справа № 0670/2593/11
категорія 10.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Семенюк М.М. ,
при секретарі - Корольовій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Володарсько - Волинському районі Житомирської області
до Приватного підприємця ОСОБА_1
про стягнення 857,46 грн.,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Володарсько - Волинському районі Житомирської області звернулося до суду з позовом, у якому зазначає, що відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України за липень-вересень 2010 року в сумі 857,46 грн. та просить стягнути на його користь з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вказану суму заборгованості.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, згідно заяви просить розлянути справу без його участі.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що у зв"язку із скрутним матеріальним становищем не має змоги заплатити вказану в позові суму.
Проаналізувавши досліджені докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_1 є суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою та перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Володарсько - Волинському районі Житомирської області як особа, яка обрала особливий спосіб оподаткування.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон), страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є квартал.
Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08 липня 2010 року № 2461-VI підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону викладено в такій редакції:
«Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески».
Закон набрав чинності 17 липня 2010 року.
До 17 липня 2010 року діяла редакція підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону, відповідно до якої фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачували страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.
Відповідач як фізична особа –підприємець за липень, серпень та вересень 2010 року страхові внески до Пенсійного фонду України обчислив та сплатив у фіксованому розмірі (по 9,00 грн. щомісяця), про що позивачем зазначено у позовній заяві, у розрахунку сум, які підлягають сплаті за ІІІ квартал 2010 року з урахуванням частини сум єдиного або фіксованого податків, та не заперечується відповідачем.
Зміни, що відбулися у законодавстві з питань обчислення страхових внесків для фізичних осіб - підприємців, відповідачем враховані не були, що призвело до заниження сум страхових внесків за 3 квартал 2010 року на 857,46 грн., у зв"язку з чим йому позивачем направлялась вимога про сплату вказаної недоїмки № 1489 від 04.11.2010 року, яку ОСОБА_1 отримала 04.11.2010 року.
Враховуючи наведене та те, що відповідач доказів про сплату вказаної заборгованості не надав суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю, оскільки вказана у вимозі про сплату недоїмки сума нарахована відповідно до вимог Закону.
Що стосуєтся заперечень позивача щодо скрутного матеріального становища, то згідно ч. 12 ст. 20 Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Володарсько - Волинському районі Житомирської області заборгованість зі сплати страхових внесків за липень-вересень 2010 року у розмірі 857,46 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк