УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД   ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц -3166/ 07                          Головуючий в 1-й інстанції -Ткаченко Н.Ю.

Категорія- 19                                            Доповідач - Долгунова Л.М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Болтунової Л.М. суддів ~  Кузнецова ВО., Пищиди М.М. при секретарі - Журавель Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівці Дніпропетровської області на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат,  -

встановила:

Відділення виконавчої дирекції ФССНВВ ПЗ України в м. Тернівці в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2006 року, яким позов ОСОБА_1. було задоволено та з них стягнуто доплату по щомісячним страховим виплатам за період 01.03.2002 року по 31.11.2006 року в розмірі 9 257, 25 грн., а також відповідач зобов'язаний проводити щомісячні страхові виплати на користь позивача з 1 грудня 2006 року в сумі 1 267,47 з подальшими перерахуванням згідно ч.2 ст. 29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", вважаючи, що судом були допущені порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позов ОСОБА_1. виходив з того, що позивач під час роботи на підприємствах вугільної промисловості отримав професійне захворювання і за висновком МСЕК йому було встановлено втрату професійної працездатності та призначені щомісячні страхові виплати.

Відповідач призначив позивачеві щомісячні страхові виплати на підставі постанови правління Фонду „Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)" перерахувавши їх з 01.03.2001 року по 01.03.2006 року із застосуванням коефіцієнтів, зазначених у вказаній постанові.

Між тим, цей перерахунок був зроблений з порушення діючого законодавства України, оскільки згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2004 року та від 14.06.2005 року перерахунок щомісячних виплат повинен проводитися за коефіцієнтом, вказаним в ч.2 ст.29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне

2

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а не за коефіцієнтами, зазначеними постановами Фонду.

Крім того, вищевказаними постановами , постанова правління Фонду „ Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)" визнана такою, що не відповідає ч.2 ст.29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності", а ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 06.09.2006 року ці ухвали зазначеного апеляційного господарського суду залишені без змін.

За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано перерахував щомісячні виплати позивачу за наведений період, застосувавши вказаний в Законі України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" коефіцієнт і стягнув цю суму з відповідача на користь ОСОБА_1. та встановив розмір виплат страхових сум.

Стягуючи суму за період з 2002 року по 2006 рік, суд правильно не застосував до вимог позивача трьохрічний термін позовної давності, керуючись ст.40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності", а також на підставі того, що своєчасно ці виплати позивач не отримав з вини відповідача.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини по справі згідно наданих сторонами доказів, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці відхилити.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Судді: