Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/4110/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мандичева Д.В.
при секретарі Федорової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка»
до управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області
про скасування рішення від 23 лютого 2011 року № 466/00180717,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, за довір. від 18.11.2010р.,
ОСОБА_2, за довір. від 24.12.2010р.,
від відповідача: ОСОБА_3, за довір. від 12.04.2011р.,
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Трест Донецькшахтопроходка» звернулось до суду з позовом до управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області (надалі – Управління) про скасування рішення від 23 лютого 2011 року № 466/00180717
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 23 лютого 2011 року відповідачем прийняте рішення № 466/00180717 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків до ШБУ № 9 «Трест Донецькшахтопроходка», а саме: застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 10% у сумі 152662, 97 грн., а також нарахована пеню в розмірі 0,1 % у сумі 204919, 23 грн., за періоди з 15 грудня 2009 року до 22 березня 2010 року, з 28 грудня 2009 року до 20 квітня 2010 року, з 28 січня 2010 року до 21 травня 2010 року, з 22 лютого 2010 року до 09 червня 2010 року, з 18 березня 2010 року до 09 червня 2010 року, з 29 березня 2010 року до 21 серпня 2010 року, з 01 квітня 2010 року до 21 серпня 2010 року, з 28 квітня 2010 року до 28 вересня 2010 року, з 28 травня 2010 року до 04 листопада 2010 року, з 29 червня 2010 року до 24 листопада 2010 року, з 28 липня 2010 року до 29 грудня 2010 року, з 30 серпня 2010 року до 29 грудня 2010 року, з 28 грудня 2009 року до 08 квітня 2010 року, з 28 січня 2010 року до 21 травня 2010 року, з 22 лютого2010 року до 09 червня 2010 року, з 29 березня 2010 року до 26 липня 2010 року, 01 квітня 2010 року до 26 липня 2010 року, з 28 квітня 2010 року до 28 вересня 2010 року, з 28 травня 2010 року до 28 вересня 2010 року, з 29 червня 2010 року 25 жовтня 2010 року з 28 липня 2010 року до 19 листопада 2010 року, з 30 серпня 2010 року до 24 листопада 2010 року, з 28 вересня 2010 року до 24 грудня 2010 року, з 28 жовтня 2010 року до 29 грудня 2010 року, з 29 листопада 2010 року до 30 грудня 2010 року.
Зазначив, що відповідач незаконно спрямував перераховані грошові кошти у вигляді страхових внесків на погашення заборгованості, що виникла раніше по штрафам і пені, що не відповідає вимогам абзацу 2 частини 5 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». На підставі зазначеного просив задовольнити позовні вимоги.
Представники позивача у судовому засіданні надали пояснення аналогічні викладеним в позові, просили задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відкрите акціонерне товариство «Трест Донецькшахтопроходка» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області у якості страхувальника.
Так, необхідно зазначити, що дані правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 № 1058-ІV (далі Закон № 1058) приписи якого були чинні на періоди нарахування штрафних санкцій до відповідача.
Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (надалі – Закон № 1058) відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування відповідно до Конституції України та Основ законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Статтею 5 цього Закону визначено, що виключно цим Законом регулюються відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, визначаються, зокрема платники страхових внесків, їх права та обов’язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками. Частиною першою наведеної статті зазначено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Страхувальниками відповідно до пункту 1 статті 14 Закону № 1058 є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 вищенаведеного Закону, страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати, і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.
В розумінні статті 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески – це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону № 1058 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 2 статті 106 Закону України № 1058-ІV було передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до Закону України № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Пунктом 14 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону установлено, що гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніш як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом для позивача з урахуванням вимог п. 1 ст. 14 та п. 6 ст. 20 цього Закону є календарний місяць.
Рішенням від 23 лютого 2011 року № 466/00180717 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 10% у сумі 152662, 97 грн., а також нараховано пеню в розмірі 0,1 % у сумі 204919, 23 грн., за періоди з 15 грудня 2009 року до 22 березня 2010 року, з 28 грудня 2009 року до 20 квітня 2010 року, з 28 січня 2010 року до 21 травня 2010 року, з 22 лютого 2010 року до 09 червня 2010 року, з 18 березня 2010 року до 09 червня 2010 року, з 29 березня 2010 року до 21 серпня 2010 року, з 01 квітня 2010 року до 21 серпня 2010 року, з 28 квітня 2010 року до 28 вересня 2010 року, з 28 травня 2010 року до 04 листопада 2010 року, з 29 червня 2010 року до 24 листопада 2010 року, з 28 липня 2010 року до 29 грудня 2010 року, з 30 серпня 2010 року до 29 грудня 2010 року, з 28 грудня 2009 року до 08 квітня 2010 року, з 28 січня 2010 року до 21 травня 2010 року, з 22 лютого2010 року до 09 червня 2010 року, з 29 березня 2010 року до 26 липня 2010 року, 01 квітня 2010 року до 26 липня 2010 року, з 28 квітня 2010 року до 28 вересня 2010 року, з 28 травня 2010 року до 28 вересня 2010 року, з 29 червня 2010 року 25 жовтня 2010 року з 28 липня 2010 року до 19 листопада 2010 року, з 30 серпня 2010 року до 24 листопада 2010 року, з 28 вересня 2010 року до 24 грудня 2010 року, з 28 жовтня 2010 року до 29 грудня 2010 року, з 29 листопада 2010 року до 30 грудня 2010 року.
Платіжними дорученнями № 430 від 03 листопада 2009 року, № 461 від 23 грудня 2009 року, № 464 від 23 грудня 2009 року, № 9 від 21 січня 2010 року, № 12 від 22 січня 2010 року, № 30 від 22 лютого 2010 року, № 32 від 22 лютого 2010 року, № 34 від 22 лютого 2010 року, № 64 від 04 березня 2010 року, № 67 від 09 березня 2010 року, № 68 від 11 березня 2010 року, № 80 від 22 березня 2010 року, № 102 від 31 березня 2010 року, № 117 від 07 квітня 2010 року, № 124 від 08 квітня 2010 року, № 134 від 20 квітня 2010 року, № 152 від 21 травня 2010 року, № 169 від 09 червня 2010 року, № 193 від 14 червня 2010 року, № 197 від 16 червня 2010 року, № 207 від 21 червня 2010 року, № 5817 від 02 липня 2010 року, № 237 від 26 липня 2010 року, № 260 від 12 серпня 2010 року, № 270 від 21 серпня 2010 року, № 285 від 25 серпня 2010 року, № 345 від 25 жовтня 2010 року, № 449 від 29 грудня 2010 року, № 11 від 08 квітня 2010 року, в яких було вказано призначення платежу (відрахування в Пенсійний фонд із заробітної плати – 33, 2%, сплата штрафних санкцій, пені згідно договору розстрочення).
Платіжними дорученнями № 470 від 23 грудня 2009 року, № 6 від 21 січня 2010 року, № 15 від 22 січня 2010 року, № 44 від 22 лютого 2010 року, № 50 від 22 лютого 2010 року, № 62 від 04 березня 2010 року, № 73 від 11 березня 2010 року, № 83 від 22 березня 2010 року, № 106 від 31 березня 2010 року, № 115 від 07 квітня 2010, № 127 від 08 квітня 2010 року, № 137 від 20 квітня 2010 року, № 157 від 21 травня 2010 року, № 171 від 09 червня 2010 року, № 191 від 14 червня 2010 року, № 210 від 21 червня 2010 року, № 241 від 26 липня 2010 року, № 287 від 25 серпня 2010 року, № 311 від 28 вересня 2010 року, № 323 від 28 вересня 2010 року, № 348 від 25 жовтня 2010 року, № 367 від 04 листопада 2010 року, № 389 від 19 листопада 2010 року, № 405 від 24 листопада 2010 року, № 446 від 29 грудня 2010 року, № 14 від 08 квітня 2010 року в яких було вказано призначення платежу (відрахування в Пенсійний фонд із заробітної плати – 2%).
Як вбачається з матеріалів справи, листом Управління від 24 грудня 2010 року № 26405/02 вимогу про сплату боргу від 01 грудня 2010 року № Ю 2 скасовано. Також, згідно із листом відповідача від 26 січня 2011 року № 1713/02 зазначено, що вимога про сплату боргу № Ю6 від 04 січня 2010 року вважається сплаченою. Та зазначено, що станом на 06 січня 2011 року боргу по сплаті страхових внесків немає.
Згідно частини 5 ст.106 зазначеного Закону за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Таким чином, вищезазначена норма передбачає послідовне погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій при здійсненні сплати поточних сум страхових внесків без порядку календарної черговості їх виникнення. Позивач сплачував саме поточні суми страхових внесків, тому вони не можуть бути скеровані всупереч призначення платежів.
Також, враховуючи, що листом від 26 січня 2011 року № 1713/02 станом на 06 січня 2011 року Управлінням зазначено, що боргу по сплаті страхових внесків позивач немає, суд вважає рішення управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату у тому числі донарахованих страхувальниками страхових внесків у тому донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 466/00180717 від 23 лютого 2011 року безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.
За приписами ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Норми ст. 69 цього ж Кодексу визначають, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
За нормами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд може збирати докази з власної ініціативи.
У відповідності до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом не отримано беззаперечних доказів, що підтверджували б обставини, на які посилається відповідач.
З урахуванням наведеного суд виходить з того, що відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного рішення, у зв’язку з чим, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» до управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області про скасування рішення від 23 лютого 2011 року № 466/00180717 – задовольнити.
Скасувати рішення управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату у тому числі донарахованих страхувальниками страхових внесків у тому донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 466/00180717 від 23 лютого 2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 14 квітня 2011 року. Повний текст постанови виготовлений 19 квітня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя Мандичев Д. В.