ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2011 р.                                                                                  Справа № 63042/09/9104

           Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                        Пліша М.А.,

суддів                                                             Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.,

при секретарі судового засідання                    Боровус Ю.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державної автомобільної інспекції та АТІ з обслуговування м.Ужгорода, інспектора ДПС відділу державної автомобільної інспекції м.Ужгорода Пташних Р.В. про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до відділу державної автомобільної інспекції та АТІ з обслуговування м. Ужгорода, інспектора ДПС відділу державної автомобільної інспекції м. Ужгорода Пташних Р.В. в якому просив  скасувати постанову від 14.01.2009 року АО №009157 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 270 грн. за порушення вимог ч.1 ст. 122 КпАП України.

          Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 квітня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

          Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що постанова незаконна та необгрунтована.  

          В апеляційній скарзі зазначає, що посилання суду на те, що автомобіль знаходився на віддалі 5 метрів від пішохідного переходу розташованого по вул. П.Мирного - нікчемне, бо фактично автомобіль був припаркований не на цій вулиці, а на вул. Яроцькій - у зоні дії знаку 5,38 «Місце для стоянки».

Працівник ДАІ не міг, і не захотів сфотографувати автомобіль, захопивши в кадр знак 5.38, «Місце для стоянки» тому, що на такому фотокадрі, не було би видно номерний знак автомобіля; на такий фотокадр, не було би ніяких законних підстав скласти протокол про адміністративне правопорушення.

На виїзному судовому засіданні, суд сконцентрував увагу всіх учасників засідання на віддалі автомобіля до місця знаходження знаку пішохідного переходу по вул. П. Мирного, не беручи до уваги той факт, що автомобіль був припаркований на іншій вулиці - вул. Яроцькій, де встановлений стаціонарний дорожній знак 5.38 «Місце для стоянки».

Виносячи постанову, суд прийняв до уваги довідку управління міського господарства Ужгородського міськвиконкому, у якій також йдеться про якусь третю полосу по вул. П.Мирного, а про вул. Яроцьку де встановлений дорожній знак 5.38 «Місце для стоянки» та був припаркований автомобіль немає жодного слова.

Суд безпідставного стверджує, що знак 5.38 «Місце для стоянки» відноситься до  платної стоянки, не вказуючи назви вулиці, бо фактично згідно генплану міста її не існує, що  видно із доданої до матеріалів викопіровки цього участку. Тобто, це не вулиця, а заборонена для в'їзду ділянка тротуару, де паркуються безоплатно працівники стоматологічної поліклініки і знак 5.38 «Місце для стоянки» до цієї парковки, ніякого відношення не має, про що апелянту стало відомо після судового засідання.

Таким чином, автомобіль був припаркований у відповідності до вимог Правил дорожнього руху - в зоні дії дорожнього знаку 5.38 «Місце для стоянки», а твердження суду є необ'єктивними, хибними, безпідставними, і такими, що не відповідають дійсності.

На підставі викладеного просить постанову суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до цього ж суду.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 січня 2009 року інспектором ДПС ВДАІ м. Ужгород Пташних Р.В. винесено постанову АО 009157 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України,  згідно якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 270 грн.

Розглядаючи спір з метою з'ясування обставин, судом першої інстанції здійснено виїзне судове засідання з виїздом на місце фіксування правопорушення, зазначене в спірній постанові, під час якого було судом встановлено, що автомобіль ОСОБА_1 стояв на перехресті і на відстані біля 5 метрів від пішохідного переходу.

Згідно довідки управління міського господарства виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 48/2 від 07 квітня 2009 року поширення вул. П. Мирного в м. Ужгороді являється третьою смугою для розв'язки кругового руху на перехресті з вул. Фединця, крім того знак 5.38 «Місце для стоянки», на який посилався позивач, відноситься до платної стоянки, що знаходиться обабіч дороги з правого боку за тротуаром, а відтак суд першої інстанції обгрунтовано відхилив доводи позивача про те, що його автомобіль стояв на відведеному для паркування узбіччі.  

З огляду на це, оскільки здійснив зупинку автомобіля ближче 10 м від пішохідного переходу, який позначено дорожнім знаком 5.35.1 «Пішохідний перехід»», суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позов задоволенню не підлягає.

З врахуванням вище викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає норма матеріального та процесуального права.  

          Керуючись  ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205,  ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

                    У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 квітня 2009 року № 2а-880/09 – без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя                                                             М.А. Пліш

Судді                                                                                 Р.Й. Коваль

                                                                                Н.М. Судова-Хомюк