КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.05.2011 № 6/011-10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів:
при секретарі:
від позивача : ОСОБА_2 – представник за довіреністю,
від відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач"
на рішення Господарського суду Київської області від 11.01.2011
у справі № 6/011-10 (Черногуз А.Ф.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач"
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Київської області від 11.01.11 у справі № 6/011-10 позов задоволено частково, а саме: стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач" 2820,31 грн. основного боргу, 21,09грн. 3% річних та 115,63 грн. втрат коштів від інфляції, а також 61,25 грн. державного мита та 141,71 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Провадження в частині стягнення боргу в сумі 1906,79 грн. припинено, в частині позову про стягнення 15,82 грн. 3% річних та 78,17 грн. інфляційних витрат відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач" подало на нього апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2011 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно з”ясовано обставини, які мають значення для справи, самі висновки суду, викладені в його рішенні, не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права, що є підставами для скасування судового рішення
Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі та в судовому засіданні зазначав, що судом першої інстанції було невірно визначено основну суму заборгованості, у зв’язку з цим невірно було визначено суму 3 % річних та інфляційних нарахувань.
Представник Відповідача в судове засідання з невідомих причин не з’явився, хоча про місце та час проведення був належним чином повідомлений. Враховуючи, що у справі достатньо матеріалів, суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу в наявному складі.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив наступне.
Як видно з матеріалів справи, у період з 12 травня 2009 року по 16 жовтня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач" поставив, а Фізична особа підприємець - ОСОБА_1 за довіреностями: № 000058 від 12 травня 2009 року, № 000070 від 10 червня 2009 року № 001132 від 16 жовтня 2009 року отримав товар на загальну суму 9473,80 грн., що підтверджується видатковими накладними: № В-00000872 від 12 травня 2009 року на суму 6339,25 грн., № В-00001048 від 10 червня 2009 року на суму 1481,06 грн., № В-00001710 від 16 жовтня 2009 року на суму 1653,49 грн. (належним чином завірені копії в матеріалах справи).
Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, поставивши товар згідно накладних, в свою чергу Відповідач виконав свої зобов’язання частково на суму 4 746,70 грн., станом на день подання позовної заяви до суду, заборгованість становить 4727,10 грн.
09.07.2010 Позивач направив Відповідачу претензію № 237 з вимогою погашення заборгованості, однак Відповідач відповіді не надав.
Суд першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково, з огляду на те, що позивач поставив товар на загальну суму 9473,80 грн. та враховуючи часткову оплату відповідачем (6653,49 грн.), що також включає в себе зменшену позивачем суму (4746,70 грн.), отже предмет спору щодо стягнення частини основного боргу у розмірі - 1906,79 грн. (6653,49 грн. -4746,70 грн.) відсутній, а справа в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України. Таким чином, борг відповідача перед позивачем за поставлений товар по видатковим накладним: № В-00000872 від 12 травня 2009 року, № В-00001048 від 10 червня 2009 року, № В-00001710 від 16 жовтня 2009 року станом на час подання позову становить - 2820,31 грн. (9473,80 грн. - 6653,49 грн.), де 9473,80 грн. - загальна сума поставленого товару за видатковими накладними; 6653,49 грн. - часткова оплата боргу відповідачем, що, також, включає в себе 4746,70 грн. зменшену суму відповідачем.
Судова колегія не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, рішенням суду першої інстанції на користь Позивача з Відповідача було стягнуто основну суму боргу у розмірі 2820 грн. 31 коп., що на 1906грн. 79 коп. менше, оскільки, згідно платіжного доручення № 327 від 16 жовтня 2009 Відповідачем було сплачено 6653 грн. 49 коп.
Разом з тим, судова колегія констатує, що згаданим платіжним дорученням Відповідач оплачував борг за двома видатковими накладними.
Зокрема, повністю був сплачений борг за видатковою накладною № В - 00000817 від 30.04.09, що виписана на підставі рахунку-фактури № В - 00001154 від 30.04.09 у розмірі 1906 (тисяча дев'ятсот шість) грн. 79 коп.
Решта суми у розмірі 4746 грн. 70 коп. була спрямована на погашення боргу за видатковою накладною № В - 00000872 від 12.05.09, що виписана на підставі рахунку-фактури № В - 00001229 від 12.05.09.
Крім того,у самому платіжному дорученні № 327 від 16 жовтня 2009 року призначенням платежу зазначається плата за медикаменти згідно рахунків-фактур № В - 00001154 від 30.04.09 та № В - 00001229 від 12.05.09.
Отже, судова колегія констатує, що вказаним платіжним дорученням оплачується два різних рахунки.
Таким чином, за видатковою накладною № В - 00000872 від 12.05.09, що виписана на підставі рахунку-фактури № В - 00001229 від 12.05.09, у Відповідача залишився неоплаченим борг у розмірі 1592 (тисяча п'ятсот дев'яносто дві) грн. 55 коп.
Отже, судова колегія констатує, що суд першої інстанції неправомірно припинив провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 1906,79 грн., таким чином, основний борг Відповідача перед Позивачем становить 4727 грн. 10 коп.
Ст. 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає що, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 35,35 грн. та інфляційних втрат у розмірі 193,11 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов”язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія констатує, що судом першої інстанції було неправомірно задоволено позов частково в розмірі 2820,31 грн. основного боргу, 115,63 грн. інфляційних збитків, 21,09 грн. - 3% річних, за таких обставин апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач" підлягає задоволенню повністю, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач" задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 22.06.2009р. у справі № 6/011-10 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
«1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрветпромпостач» (код 31033523) суму основного боргу у розмірі 4727 (чотири тисячі сімсот двадцять сім) грн. 10 коп., три проценти річних у розмірі 35 (тридцять п'ять) грн. 35 коп. та інфляційні нарахування у розмірі 193 (сто дев'яносто три) грн. 11коп.
4) Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрветпромпостач» (код 31033523) держмито в сумі 102 (сто дві) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.
5. Матеріали справи № 6/011-10 повернути Господарському суду Київської області
Головуючий суддя
Судді