ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-9115/10/2270
Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.
Суддя-доповідач: Голота Л. О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л. О.
суддів: Курка О. П., Совгири Д. І.
при секретарі: Афанасьєвій З. В.
за участю представників сторін:
позивача - Самолюк Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інріч" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про стягнення відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість , -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інріч» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про стягнення відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року позов задоволено повністю, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з ПДВ в сумі 91326 грн. та судові витрати в розмірі 1093 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду, ДПІ у м. Хмельницькому подана апеляційна скарга, в якій інспекція просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу повністю та скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2011 року.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, який з’явився в судове засідання, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Інріч» зареєстровано, як юридичну особу 09.01.2001 Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради Хмельницької області, що підтверджується довідкою АА № 330939 з ЄДРПОУ.
Також встановлено, що ТОВ «Інріч» подано до ДПІ у м. Хмельницькому податкові декларації з податку на додану вартість за лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2010 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, якими заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму від`ємного значення з ПДВ, яка в загальному складає 200391 грн.
Відповідно до змісту податкових декларацій з ПДВ за лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2010 року вищевказана сума була задекларована у рядку 25.1 як залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню в рахунок платежів з ПДВ.
За результатами проведених посадовими особами ДПІ у м. Хмельницькому перевірок податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення форми “В2”№0000242304/0 та форми “В1”№0000482304/0 від 28 жовтня 2010 року.
Крім того, податковим органом зроблено висновок про неможливість підтвердження бюджетного відшкодування ПДВ через відсутність відомостей за результатами обов’язкових перевірок з питань правових відносин по ланцюгу постачання до виробника (імпортера) всього в сумі 74812 грн., в тому числі за квітень 15783 грн., за травень 8190 грн., за червень 18594 грн., за липень 20187 грн., за серпень 12058 грн.
Бюджетне відшкодування податку на додану вартість за вересень 2010 року у сумі 16514 грн. не було відшкодовано позивачу з причини повернення Головним управлінням Державного казначейства України у Хмельницькій області висновку про суму бюджетного відшкодування у зв’язку з відсутністю даних щодо можливих загальних обсягів відшкодування ПДВ.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що такі твердження відповідача є безпідставними, а бездіяльність в даному випадку є протиправною з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (Закон №168), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п. п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
Підпунктом 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 зобов’язано податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно п. п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 даного Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Тому в разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб’єктами господарювання. Положення пункту 1.8 статті 1 цього Закону щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.
Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.
Таким чином, подання заяви про відшкодування податку відбувається виключно у спосіб декларування бюджетного відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому, – залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року, – без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 26 квітня 2011 року .
Головуючий /підпис/ Голота Л. О.
Судді /підпис/ Курко О. П.
/підпис/ Совгира Д. І.
З оригіналом згідно:
секретар