Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
05 квітня 2011 р. № 2-а- 246/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ізовітової-Вакім О.В..,
при секретарі судового засідання –Шевчук А.В.,
за участю:
представника позивача – Растопчінової О.В.,
представник відповідача - Мікуліна Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Закритого акціонерного товариства "Новий стиль"
до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства, України в Харківській області, за участю прокуратури Київського району м. Харкова
провизнання протиправною та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, визнання протиправним та скасування рішень про визначення митної вартості товарів та стягнення надмірно сплаченого ввізного мита,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом в якому просить суд:
- визнати протиправними і скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України №807070005/0/00162 від 13.07.2010р., № 807070005/0/00217 від 26.07.2010р, визнати протиправними і скасувати рішення про визначення митної вартості товарів №807000006/2010/300014/1 від 13.07.2010р., №807000006/2010/300049/1 від 26.07.2010р.;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ "Новий Стиль" надмірно сплачене ввізне мито розмірі 11038,81 (одинадцять тисяч тридцять вісім грн. 81 коп.) грн. та витрати по сплаті державного мита за звернення до суду в розмірі 113,79 (сто тринадцять грн. 79 коп.);
- зобов'язати Головне управління Державного казначейства України в Харківській області списати у безспірному порядку з рахунку, на якому обліковуються кошти Державного бюджету України на користь ЗАТ "Новий Стиль" суму надмірно сплаченого ввізного мита 11038,81 (одинадцять тисяч тридцять вісім грн. 81 коп.) грн., та витрати позивача по сплаті державного мита за звернення до суду в розмірі 113,79 (сто тринадцять грн. 79 коп.) грн.
В обґрунтування заявленого позову зазначив, що на підставі контракту з фірмою "NOWY STYL" Sp.z.o.o. він ввіз на територію України товар "регранулят сополімеру поліпропілену" двома партіями, та надав першому відповідачу вантажно-митні декларації, в яких вказав митну вартість, що дорівнює ціні товару за договором з врахуванням транспортних витрат.
Проте перший відповідач не прийняв до митного оформлення зазначений товар за ціною договору, про що ним винесені рішення, які оскаржуються позивачем в даній справі. Митну вартість відповідно до даного рішення збільшено щодо першої партії товару на 5362,89 грн., щодо другої партії товару на 5675,92 грн., порівняно з заявленими позивачем сумами. Зокрема, вартість товару збільшено з 0,91 доларів США до 1,67 доларів США за 1 кг. Позивач зазначив, що всі обов'язкові для митого оформлення документи, які підтверджують правомірність застосування методу №1 - за договірною вартістю товару були ним надані, проте перший відповідач застосував шостий метод визначення митної вартості товарів. Вважає рішення першого відповідача незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права та законні інтереси.
В зв’язку з наведеним просить також: стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ "Новий Стиль" надмірно сплачене ввізне мито розмірі 11038,81 (одинадцять тисяч тридцять вісім грн. 81 коп.) грн. та витрати по сплаті державного мита за звернення до суду в розмірі 113,79 (сто тринадцять грн. 79 коп.); зобов'язати Головне управління Державного казначейства України в Харківській області списати у безспірному порядку з рахунку, на якому обліковуються кошти Державного бюджету України на користь ЗАТ "Новий Стиль" суму надмірно сплаченого ввізного мита 11038,81 (одинадцять тисяч тридцять вісім грн. 81 коп.) грн., та витрати позивача по сплаті державного мита за звернення до суду в розмірі 113,79 (сто тринадцять грн. 79 коп.) грн.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник першого відповідача - Харківської обласної митниці - проти позову заперечував у повному обсязі, вважаючи оскаржувані рішення цілком законними та обґрунтованими, а визначення митної вартості митним органом правомірним.
Представник другого відповідача - Головного управління Державного казначейства, України в Харківській області - до судового засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, у відповідності до вимог статей 33, 35 КАС України, що підтверджується матеріалами справи.
Прокурор у судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, у відповідності до вимог статей 33, 35 КАС України, що підтверджується матеріалами справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Закрите акціонерне товариство "Новий Стиль" в липні 2010р. ввезло з Польщі на територію України товар –"регранулят сополімеру поліпропілену". Товар ввозився Позивачем па підставі контракту № 20031001 від 01.10.2003р. з фірмою "NOWY STYL" Sp.z.o.o. та додатків до нього.
Пунктом 4.1. розділу 4 Контракту зазначено, що Покупець купує товар по цінам, що вказані в інвойсах. Відповідно до умов контракту, постачальник поставив позивачу товар за найменуванням, кількістю, ціною, що вказані у специфікаціях та інвойсах.
Згідно зі специфікацією № 1253 від 06.07.2010р., № 1268 від 19.07.2010р., інвойсом № 201005835 від 06.07.2010р., № 201006238 від 19.07.2010р., позивач ввіз товар двома партіями: перша партія товару –"регранулят сополімеру поліпропілену", в кількості 18290,00 кг. всього на суму 16643,90 доларів США (131583,34 грн.); друга партія - партія товару –"регранулят сополімеру поліпропілену", в кількості 19350,00 кг. всього на суму 17608,50 доларів США (139054,32 грн.), всього на суму 34252,40 доларів США.
Також Позивачем були понесені витрати на транспортування до кордону України першої партії товару у розмірі 2600,00 грн. та другої партії товару 2600,00 грн., що підтверджується договором №2010/443 від 19.02.2010р. на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом, рахунками та іншими документами, які подавались до Харківської обласної митниці.
Частиною другою ст. 266 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості товару основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Частиною першою ст. 267 МК України визначено, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну.
Для здійснення митного контролю позивачем було заявлено до митного оформлення ВМД:
- №807070005/2010/322054 від 09.07.10р, товар - Регранулят сополімеру поліпропілену ZEWN арт. М0203-068-18290кг. Сополімер пропілену у первинній формі. (В гранулах, для виробництва пластикових частин стільців). Виробник: "NOWY STYL" Sp.z.o.o. Країна виробництва: РL. Торгівельна марка: "NOWY STYL", заявлена митна вартість 0.93 дол. США/кг;
- №807070005/2010/322676 від 23.07.10р., товар - Регранулят сополімеру поліпропілену ZEWN арт. М0203-068-19350кг. Сополімер пропілену у первинній формі. (В гранулах, для виробництва пластикових частин стільців)". Виробник: "NOWY STYL" Sp.z.o.o. Країна виробництва: РL. Торгівельна марка: "NOWY STYL", заявлена митна вартість 0.93 дол. США/кг.
За результатами проведеного контролю митної вартості товару першим відповідачем винесено рішення про визначення митної вартості товарів №807000006/2010/300014/1 від 13.07.2010р., яким визначено митну вартість першої партії товару у розмірі - 30544,30 доларів США, та рішення про визначення митної вартості товарів №807000006/2010/300049/1 від 26.07.2010р., яким визначено митну вартість другої партії товару у розмірі - 32314,50 доларів США.
Згідно з вказаними рішеннями, першим відповідачем було збільшено митну вартість першої партії товару на 107214,37 грн. в порівнянні з заявленою позивачем, другої партії товару - на 113500,97 грн., тобто вартість кілограму товару була збільшена з 0,91 доларів США до 1,67 доларів США за 1 кг.
На підставі рішень про визначення митної вартості товару першим відповідачем видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №807070005/0/00162 від 13.07.2010р., № 807070005/0/0017 від 26.07.2010р.
Позивач подав ВМД, у яких зазначив митну вартість, визначену першим відповідачем. Відповідач здійснив митне оформлення товару з відміткою в декларації митної вартості за формою ДМВ-2 "Контроль митної вартості після пропуску".
Позивач здійснив оплату ввізного мита в розмірі 5% від митної вартості за першу партію товару у розмірі 2069,89 грн. та ПДВ 20% - 50693,52 грн., за другу партію - ввізного мита у розмірі - 12757.76 грн., ПДВ - 53582.61 грн. з визначеної першим відповідачем митної вартості. Факт здійснення оплати підтверджується платіжними дорученнями, що містяться у матеріалах справи.
Суд зазначає, що згідно підпункту 2 пункту 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №339 від 09.04.08р., контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю та митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до ст. 41 Митного кодексу України шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено або з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на виробництво. При здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких і здійснено, інформація про які міститься в Центральній базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ, виникли сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості. Так заявлена позивачем митна вартість по ВМД становила 0,93 дол. США за кг., а по попереднім фактам митного оформлення становила 1,67 дол. США за кг.
Крім того, Порядком №339, встановлено, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів під час митного контролю й митної оформлення товарів проводиться порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Таке порівняння здійснюється шляхом використання інформації, яка міститься базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України.
З матеріалів справи вбачається, що згідно пункту 11 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються, через митний кордон України затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 р. - перший відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, про що було зроблено запис на зворотному боці ДМВ з зазначенням переліку документів, проставленням дати, зазначенням посади та прізвища посадової особи митного органа, а саме:
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно іч законодавством;
- відомості про якісні характеристики товару;
- інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.
Додаткові документи позивачем були надані не у повному обсязі, у зв'язку з чим на зворотному боці ДМВ декларантом зроблено запис з проханням здійснити митну оцінку товару .
Відповідно до статті 265 Митного Кодексу України, якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов’язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Згідно п.14 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Статтею 266 МК України встановлено, що якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першої цієї статі методів. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу з Центральної бази даних єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ, по фактам митного оформлення товарів, які експортувалися до України в найближчий час, до часу експорту оцінюваного товару, митна вартість товару "Регранулят сополімеру поліпропілену ZEWN арт. М0203-068-19350кг. Сополімер пропілену у первинній формі. (В гранулах, для виробництва пластикових частин стільців)". Виробник: "NOWY STYL" Sp.z.o.o. Країна виробництва: РL. Торгівельна марка: "NOWY STYL" становила 1,67 дол.США/кг.
На підставі викладеного, в зв’язку з тим, що заявлений декларантом рівень митної вартості значно менший ніж рівень митної вартості за фактами митного оформлення ідентичних/подібних товарів згідно ЄАІС ДМСУ, та у зв’язку з тим, що відомості надані до митного контролю позивачем не підтверджували в повному обсязі заявлений рівень митної вартості, відповідачем правомірно прийнято рішення про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості (за ціною угоди).
При цьому, суд вважає правомірним посилання відповідача на неможливість послідовного застосування перелічених у частині першій статті 266 МК України методів, у зв'язку з наступними обставинами:
- методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (метод 2), у зв'язку з відсутністю у митного органу документально підтвердженої інформації щодо продажу товару з тієї ж країни, в такому ж стані, з такими ж фізичними характеристиками, таких же найменувань за першим методом;
- методу визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3), у зв'язку з відсутністю попередніх оформлень за методом визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів;
- методу визначення митної вартості на основі віднімання вартості (метод 4), у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації щодо: ціни одиниці товару, за якою оцінювані, ідентичні чи подібні товари продаються найбільшою партією на території України покупцю, що не є взаємозалежною з продавцем особою, витрат на виплату комісійних винагород, надбавки на прибуток та загальних витрат у зв’язку з продажем на митній території України, витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;
- методу визначення митної вартості на основі додавання вартості (метод 5), оскільки відсутня документально підтверджена інформація щодо: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником у зв’язку з виробництвом оцінюваних товарів; витрат на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування до місця перетину митного кордону України; прибутку експортера від поставки таких товарів в Україну.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Харківською обласною митницею при визначенні митної вартості товарів обґрунтовано застосовано шостий метод визначення митної вартості товарів, на підставі чого першим відповідачем правомірно прийнято рішення про визначення митної вартості №807000006/2010/300014/1 від 13.07.2010р., №807000006/2010/300049/1 від 26.07.2010р. за резервним методом та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №807070005/0/00162 від 13.07.2010р., № 807070005/0/0017 від 26.07.2010р.
Відповідно до ст. 90 Митного кодексу України внесення до митної декларації змін чи доповнень, які впливають на умови оподаткування товарів, здійснюється шляхом подання митному органу нової митної декларації, по ВМД №807070005/2010/322054 від 09.07.10р., №807070005/2010/322676 від 23.07.10р. було видані картки відмови, а митне оформлення здійснено за новою ВМД, після сплати податків відповідно до визначеної митної вартості Харківською митницею.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Статтею 11 Митного кодексу України встановлено, що митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують, зокрема, завдання щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до статті 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.
Відповідно до ч.1 ст. 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю.
Згідно з ч. 1 ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.
Частиною 1 ст. 81 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Базою (основою) оподаткування митними платежами є митна вартість товару. Митна вартість товару - це величина розрахункова. Порядок її розрахунку регламентований ст. 259-273 Митного кодексу України.
Відповідно до статті 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які перемішуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 262 Митного кодексу України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товару через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Тобто ціна, що використовується як основа для обчислення митної вартості товарів має базуватись на реальній, обґрунтованій ціновій інформації на конкретний товар, опис якого містить дані (комерційна назва товару, опис, відомості про виробника, матеріал, технічні характеристики, тощо), що дозволяють його однозначно ідентифікувати.
Суд вважає зазначені відповідачем підстави неможливості застосування першого методу та інших, крім резервного, при визначенні митної вартості товару обґрунтованими, а тому першим відповідачем правомірно винесені Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та Рішення Харківської обласної митниці про визначення митної вартості товару.
Перевіривши відповідно до вимог п. 3 ст. 2 КАС України оскаржувані в даній справі рішення першого відповідача, суд дійшов висновку, що митне оформлення товарів позивача здійснено відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства та в межах компетенції.
В зв’язку з наведеним підстави для задоволення позовних вимог про скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України - відсутні.
Щодо вимог позову у частині стягнення з Державного бюджету України на користь ЗАТ "Новий Стиль" надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 11038,81 (одинадцять тисяч тридцять вісім грн. 81 коп.) грн. та судових витрат, а також зобов'язання Головного управління Державного казначейства України в Харківській області списати у безспірному порядку з рахунку, на якому обліковуються кошти Державного бюджету України на користь ЗАТ "Новий Стиль" суму надмірно сплаченого ввізного мита 11038,81 (одинадцять тисяч тридцять вісім грн. 81 коп.) грн., та судових витрат, суд зазначає наступне.
Враховуючи, що рішення першого відповідача про визначення митної вартості товару №807000006/2010/300014/1 від 13.07.2010р., №807000006/2010/300049/1 від 26.07.2010р., Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №807070005/0/00162 від 13.07.2010р., № 807070005/0/0017 від 26.07.2010р. є правомірними, підстав для задоволення позовних вимог до другого відповідача суд не вбачає.
Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства "Новий стиль" до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства, України в Харківській області, за участю прокуратури Київського району м.Харкова про визнання протиправною та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, визнання протиправним та скасування рішень про визначення митної вартості товарів та стягнення надмірно сплаченого ввізного мита - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова виготовлена у повному обсязі 11 квітня 2011 року.
Суддя Ізовітова-Вакім О.В.