Головуючий у 1 інстанції - Ткаченко Л.В.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2011 року справа №2а-1468/10/1204
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л.А. , Карпушової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Біловодському районі Луганської області на постанову Біловодського районного суду Луганської області від 19 листопада 2010 року у справі № 2а-1468/10/1204 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Біловодському районі Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Біловодського районного суду Луганської області від 19 листопада 2010 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Біловодському районі Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити певні дії задоволено. Визнано бездіяльність відповідача неправомірною та зобов’язано здійснити позивачу нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дітям війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.07.2010 року по 19.11.2010 року включно з урахуванням фактично виплачених сум.
Відповідач з таким судовим рішення не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтуванні вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що на законодавчому рівні не врегульований механізм стосовно виплати допомоги особам, які мають статус «дитина війни» з застосуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на теперішній час відповідач при здійсненні вказаних виплат керується Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28.05.2008 року, яка встановлює розміри доплати до пенсії дітям війни, а тому, його дії є законними.
Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, тому відповідно до абз.4 частини восьмої статті 183-2 КАС України апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується посвідченням, та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” , який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Суд першої інстанції, задовольняючі позовні вимоги, обґрунтовано виходив з того, що позивач має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Щодо посилань відповідача на застосування положень Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи те, що Закон має вищу юридичну силу ніж Постанова КМУ, то застосуванню при вирішенні спірного питання підлягає Закон.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та задовольнив позов з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу, є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 183-2, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Біловодському районі Луганської області – залишити без задоволення.
Постанову Біловодського районного суду Луганської області від 19 листопада 2010 року у справі № 2а-1468/10/1204 за позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Біловодському районі Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити певні дії – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
О.В. Карпушова