Головуючий у 1 інстанції - Третяк О.Г.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2011 року справа №1205/2а-162/2011
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Блохіна А.А.
суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі Луганської області на постанову Білокуракінського районного суду Луганської області від 17 березня 2011 року у справі № 1205/2а-162/2011 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі Луганської області про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити певні дії,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Білокуракінського районного суду Луганської області від 17 березня 2011 року у справі позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені, а саме: визнані неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі Луганської області щодо відмови ОСОБА_3 у здійснені перерахунку пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до вимог ст. 50, ч.4 ст. 54, ст. 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов’язано відповідача здійснити ОСОБА_3 перерахунок пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до вимог ст. 50, ч.4 ст. 54, ст. 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 14 січня 2011 року з розрахунку шести мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб та додаткової пенсії із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції. Вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права.
Частиною 8 ст. 183-2 КАС України передбачено, що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
ОСОБА_3 віднесений до першої категорії як учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням та є інвалідом ІІІ групи, і має право на основну та додаткову пенсію (а.с.12-13).
14.01.2011р. позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі Луганської області з заявою про перерахунок пенсій у розмірах, встановлених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, але отримав відмову (а.с.8).
Апелянт вважає, що при нарахування та виплаті пенсії з 01.01.2008 року застосовується розмір пенсії, встановлений ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до яких внесені зміні Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік”.
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.
Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІІ групи – 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1. Частина четверта статті 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по ІІІ групі – 6 мінімальних пенсій за віком.
Як вбачається з встановлених судом першої інстанції обставин позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з 28.09.2010 року.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, із першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Отже за приписами зазначеного Закону, відповідач повинен був зробити позивачу перерахунок пенсії з 01 жовтня 2010 року.
Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції відносно задоволення вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії у 2010 році в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 01 жовтня 2010 року.
Згідно ч. 3 ст. 67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Колегія суддів не бере до уваги положення частини третьої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, для позивача як інваліда ІІІ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи і ухвалюючи судове рішення у даній справі колегія суддів виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в в Білокуракінському районі Луганської області – залишити без задоволення.
Постанову Білокуракінського районного суду Луганської області від 17 березня 2011 року у справі № 1205/2а-162/2011 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі Луганської області про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити певні дії – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена у порядку письмового провадження, набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Г.М. Міронова
І.В. Юрко