КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-144/11                            Головуючий у 1-й інстанції:   Колегаєва С.В.  

Суддя-доповідач:  Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" квітня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді:                                                                                                          Гром Л.М,

суддів:                                                                                                      Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 17.01.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 17.01.2011 року звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з адмінпозовом до УПФУ у Деснянському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 17.01.2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058- ІV), при цьому має право на перерахунок пенсії, що підтверджується матеріалами справи.

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу перерахунку пенсії відповідно до статей 42 Закону №1058-ІV, при цьому відносини, що склалися між сторонами є публічно-правовими, які погоджуються із змістом статей 3 та 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАСУ).

Перерахунок пенсії проведено із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників за 2007 рік із врахуванням, положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 " Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та з посиланням на лист Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України від 11 березня 2009 року №4096/02-01, що не відповідає вимогам статей 40, 42 Закону №1058-ІV.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що положеннями ст. 42 ч.4 Закону №1058-ІУ встановлено, що для перерахунку пенсій застосовується показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії. Адже, якщо при перерахунку пенсії береться заробітна плата відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 40, то відповідно, має застосовуватися і той показник середньої заробітної плати, який береться при призначенні пенсії із заробітку відповідно до цієї ж ч. 1 ст. 40 Закону, тобто за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.

При вирішенні даного спору суд першої інстанції виходив із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, при цьому відповідно до ст. 9 ч.2 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України.

Відповідно до ст. 19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції також встановив, що посилання представників відповідача на необхідність застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу за 2007 рік при перерахунку пенсії у 2010 році у зв'язку з відсутністю законодавчого врегулювання питання визначення даного показника на вказаний період не прийнято судом першої інстанції до уваги, оскільки дане твердження порушує принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України), право громадян на соціальний захист (ст.46 Конституції України), при цьому при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих, прав і свобод (ст. 22 Конституції України).

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, суд першої інстанції дійшов вірного висновку що застосуванню підлягають положення Закону №1058-1V. Окрім цього суд першої інстанції, врахував, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення Конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що дії відповідача щодо застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу за 2007 рік при перерахунку пенсії позивача у 2010 році є протиправними, що і стало підставою задоволення позову.

Крім того, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області про те що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне пенсійне страхування»в частині визначення показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсії, були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось, не може бути прийнято до уваги, оскільки:

Рішенням Конституційного Суду України  № 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008 визнано неконституційними норми статті 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року N 107-VI які, в свою чергу, вносили корегування до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 74 Закону України «Про Конституційний Суд України»Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Частиною шостою резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України  від 22.05.2008  № 10-рп/2008 (v010p710-08) вирішено, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними.

Виходячи з наведеного слід визнати, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні

В силу статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись  статтями 195, 196, 200, 205 КАС України, суд

У Х В А Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва –залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 17.01.2011 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

          Судді: