".

Виходячи з вищевикладенного та керуючись статтями 49 та 51 КАСУ, управління праці та соціального захисту населення вимоги ОСОБА_1 не визнає та просить суд відмовити у задоволені позовної заяви.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Ті обставини, що ОСОБА_1 з 1.05.2007 р. є інвалідом 2 групи безстроково, а до цього моменту була інвалідом 3 групи, при цьому захворювання пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС, у зв’язку з чим він перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської ради та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, на підставі ч. 3 ст. 72 КАСУ не доказуються у судовому засіданні, оскільки проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання./а.с. 2-3/.

В порушення зазначених норм відповідачем в значно меншому розмірі нарахована позивачу щорічна допомога на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії при встановленні 3 групи інвалідності - в розмірі 4-ох мінімальних заробітних плат і при встановленні 2 групи інвалідності - в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат. Фактично нараховано та виплачено:

за 2003 рік -13.03.2004 р.-21, 50 гр.,

за 2004 рік -13.10.2004 р.-21, 50 гр.,

за 2005 рік -3.03.2005 р.-21, 50 гр.,

за 2007 рік -31.01.2007 р.-90, гр.,

за 2008 рік -11.02.2008 р.-120, 0 гр..

Згідно заперечень, наданих відповідачем, виплати були проведені в такій сумі тому, що розмір виплат встановлювався Законами України "Про державний бюджет" на 2003-2008 роки і, крім того, ст. 71 ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік" дія ст. 48 цього Закону на 2007 рік призупинена.

Проте, задоволив вимоги позивача, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС інвалідам 2 групи виплачується в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Частиною 5 статті 48 вищенаведеного Закону щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Згідно частини 7 статті 48 вищенаведеного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

З таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської ради повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007, 2008 роки, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Суд вважає, що позивач повинен був отримати від відповідача щорічну допомогу на оздоровлення, встановлену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі:

-у березні 2003 p.- 740, 0 гр. (185, 0 гр. х 4),

-у жовтні 2004 p.- 948, 0 гр. (237, 0 гр. х 4),

-у березні 2005 p.- 1048, 0 гр. (262, 0 гр. х 4),

-у січні 2007 p.- 2000, 0 гр. (400, 0 гр. х 5),

-у лютому 2008 p.- 2575, 0 гр. (515, 0 гр.х 5) а всього 7311, 0 гр.

Управлінням праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської ради була виплачена щорічна допомога на оздоровлення:

у 2003-2005 p.p.-по 21, 50 гр.,

у 2007р. - 90, 0 гр,

у 2008 р. - 120, 0 гр.,

а всього в сумі 274, 50 гр. (а.с. 6)

З урахуванням отриманої позивачем ОСОБА_1 суми 274, 50 гр. та розміру заробітної плати, встановленої на момент виплати (березень 2003 p.-185, 0 гр., жовтень 2004 р.-237, 0 гр., березень 2005 р. - 262, 00 гр., січень 2007 p.- 400, 00 грн., лютий 2008 р. - 515, 00 грн.), на користь позивача з управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської ради підлягає стягненню 7036, 50 гр. (7311, 0 гр.-274, 50 гр.) недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2005, 2007 - 2008 роки.

Згідно Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.04.1993 р. № 7-93 від сплати державного мита звільняються органи соціального забезпечення (в тому числі - за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій), а тому судовий збір з відповідача стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159, 161, 163 КАС України, ст. 22 Конституції України, ст. ст. 2, 12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської ради провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2005, 2007 -2008 роки у розмірі 7036, 50 гр.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному суді Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.