КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-14524/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
У Х В А Л А
Іменем України
"12" квітня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.10р. у справі 2а-14524/09/2670 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дослідно –експериментальний завод №20 цивільної авіації»до УПФУ в Солом’янському районі м. Києва про визнання протиправною та скасування вимоги
В С Т А Н О В И В:
ВАТ «Дослідно-експериментальний завод №20 цивільної авіації»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва про визнання протиправною та скасування вимоги від 02.11.2009р. №Ю-1033 про сплату боргу в розмірі 6 968,21 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.10р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що оспорювана вимога ПФУ є правомірною та була сформована ПФУ на підставі поданих позивачем звітів та з урахуванням фактично перерахованих сум на рахунок ПФУ, що безпідставно, на думку апелянта, не враховано судом першої інстанції.
Враховуючи, що у судове засідання не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювана вимога про сплату боргу №Ю-0133 винесена ПФУ з порушенням вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи наступного.
Згідно із ч.6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року N 1058-IV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058), страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для вищезазначених платників є календарний місяць.
Відповідно до ч.2. ст. 106 Закону №1058, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 64 Закону №1058 встановлено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків. Згідно п. 3 ст. 106 Закону №1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно до ч. 3 ст.106 Закону № 1058, протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Підпунктом 8.2 Постанови Правління ПФУ «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003 р. №21-1 (далі - Інструкція) встановлено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:
а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;
б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки.
У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
При цьому у випадку передбаченому п. б пп. 8.2. Інструкції, вимога надсилається щомісяця (тобто окремо щодо кожного звітного базового періоду в якому у страхувальника виникла недоїмка) протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом.
Як вбачається з матеріалів справи, вимога про сплату боргу №Ю-1033 датована 02 листопада 2009 р. та виставлена Відповідачем відповідно до ст. 106 Закону №1058 на підставі картки особового рахунку платника, тобто згідно п. б пп. 8.2 Інструкції.
Отже, враховуючи, що вимога про сплату боргу №Ю-1033 була виставлена в листопаді 2009 р. та ту обставину, що звітним базовим періодом є місяць, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Управління Пенсійного фонду виставило вимогу №Ю-1033 про сплату боргу за серпень та вересень 2009 р. з порушенням вимог Інструкції, пропустивши строк та зазначивши у вимозі два звітних базових періоди.
Як вбачається із заперечень відповідача, останній з посиланням на акт перевірки від 25.12.06р., зазначає, що станом на 20.12.06р. у позивача була наявна переплата зі сплати страхових внесків в сумі 56 261 грн., а станом на 31.12.09р. така переплата становила 467,47 грн.
Також відповідач зазначає про нарахування позивачу наступних фінансових санкцій: фінансові санкції (06.06.2007 р. –фінансова санкція в сумі 7 543 грн. 93 коп., 16.10.2007 р. –фінансова санкція в сумі 15 грн. 96 коп., 16.06.2009 р., згідно акту від 16.06.2009р. №1660 –фінансова санкція в сумі 1 206 грн. 70 коп., 21.05.2009р. –фінансова санкція в сумі 972 грн. 00 коп., 22.06.2009р. –фінансова санкція в сумі 164 грн. 41 коп.), разом 9 903 грн.
Як з’ясовано судом першої інстанції, станом на час розгляду справи відсутній складений та підписаний сторонами акт, в порядку, передбаченому Постановою Правління ПФУ від 19.12.2003 р. №21-1, яким було б встановлено наявність недоїмки позивача за період 2006-2009р. у розмірі 1206,70 грн.
Вказані фінансові санкції стягнуті відповідачем внаслідок перерозподілу поточних внесків позивача та наявної переплати. В той же час відповідачем не вчинялись дії, передбачені Законом №1058, які б свідчили про проведення перерозподілу наступних внесків позивача, наявної у нього переплати та відповідного їх зменшення.
Так, згідно ч. 5 ст. 106 Закону №1058, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
З наведеною вище нормою кореспондується положення п. 10.11 Інструкції, згідно якого: у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. При цьому протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, у якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. При цьому корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду.
Відповідачем не складались та відповідно не направлялись позивачу повідомлення про перерозподіл поточних страхових внесків, що сплачувались в червні 2007 р., листопаді 2007 р., червні 2009 р., в рахунок сплати штрафних санкцій, які на думку відповідача мали місце, у загальній сумі 9 903 грн.
Вказана обставина не спростована відповідачем належними та допустимими доказами ні при розгляді справи у суді першої інстанції, ні при розгляді справи в апеляційній інстанції, зокрема, шляхом подання суду відповідних повідомлень про перерозподіл поточних платежів. Це спростовує заперечення відповідача та свідчить про не проведення останнім перерозподілу поточних платежів та не зменшення наявних у позивача переплат на суму 9 903 грн.
З огляду на це, кошти у розмірі 9 903 грн. є переплатою зі сплати страхових внесків, яку Позивач поряд з іншими сумами мав станом на момент сплати страхових внесків за серпень та вересень 2009 р.
Відповідно до пп. 3.1. п. 3 Постанови правління ПФУ «Про порядок оформлення результатів перевірок, що здійснюється органами Пенсійного фонду України»від 01.12.2008 р. №21-1, акт складається у двох примірниках та підписується в останній день перевірки посадовими особами органу Пенсійного фонду України, які здійснювали перевірку, та керівником і головним бухгалтером платника, а за їх відсутності - особами, що їх замінюють, фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності або уповноваженою ними особою.
Відповідно пп. 3.4. п. 3 цього ж Порядку, після підписання акта платником (посадовими особами) та його реєстрації (у той самий день) один його примірник (з відповідними додатками) вручається керівнику (фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності) або вповноваженій особі платника, про що на останній сторінці акта робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка одержала акт, із зазначенням його посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта.
Згідно пп. 3.5. п. 3 Порядку, у разі відмови платника (посадової особи) від підписання акта посадовими особами органу Пенсійного фонду вноситься до такого акта відповідний запис. Не пізніше наступного робочого дня один примірник акта надсилається платнику поштою з повідомленням про вручення. До примірника акта, що зберігається в органі Пенсійного фонду України, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення та вручення акта адресату.
Вказані вище норми Порядку визначають процедуру підписання посадовим особами органу Пенсійного фонду України та керівником і головним бухгалтером платника, та дії органу Пенсійного фонду України у випадку відмови платника від підписання акту.
Така процедура полягає у одночасному підписані вказаними посадовим особами двох примірників акту, після чого один примірник акту вручається повноважній особі платника страхових внесків, або направляється поштою у випадку відмови платника від підписання акту.
При цьому на останній сторінці акту, що залишається в органі Пенсійного фонду України, повинна бути зроблена відмітка з підписом повноважної особи платника, яка свідчить, що посадовим особам платника акт був наданий на підпис, а не для ознайомлення, та про отримання акту підписаного посадовими особами, як платника так і органу Пенсійного фонду України.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, останнім не надавались на підпис позивачу два примірника акта від 16.06.2009р., а було надано для ознайомлення один примірник проекта акту, у якому зазначено, що відповідачем було проведено перевірку сплати позивачем страхових внесків за період 2006р.-2009р., за результатами якої у Позивача наявна недоїмка у розмірі 1 206 грн. 70 коп. Такий акт не направлявся Позивачу поштою.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що акт від 16.06.2009р складений з порушенням вимог законодавства та не може слугувати належним доказом наявності у позивача недоїмки в період 2006р.-2009р. у розмірі 1 206 грн. 70 коп.
Матеріалами справи підтверджується та вірно встановлено судом, що загальна сума сплачених Позивачем страхових внесків в серпні 2009 р. становить 145 179 грн. 77 коп.: (3 650 грн. 00 коп. + 8 560 грн. 64 коп. + 132 969 грн. 13 коп.), що відповідає р. 8 розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті за серпень 2009 року.
В подальшому після утримання страхових платежів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України та податку з доходів фізичних осіб, позивачем була виплачена працівникам заробітна плата через касу у розмірі 74 871,98 грн. та через банкомати у розмірі –230 802 грн.
Вказане підтверджується відомістю на виплату грошей за серпень 2009 р. від 22.09.2009р. №39, прибутковим касовим ордером №26 від 22.09.2009 р. та відомістю на виплату грошей за серпень 2009 р. від 22.09.2009р. №19.
Своєчасність та повнота сплати Позивачем страхових внесків за серпень 2009 р. підтверджується платіжними дорученнями: від 06.08.2009 р. №5005; від 06.08.2009 р. №5006; від 17.08.2009 р. №5051; від 17.08.2009 р. №5052; від 18.09.2009 р. №5180 та від 18.09.2009 р. №5181.
Матеріалами справи підтверджується також, що позивачем у повному обсязі сплачено страхові внески за вересень 2009 р.
19.10.2009 р. позивачем до Управління ПФУ в Солом’янському районі м. Києва, був поданий розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті за вересень 2009 року (далі – Розрахунок за вересень 2009р.).
Відповідно до р. 3 Розрахунку за вересень 2009р. нараховано усього до сплати (за ставками нарахування 33,2% та 4%) 104 129грн. 50 коп.
Згідно р. 5 Розрахунку за вересень 2009р. утримано 2%, 1-5% 6 389 грн. 14 коп.
Всього до спати за р. 8 Розрахунку, загальна сума страхових внесків за розділом І (рядки3+5+6-7) становить 110 518 грн. 64 коп.
Зазначені страхові внески за вересень 2009 р. були в повному обсязі та своєчасно сплачені Позивачем, зокрема: платіжним дорученнями від 20.10.2009 р. №5284 було перераховано 102 250 грн. 00 коп., з розрахунку 33,2% з фонду зарплати (вказане безпосередньо підтверджується Відповідачем); платіжним дорученнями від 20.10.2009 р. №5285 було перераховано 6 300 грн., з розрахунку 2% із зарплати, що не заперечувалось відповідачем.
Різницю у розмірі 1 968 грн. 64 коп. позивач сплатив за рахунок наявних переплат в попередніх звітних базових періодах, зокрема за рахунок 1 589 грн. 41 коп. (33,2% з фонду зарплати за серпень 2009 р. та відпускні за вересень 2009 р., які були сплачені платіжним дорученням від 18.09.2009 р. №5180) , 341 грн. 28 коп. ( 2% із зарплати за серпень та відпускні за вересень 2009р., сплачена платіжним дорученням 18.09.2009 р. №5181) та за рахунок переплат в період з 20.12.2006 р. по 31.12.2009 р. Розмір вказаних переплат, на момент сплати страхових внесків за вересень 2009 р. становив 9 903 грн.
Як свідчать дані облікової картки, у позивача відсутня недоїмка у попереднії звітних базових періодах, зокрема, червні та липні 2009р.
Таким чином, наведені докази підтверджують сплату позивачем страхових внесків за серпень та вересень 2009 р. у повному обсязі, необґрунтованість доводів відповідача щодо наявності у позивача недоїмки у розмірі 6 968 грн. 21 коп. та, як наслідок, протиправність Вимоги про сплату боргу від 02.11.2009 р. №Ю-1033.
Викладеним спростовуються доводи апеляційної скарги.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд
У Х В А Л И В:
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.10р. у справі 2а-14524/09/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.10р. у справі 2а-14524/09/2670 - без змін.
Дана ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Глущенко Я.Б.
Пилипенко О.Є.