Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2011 року справа №2а-28926/10/0570
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л.А. , Карпушової О.В.
при секретарі судового засідання Барбаш Л.О.,
за участю представника позивача Опихайленка Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Колективного підприємства «Народний ремонтно-механічний завод «Спецшахтобуріння» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року у справі №2а-28926/10/0570 за позовом Колективного підприємства «Народний ремонтно-механічний завод «Спецшахтобуріння» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року у справі № 2а-28926/10/0570 у задоволені позову Колективного підприємства «Народний ремонтно-механічний завод «Спецшахтобуріння» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000512342/0, № 0000502342/0 від 21.07.2010 року, № 0000512342/1, № 0000502342/1 від 16.09.2010 року відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що висновок суду першої інстанції, який погодився з доводами відповідача про безтоварність господарської операції позивача по придбанню у ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» воронки силосу на суму 370125 грн., на підставі якої позивач сформував валові витрати в 4 кварталі 2009 року та податковий кредит в жовтні 2009 року із порушенням податкового законодавства, з посиланням на нікчемність цієї угоди, не ґрунтується на нормах діючого законодавства та наявних у справі доказах. Апелянт зазначає, що факт здійснення господарської операції з придбання у ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» воронки силосу на суму 370125 грн. підтверджено первинними документами, а також документами про подальшу реалізацію цього товару на адресу ТОВ «Метінвест Холдинг» за іншим договором. При цьому умовами обох договорів, укладених з контрагентами, не передбачали зобов’язань позивача щодо перевезення товару, такі обов’язки лежали на контрагентах позивача, у зв’язку з чим у позивача відсутні товарно-транспортні накладні, які б свідчили про транспортування товару. Також апелянт зазначає, що відсутність у ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» трудових та інших ресурсів не свідчить про неможливість проведення ним господарських операцій та не спростовує факту її здійснення, а документальна перевірка цього підприємства здійснена не була. Оскільки доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства, які зазначені у акті перевірки, не надано, оспорювані податкові повідомлення-рішення є незаконними.
Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторони позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Колективне підприємство «Народний ремонтно-механічний завод «Спецшахтобуріння» є юридичною особою, зареєстроване 20.10.1993 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ за номером 05453284, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Петровському районі м. Донецька.
30.06.2010 року Державною податковою інспекцією у Петровському районі м. Донецька було проведено документальну невиїзну перевірку Колективного підприємства «Народний ремонтно-механічний завод» Спецшахтобуріння» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "ПКФ Донімперіал Плюс" за період жовтень 2009р.
За результатами перевірки 30.06.2010 р. складено акт №813/22/05453284, згідно якого виявлені порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 та п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв’язку із безпідставним віднесенням до складу податкового кредиту за жовтень 2009 року суми податку на додану вартість у розмірі 61687,50грн., нараховану у вартості товару, отриманого від ТОВ "ПКФ Донімперіал Плюс", що призвело до заниження ПДВ на вказану суму, а також порушення п.п.5.2.1 п.5.2 п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в жовтні 2009 року в сумі 77109,37 грн. Вказані порушення допущені через відображення в податковому обліку позивача нікчемного правочину з ТОВ "ПКФ Донімперіал Плюс" (а.с. 12). Висновки обґрунтовано актом перевірки ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька ТОВ "ПКФ Донімперіал Плюс" за №11754/7/23-213 від 08.06.2010р., відповідно до якого договір купівлі-продажу товару з ТОВ "ПКФ Донімперіал Плюс" на загальну суму 300000,00грн. визнано нікчемним на підставі ст. 228 ЦК України, у зв"язку з відсутністю у ТОВ "ПКФ Донімперіал Плюс" у достатній кількості трудових ресурсів (кількість працюючих на підприємстві за 2009 рік склала 1 особу), відсутністю на підприємстві основних засобів та нематеріальних активів, складських приміщень, тому вбачається проведення транзитних фінансових потоків, формування валових витрат та податкового кредиту шляхом оформлення господарських операцій, які не мають реального товарного характеру.
На підставі акту перевірки податковим органом 21.07.2010 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000512342/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 61688,00грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 30844,00грн. та податкове повідомлення-рішення №0000502342/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 77109,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 23132,70 грн.
Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження вказаних рішень і 25.08.2010 р. направив на адресу відповідача скаргу, але 16.09.2010 р. відповідачем прийняте рішення про за №18904/10/31-012-9, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення – рішення № 0000512342/0 від 21.07.2010 року, № 0000502342/0 від 21.07.2010 року залишені без змін. У зв’язку із цим податковим органом винесені відповідні податкові повідомлення-рішення № 0000512342/1 від 16.09.2010 року, № 0000502342/1 від 16.09.2010 року.
05.10.2009 р. позивачем було укладено договір купівлі-продажу товару №15 з ТОВ "ПКФ Донімперіал Плюс" на загальну суму 300000 грн., за яким ТОВ "ПКФ Донімперіал Плюс" зобов'язувалось передати у власність позивача товар (воронка сілосу), а позивач зобов'язаний прийняти та оплатити його загальну вартість у розмірі та на умовах передбачених цим договором.
На підставі виставленого ТОВ "ПКФ Донімперіал Плюс" рахунку від 22.10.2009 р. на суму 370125,00грн. позивачем в період з 30.10.2009 р. по 20.11.2009 р. частинами було сплачено вказану суму на рахунок продавця.
За вказаною господарською операцією на підставі отриманих від ТОВ "ПКФ Донімперіал Плюс" накладної та податкової накладної позивачем в податковому обліку було збільшено податковий кредит з ПДВ та збільшено валові витрати.
Судом першої інстанції встановлено, що придбаний у ТОВ "ПКФ Донімперіал Плюс" на підставі договору від 05.10.2009р. товар (воронка сілосу) позивачем реалізовувався ТОВ "Метінвест Холдінг" згідно договору поставки № ДУК-02/09-021-п від 02.02.2009 р. Згідно п.7 Договору поставки № ДУК-02/09-021-п поставка продукції здійснюється у строк, що зазначений у специфікаціях до даного Договору.
На вимогу суду першої інстанції надати товарно-транспортні накладні чи інші документи на підтвердження реального здійснення поставки товару від ТОВ "ПКФ Донімперіал Плюс" та на адресу ТОВ "Метінвест Холдінг", позивачем надані не були. Не були вони надані і під час проведення перевірки податковим органом.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні не було встановлено, що на підставі договорів укладених між позивачем та ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» за спірними угодами дійсно відбулись господарські операції з поставки товарів, які відображені в первинних бухгалтерських документах, а саме видаткових накладних, податкових накладних і т.і., а відповідно і зазначені в них суми позивачем були безпідставно віднесені до податкового кредиту та валових витрат, що вплинуло на обсяг податкових зобов’язань позивача в бік їх зменшення.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на досліджених по справі доказах, яким дана належна правова оцінка.
За приписами пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що під терміном «валові витрати виробництва та обігу» (далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Крім того, згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» 7.4.1. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
З наведених правових норм вбачається, що умовою правомірності формування платником податків валових витрат та податкового кредиту є придбання ним товарів або послуг з метою їх використання у своїй господарській діяльності. Метою укладання таких угод повинно бути настання реальних наслідків з придбання товарів або послуг.
Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції. Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ані при проведені перевірки податковим органом, ані в суді першої інстанції, позивачем не надано переконливих доказів на підтвердження реального здійснення господарської операції з ТОВ "ПКФ Донімперіал Плюс".
При цьому суд першої інстанції обґрунтовано послався на встановлення відсутності у ТОВ "ПКФ Донімперіал Плюс", яке не знаходиться за юридичною адресою, трудових та виробничих ресурсів, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, пов’язаної з виробництвом або придбанням і зберіганням товару, що продавався позивачу за договором, а також на відсутність будь-яких товаро-транспортних документів чи подорожних листів на його перевезення, зважаючи на великі габарити та вагу виробу, документів що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, розвантаження, навантаження товару.
Посилання апелянта на те, що надання для підтвердження правомірності формування податкового кредиту та задекларованих валових витрат рахунків, прибуткових накладних, податкових накладних є достатнім підтвердженням того, що господарські операції мали місце і податковий облік здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки наявність первинних документів не свідчить про реальне здійснення господарської операції і настання відповідних наслідків.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Колективного підприємства «Народний ремонтно-механічний завод «Спецшахтобуріння» залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року у справі № 2а-28926/10/0570 за позовом Колективного підприємства «Народний ремонтно-механічний завод «Спецшахтобуріння» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
У повному обсязі ухвала виготовлена 22 квітня 2011 року.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
О.В. Карпушова