Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/3649/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 09 год. 00 хв
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі Могілевському А.А
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Савченко С.В.
при секретарі Могілевському А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «COMP5»
до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрславресурс»
про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.12.2010 р. № 0004792340/1 та від 20.10.2010 р. № 0004792340/0
ВСТАНОВИВ
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “СОМР5” звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2010 р. № 0004792340/1 та від 20.10.2010 р. № 0004792340/0.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо заниження податку на прибуток з мотивів нікчемності правочинів між ТОВ “СОМР5” та ТОВ “Укрславресурс”. Також зазначає, що існує судове рішення, яке набрало законної сили, яким встановлені обставини щодо реальності вчиненого правочину, а тому висновки відповідача є неправомірними.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач надав письмові заперечення, відповідно до яких, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи висновки акту перевірки від 28.09.2010р. №1640/23-3/33905012 обґрунтованими та правомірними, а правочин між ТОВ “СОМР5”і ТОВ “Укрславресурс” таким, що вчинений без мети настання реальних наслідків тобто нікчемним.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними доказами в межах позовних вимог, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “СОМР5” э юридичною особою, ідентифікаційний номер 33905012, зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 08.11.2005 року, перебуває на обліку у ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька.
28.09.2010р. ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість і податку на прибуток при здійсненні правових відносин з ТОВ “Укрславресурс” (код ЄДРПОУ 32536262) за період: травень 2009р., липень - жовтень 2009р., за наслідками якої складений акт перевірки від 28.09.2010р. №1640/23-3/33905012 (далі – акт перевірки).
Відповідно до висновків акту перевірки, перевіркою встановлені порушення, які оскаржуюються у межах цієї адміністративної справи:
п.5.1. п.п.5.2.1 п.5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині завищення позивачем суми валових витрат, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у розмірі 19090 грн., у тому числі у ІІ кварталі 2009 р. у сумі 2917 грн., у ІІІ кварталі 2009 р. 10340 грн., ІV кварталі 2009 р. у сумі 5 833 грн.
На підставі акту перевірки державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька прийняте податкове повідомлення-рішення, яким визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток у загальній сумі 28 343,40 грн., у тому числі за основним платежем 19 090 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9 253,40 грн.
За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, відповідна скарга позивача залишена без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2010р. № 0004792340/1, яке за змістом ідентичне первинному.
Правовою підставою визначення податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням наведені норми пункту 5.1, п.5.2.1 п.5.2 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (надалі –Закон № 334).
Як вбачається з акту перевірки (п. 3), перевіркою повноти визначення валових витрат за 2,3,4 квартал 2009 року встановлено їх завищення позивачем в 2 кварталі 2009 року у сумі 11 667 грн., в 3 кварталі у сумі 53 027 грн., в 4 кварталі у сумі 76 360 грн.(за контрагентом позивача – ТОВ «Укрславресурс» ), в порушення пункту 5.1, п.5.2.1 п.5.2 статті 5 Закону України № 334, що призвело до заниження податку на прибуток всього у розмірі 19 090 грн. у тому числі у 2 кварталі 2009 року у сумі 2917 грн., у 3 кварталі 2009 року у сумі 10 340 грн., у 4 кварталі у сумі 5833 грн.
Зазначене порушення встановлено відповідачем при перевірці взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрславресурс».
З викладеного в акті перевірки вбачається, що відповідачем здійснений висновок про відсутність реального товарного характеру у вчиненому правочині між позивачем та зазначеним контрагентом, перерахування позивачем коштів без мети настання передбачених наслідків, виключно з метою заниження об’єкту оподаткування, несплати податків, та позивачем порушений встановлений порядок формування валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту.
Відповідач зазначає про нікчемність вчинених правочинів по всьому ланцюгу придбання товару : між позивачем та ТОВ «Укрславресурс», між ТОВ «Укрславресурс» та ТОВ «САНТАР» з огляду на відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності ТОВ «САНТАР», відсутність у останнього основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також не знаходження ТОВ «САНТАР» за юридичною адресою.
Підставою для зазначеного висновку відповідач вважає акт про неможливість проведення перевірки ТОВ «Сантар» № 1751/23-3 від 11.06.2010 року, складеного Макіївською ОДПІ у зв’язку з незнаходженням останнього за юридичною адресою. На підставі цього акту від 11.06.2010 року Слов’янською ОДПІ було складено акт перевірки від 02.07.2010 року № 4647/23-3/32536262, яким визнано правочин між ТОВ «Укрславресурс» та ТОВ «Сантар», та ТОВ «Укрславресурс» та ТОВ «Сомр5» нікчемними.
Судом встановлено, що відповідно до Договору поставки від 19.05.2009р. №19-05/09 ТОВ “Укрславресурс”, у якості постачальника, передає ТОВ “СОМР5”, у якості покупця, товар згідно специфікацій.
Згідно специфікації №1 від 19.05.2009р. до вказаного договору позивач придбав у ТОВ “Укрславресурс” селикомарганець (1 т.), феромарганець (0,3 т.) на загальну суму 14 000,00 грн., у тому числі 2 333,33 грн. ПДВ.
До зазначеної специфікації позивачем надані товарно-транспортна накладна за маршрутом м. Краматорськ –м. Амвросіївка, рахунок-фактура від 20.05.2009р. № СФ-0000169, видаткова накладна від 20.05.2009р. № РН-0000166 та виписки із сертифікатів якості № 91 та №92.
Згідно специфікації № 2 від 30.07.2009р. до вказаного договору позивач придбав у ТОВ “Укрславресурс” ферросилицій (1 т.) на загальну суму 8 400,00 грн., у тому числі 1 400,00 грн. ПДВ.
До зазначеної специфікації позивачем надані Акт від 30.07.2009р. № 34 на виконання робіт (послуг), згідно якого ОСОБА_2 були надані послуги з вантажоперевезення за маршрутом м. Костянтинівка –м. Амвросіївка, рахунок-фактура від 30.07.2009р. № СФ-0000297 на суму 6 132 грн., у ому числі ПДВ –1 022,00 грн. на 0,73 т. ферросилицію, видаткова накладна від 30.07.2009р. №РН-0000297 на суму 6 132 грн., у тому числі ПДВ –1 022,00 грн. на 0,73 т. ферросилицію, та виписка із сертифікату якості № 170.
Згідно специфікації №3 від 31.07.2009р. до вказаного договору позивач придбав у ТОВ “Укрславресурс” селикомарганець (1 т.) на загальну суму 13 000,00 грн., у тому числі 2 166,67 грн. ПДВ.
До зазначеної специфікації позивачем надані Акт від 31.07.2009р. №35 на виконання робіт (послуг), згідно якого ОСОБА_2 були надані послуги з вантажоперевезення за маршрутом м. Костянтинівка –м. Амвросіївка, рахунок-фактура від 31.07.2009р. №СФ-0000301, видаткова накладна від 31.07.2009р. №РН-0000301.
Згідно специфікації №4 від 15.09.2009р. до вказаного договору позивач придбав у ТОВ “Укрславресурс” селикомарганець (1 т.) та ферросилицій (0,5 т.) на загальну суму 18 500,00 грн., у тому числі 3 083,33 грн. ПДВ.
До зазначеної специфікації позивачем товарно-транспортна накладна за маршрутом м. Краматорськ –м. Амвросіївка, видаткова накладна від 15.09.2009р. №РН-0000381 та виписки із сертифікатів якості № 222 та 221.
Представник позивача зазначив, що вказаний товар був переданий Закритому акціонерному товариству “Сталеливарна компанія” для виготовлення готової продукції, на підтвердження чого надані акти приймання-передачі матеріалів (сировини) від 06.10.2009р., від 15.09.2009р., від 07.08.2009р., від 20.05.2009р., 30.07.2009р., 31.07.2009р., а також договір від 19.09.2007р. №10/09-07 (із додатковими угодами до нього щодо строку дії договору) між позивачем, у якості замовника, та Закритим акціонерним товариством “Сталеливарна компанія”, у якості виконавця, згідно якого виконавець виробляє продукцію із матеріалів замовника, та ліцензію на заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту чорних металів, видану Закритому акціонерному товариству “Сталеливарна компанія”.
Також, на підтвердження наявності матеріально-технічної бази для зберігання сировини, що придбалась у ТОВ “Укрславресурс”, позивачем наданий витяг про реєстрацію права власності №13790498 від 05.03.2007р., згідно якого ТОВ “СОМР5” є власником будівель та споруд сталеливарної компанії за адресою м. Амвросіївка, вул. Тітовки, 24.
Слід зазначити, що місце розташування Закритого акціонерного товариства “Сталеливарна компанія” є м. Амвросіївка, вул. Тітовки, 24.
У ході розгляду справи, позивачем надані довіреності на отримання ТМЦ від ТОВ “Укрславресурс” від 20.05.2009р. на ОСОБА_1 (генеральний директор ТОВ “СОМР5”), від 30.07.2009р. на ОСОБА_3, який надавав послуги з вантажоперевезення, від 31.07.2009р. на ОСОБА_3, від 15.09.2009р. на ОСОБА_1
Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий дохід є загальною сумою доходу платника податку від всіх видів діяльності, отриманих (нарахованих) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.
Поняття та склад валових витрат визначені статтею 5 вищезазначеного Закону, відповідно до пункту 5.1 якої валові витрати виробництва та обігу (далі –валові витрати) –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Склад валових витрат наведений у пункті 5.2 даної статті. Витрати, які не включаються до складу валових витрат, визначені пунктом 5.3 вищенаведеної статті. Відповідно до підпункту 5.3.9 даного пункту не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 5.11 статті 5 Закону № 334 передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі –Закон № 996).
Відповідно до статті 1 Закону № 996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Судом встановлено, що спірні господарські операції відображені в бухгалтерському обліку позивачем правильно, тобто з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках. Суд зазначає, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавством висуває лише одну умову –вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.
Стаття 4 Закону № 996 передбачає, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах як, зокрема, превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що рахунки - фактури, приймальні акти на склад позивача, журнал реєстрації довіреностей, платіжні доручення видаткові накладні, які видані позивачу ТОВ «Укрславресурс» фіксують факт здійснення господарських операцій, а саме факт придбання позивачем товару – селикомарганець та феромарганець, зазначеного у видаткових накладних.
Не приймається судом до уваги як докази вчинення нікчемної угоди між позивачем та ТОВ «Укрславресурс», акт про неможливість проведення перевірки ТОВ «Сантар» № 1751/23-3 від 11.06.2010 року, в ході якої було встановлена неможливість проведення перевірки у зв’язку тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, у зв’язку з тим, що цей документ фактично не є перевіркою господарської діяльності ТОВ «САНТАР» по взаємовідносинам з ТОВ «Укрславресурс». Зазначений акт складений на підставі даних, зазначених в інформаційних базах податкової інспекції вибірковим методом, документи господарської діяльності ТОВ «САНТАР» по взаємовідносинам з контрагентом позивача податковим органом не досліджувались. Висновок про наявні ознаки нікчемних угод взагалі з усіма контрагентами зроблений на підставі надання останньої податкової звітності ТОВ «САНТАР», наявності (відсутності) основних фондів та наявності (відсутності) за юридичною адресою ТОВ «САНТАР». Дані обставини не мають відношення до правомірності формування валових витрат.
Проаналізувавши вищенаведені норми, суд зазначає, що позивач довів належним чином, а саме первинними документами, правомірність формування валових витрат по господарським операціям з ТОВ «Укрславресурс».
Пунктом 5.11 статті 5 Закону № 334 передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Такої підстави як довідка про неможливість проведення перевірки контрагента, якою зроблено висновок податкового органу про нікчемність усіх правочинів у відповідному періоді для виключення витрат зі складу валових Закон № 334 не передбачає. Долучені до матеріалів справи письмові докази, зокрема, договори, рахунки - фактури, приймальні акти на склад позивача, журнал реєстрації довіреностей, платіжні доручення видаткові та податкові накладні, які видані позивачу ТОВ «Укрсплавресурс», спростовують висновки податкового органу щодо відсутності первинних документів, які обумовили формування валових витрат, та підтверджують правильність їх формування позивачем.
Суд зазначає, що поклавши в основу донарахування податку на прибуток припущення щодо можливості здійснення певних господарських операцій по факту придбання товару податковий орган не врахував, що цей же товар був предметом продажу у цих же податкових періодах. За наслідками зазначеного продажу були сформовані валові доходи, тобто якщо товару не існувало, то необхідно було відкоригувати як валові витрати, так і валові доходи.
Відповідно до пункту 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.02.2011 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «COMP5» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення-рішення від 22 грудня 2010 року № 0004802340/0 про нарахування податку на додану вартість у загальній сумі 22 980,00 грн був задоволений, скасовано податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2010 року № 0004802340/0 про нарахування податку на додану вартість у загальній сумі 22 980,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 15 272,00 грн., за штрафними санкціями (фінансовими) санкціями у розмірі 7 636,00 грн. Вказане повідомлення – рішення було винесено на підставі висновків акту перевірки, висновки якого є предметом розгляду у межах цієї адміністративної справи.
При винесені судового рішення судом було досліджено висновки акту зазначеного перевірки та встановлено безпідставність висновків податкового органу щодо нікчемності договору, укладеного між ТОВ «COMP5» та ТОВ «Укрславресурс», господарські операції між позивачем та ТОВ “Укрславресурс” мали реальний товарний характер.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2011 року постанова суду від 2.12.2010 року була залишена без змін.
В зв’язку з вищезазначеним, висновки податкового органу щодо нікчемності договору, укладеного між ТОВ «COMP5» та ТОВ «Укрславресурс» є безпідставними.
Таким чином, при винесенні рішення судом було враховано усі обставини здійснення господарських операцій та обставин, які встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, а судові витрати підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «COMP5» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.12.2010 р. № 0004792340/1 та від 20.10.2010 р. № 0004792340/0 про нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток у загальній сумі 28 343,4грн., з яких основний платіж 19 090 грн., штрафні (фінансовими) санкції 9253,4 грн. – задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення – рішення державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 22.12.2010 р. № 0004792340/1 про нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток у загальній сумі 28 343,4грн., з яких за основним платежем 19 090 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9253,4 грн.;
Скасувати податкове повідомлення – рішення державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 20.10.2010 р. № 0004792340/0 про нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток у загальній сумі 28 343,4грн., з яких за основним платежем 19 090 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9253,4 грн.
Присудити з Державного бюджету України на користь товарства з обмеженою відповідальтністю «COMP5» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Повний текст постанови прийнятий у нарадчій кімнаті та проголошений у повному обсязі у судовому засіданні 28 квітня 2011 року у присутності представників сторін.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Савченко С. В.