АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2011 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Доценко Л.І.
суддів – Оверіна О.В., Журавльов О.Г.,
за участю секретаря – Білорусової Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк», за участю третьої особи з боку відповідача, що не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання договору таким, що припинив дію, за апеляційною скаргою ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 13 грудня 2010 року , -
ВСТАНОВИЛА:
21 травня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк», за участю третьої особи з боку відповідача, що не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання договору таким, що припинив дію.
В обґрунтування своїх вимог позивачка посилалась на те, що 29.05.2007 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та TOB "Соверк" був укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 660/45-301. Відповідно до умов договору ПАТ “ Укрсоцбанк” зобов'язався надавати TOB "Соверк" грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 160.000,00 доларів США.
На виконання п.п. 1.3.1. договору, в якості забезпечення виконання зобов;язань TOB "Соверк" 29.05.2007 року ОСОБА_1 уклала із ПАТ "Укрсоцбанк" іпотечний договір (з майновим поручителем) та передала в іпотеку відповідачеві нежитлове підвального приміщення № 509 загальною площею 155,8 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
06.04.2010 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців був внесений запис про державну реєстрацію припинення TOB "Соверк" у зв'язку з визнанням його банкрутом. Позивачка вказує, що у зв'язку з ліквідацією TOB "Соверк", було припинене зобов'язання TOB "Соверк" перед відповідачем за кредитним договором, а сам договір припинив свою дію. Позивачка вважає, що автоматично був припинений і договір іпотеки, яким було забезпечене кредитні зобов'язання TOB "Соверк".
Відповідач позов не визнав, вказавши, що вони не були повідомлені щодо визнання ТОВ “ Соверк” банкрутом.
Головуючий у першій інстанції – Кравчук Т.С. Справа №22ц –1992/2011
Доповідач - Доценко Л.І. Категорія ЦП: 27
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 13 грудня 2010 року позовну заяву ОСОБА_1 – задоволено. Визнано іпотечний договір від 29.05.2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (зареєстровано в реєстрі за №1124), таким, що припинив дію.
В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» просить рішення Приморського районного суду м.Одеси від 13 грудня 2010 року ск асувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити , так як судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Із матеріалів справи вбачається, що 29.05.2007року між АКБ соціального розвитку “ Укрсоцбанк” , теперішня назва ПАТ “ Укрсоцбанк”, та ТОВ “ Соверк” був укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 660\45-301, відповідно до якого ПАТ “ Укрсоцбанк” відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 160000 доларів США. 19.07.2007року сторонами договору було складено та підписано додаткову угоду № 1, відповідно до п. 1 якої максимальний ліміт заборгованості за договором був встановлений у розмірі 240000доларів США. 16.10.2007р. сторонами було складено та підписано додаткову угоду № 2, 13.06.2008року- додаткову угоду № 3.
В якості забезпечення вказаного кредитного договору 29.05.2007року між ОСОБА_1 та АКБ соціального розвитку “ Укрсоцбанк” , теперішня назва ПАТ “ Укрсоцбанк” був укладений іпотечний договір. Відповідно до договору іпотеки ОСОБА_1 передала ПАТ “ Укрсоцбанк” в іпотеку нежитлове приміщення № 509 загальною площею 155,8кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.
06.04.2010р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців був внесений запис про державну реєстрацію припинення ТОВ “ Соверк” внаслідок його ліквідації ухвалою господарського суду Одеської області у справі № 2\2-10-02.
Відповідно до ч. 5 ст.111 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до ст.609 ЦК України зобов;язання припиняється ліквідацією юридичної особи ( боржника або кредитора).
На підставі наведенного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ТОВ “ Соверк” на момент розгляду справи є ліквідованим, зобов;язання ТОВ “ Соверк” перед ПАТ “ Укрсоцбанк” за договором відновлювальної кредитної лінії від 29.05.2007року припинено, тому іпотечний договір також припинив свою дію у відповідності до вимог ст.ст.575 ч.1, 593 ч.1 ЦК України.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі , надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
В апеляційній скарзі вказується на те, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2010р. оскаржена апелянтом до Вищого господарського суду України, а суд першої інстанції не зупинив провадження у справі.
Колегія суддів не приймає до уваги дані доводи, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 22 березня 2011р., яку в суд апеляційної інстанції надав представник ОСОБА_1- ОСОБА_4, касаційну скаргу ПАТ “ Укрсоцбанк” відхилено.
Посилання апелянта на те, що 23.10.2009р. прокурором Філіпповим С.В. було порушено кримінальну справу по факту шахрайських дій посадовими особами ТОВ “ Соверк” за ознаками злочину, передбаченого ст.222 ч.2 КК України колегія суддів не бере до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні будь- які докази того, що ОСОБА_1 є посадовою особою ТОВ “ Соверк”.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не повинен був розглядати справу по суті, оскільки згідно п.5.2 ст.5 іпотечного договору сторони домовились розглядати всі спори у третейському суді, колегія суддів вважає необгрунтованими.
Згідно зі ст.17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.
В ст.5 Закону України “ Про третейські суди” зазначено, що юридичні або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь- який спір, який виник з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону.
Зі змісту цього Закону випливає, що спочатку повинен виникнути спір про право цивільне або господарське, а потім вже сторони складають третейську угоду про передачу цього конкретного спору на розгляд третейського суду.
Діюче законодавство не передбачає права осіб укладати третейську угоду про передачу на вирішення третейського суду невизначеної або необмеженої кількості спорів, які можуть виникнути між сторонами у майбутньому. Такі широкі домовленості звужують право осіб на судовий захист до захисту прав тільки в третейському суді, що суперечить правилу, викладеному у ст.3 ЦПК України.
У ст.2 Закону України “ Про третейські суди” визначений термін “ третейська угода” як угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом. З цього також можна зробити висновок щодо часових рамок – спір вже існує, а також щодо суті спору- він вже конкретно визначений, і за згодою сторін договору включається в третейську угоду.
В наявних документах відсутня третейська угода, яка б була укладена між сторонами іпотечного договору після виникнення конкретного цивільно- правового спору, який викладений у позовній заяві, з якою ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції 21.05.2010року.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.1, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» відхилити.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 13 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею
законної сили.
Головуючий Л.І.Доценко
Судді О.В.Оверіна
О.Г.Журавльов