Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
31 березня 2011 р. Справа № 2а- 1797/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Мельникова Р.В.,
розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець та знаходиться на обліку в ДПІ як платник податків, але більше року не подає до податкового органу податкові декларації, документи фінансової звітності.
Згідно з п.3 ч.1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа розглядається у порядку скороченого провадження.
Із повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що копія ухвали про відкриття скороченого провадження була отримана відповідачем 18.03.2011.
Відповідач у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття скороченого провадження заперечень проти позову або заяви про визнання позову до суду не надав.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наслідки неподання до суду заперечень проти позову або заяви про визнання позову.
Суддя, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 04.05.1998 року зареєстрований як фізична особа –підприємець та з того часу перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова (а.с.4) .
Підставою для звернення з позовом у справі є неподання відповідачем звітності до податкових органів більше року, що підтверджується довідками від 16.02.2011 (а.с.6-9).
З довідки станом на 18.02.2011 (а.с.11) вбачається, що відповідач не має заборгованості по карткам особових рахунків.
Відповідно до ст.ст.67, 68 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом (ст.67), кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст.68).
Згідно ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04 грудня 1990 року № 509-XII до функцій органів державної податкової служби входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, податкові органи контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та інших платежів, а також, перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також, стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; проводять перевірки фактів приховування і зниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та Іншими законами України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ, платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів). Норма аналогічного змісту міститься також у п.п. 16.1.3. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України.
Згідно абз. 1 п. 4. ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” від 26 грудня 1992 року № 13-92 громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат i сплаченого податку за звітний рiк або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).
Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2001 року № 2181-ІІІ встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Відповідно до п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011 року, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб –підприємців.
Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15 травня 2003 року № 755-ІУ підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Статтею 239 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV в частині 1 одним з видів адміністративно-господарських санкцій визначено скасування державної реєстрації та ліквідацію суб'єкта господарювання. Зазначені санкції органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть застосовувати відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, до суб'єктів господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що факт неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності підтверджується матеріалами справи, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 183-2, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності - задовольнити у повному обсязі.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, код НОМЕР_1).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Копію постанови, після набрання нею законної сили, надіслати державному реєстратору виконавчого комітету Харківської міської ради.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Р.В. Мельников