ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2011 року                                    Справа №  Б26/18-10-14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від ініціюючого кредитора:  ОСОБА_1, представник, довіреність № б/н  від 30.08.10;

від боржника:  ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н  від 01.03.11;

від скаржника:  ОСОБА_3, представник, довіреність № 13-57/11д  від 11.01.11;

розпорядник майна:  Лукашук М.В., арбітражний керуючий, паспорт серії НОМЕР_1  від 03.05.97;

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “МЕГАБАНК”, м.Харків на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області  від 31.03.2011р. у справі № Б26/18-10-14

за заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи і машини”, м.Жовті Води

до боржника: товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, м.Дніпропетровськ

про визнання грошових вимог

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2010 року прийнято до розгляду заяву публічного акціонерного товариства “МЕГАБАНК”, м.Харків про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, м.Дніпропетровськ та на підставі статей 7,11,12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” порушено провадження у справі № Б26/18-10 про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, м.Дніпропетровськ; розгляд справи призначений у підготовчому засіданні на 25.03.2010 року на 14год. 30хв.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який згідно ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів ( обов’язкових платежів ), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2010 року визначено розмір вимог ініціюючого кредитора у сумі 1 102 000, 01 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на шість місяців, до 27.10.2010 року; зобов’язано публічне акціонерне товариство “МЕГАБАНК” в 10-денний строк подати в офіційні друковані органи (газети "Голос України" або "Урядовий кур'єр) оголошення про порушення справи про банкрутство; докази подачі оголошення надати господарському суду у строк до 01.06.2010 року; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Лукашука М.В., ліцензія НОМЕР_2; зобов'язано розпорядника майна Лукашука М.В. скласти та подати суду реєстр вимог кредиторів в строк до 07.07.2010 року; зобов'язано розпорядника майна боржника Лукашука М.В. скликати перші загальні збори кредиторів в строк до 07.08.2010 року; попереднє судове засідання провести до 27.07.2010 року.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство опубліковано в газеті “Голос України” від 18.05.2010 року № 89.

09.06.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи і машини”, м.Жовті Води звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із Заявою про визнання грошових вимог до боржника у сумі 2 789 244, 98 грн., з яких 2 400 100 грн. основний борг, 169 848, 17 грн. пеня, 182 407, 60 грн. інфляційні втрати, 36 889, 21 грн. 3% річних, а також 125 грн. судових витрат, з включенням вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2010 року по справі №Б26/18-10-14 визнано грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи і машини”, м.Жовті Води до товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, м.Дніпропетровськ на суму 2 619 396, 81 грн. з віднесеннях їх до 4 черги задоволення; 169 848, 17 грн. –до 6 черги задоволення, 125 грн. –до 1 черги задоволення; зобов’язано  розпорядника майна включити визнані господарським судом вимоги до реєстру вимог кредиторів.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, її оскаржили в апеляційному порядку кредитори у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, м.Дніпропетровськ –публічне акціонерне товариство “Банк Золоті Ворота”, м.Харків та публічне акціонерне товариство “МЕГАБАНК”, м.Харків.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 року, апеляційні скарги зазначених кредиторів залишені без задоволення, а ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2010 року залишена без змін.

За касаційною скаргою публічного акціонерного товариства “МЕГАБАНК”, м.Харків постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2010 року скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2010 року у справі №Б26/18-10-14, справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що суди дійшли передчасного висновку про визнання кредиторських вимог до боржника. Зокрема, колегія суддів зазначає, що у зв’язку з  нормами п.4 ст.197 Цивільного кодексу України, ст.5, п.4 ст.9 Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” слід врахувати, що при вирішенні питання про виникнення у особи права власності на відповідні цінні папери, та, відповідно виникнення права вимоги у зв'язку із отриманим правом власності на такі цінні папери слід виходити з того, у якій формі випущені такі цінні папери, а також із наявності належних, необхідних та достатніх доказів, які, відповідно до норм законодавства підтверджують виникнення права власності на такі цінні папери. Судами попередніх інстанцій не були враховані, із наданням правового обґрунтування, обставини, зокрема, про які зазначив заявник касаційної скарги: що у межах позовного провадження за заявою Банку до Заводу 18 червня 2009 року (тобто до укладення Товариства із Заводом згаданого вище договору купівлі-продажу цінних паперів) була прийнята ухвала господарського суду Харківської області про накладення арешту на грошові кошти  Заводу в розмірі 20 059 926 грн. 16 коп. Ці обставини слід проаналізувати у контексті укладеного договору купівлі-продажу та подальшого порушення провадження у справі про банкрутство відносно Заводу.

За результатами нового розгляду справи №Б26/18-10-14 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2011 року (суддя Калиниченко Л.М.) визнано грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи і машини”, м.Жовті Води до товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, м.Дніпропетровськ на суму 2 619 396, 81 грн. з віднесеннях їх до 4 черги задоволення; 169 848, 17 грн. –до 6 черги задоволення, 125 грн. –до 1 черги задоволення; зобов’язано розпорядника майна Лукашука М.В. включити до реєстру вимог кредиторів визнані господарським судом вимоги кредитора; в задоволенні клопотань публічного акціонерного товариства “МЕГАБАНК”, м.Харків від 17.03.2011 року, від 31.03.2011 року відмовлено.

Визнаючи грошові вимоги кредитора, суд першої інстанції зазначив, що докази щодо перереєстрації права власності на цінні папери, суду надані (виписка про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 077317 від 27.08.2009 року); кредитором - публічним акціонерним товариством “МЕГАБАНК” не доведено, коли саме боржник отримав ухвалу господарського суду Харківської області від 18.06.2009 року по справі № 29/272-09, як і не довів факт створення штучної заборгованості боржником.

В задоволені клопотань публічного акціонерного товариства “МЕГАБАНК” від 17.03.2011 року про призначення почеркознавчої експертизи для вирішення питання –чи є підпис від імені ОСОБА_4 у відповідному реквізиті договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-309-144 від 25.08.2009 року виконаним особисто ОСОБА_4, та від 31.03.2011 року про виклик ОСОБА_4 до суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи, місцевим судом відмовлено з посиланням на те, що необхідні документи надані боржником, у зв’язку з чим відсутня необхідність в допиті ОСОБА_4; оскільки згідно до листа старшого слідчого ОВС СУ ГУМВС України в Харківській області зазначено, що допитаний в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що з 10.08.2009 року він був призначений на посаду генерального директора підприємства боржника, яку займав до 30.09.2009 року, то клопотання щодо проведення почеркознавчої експертизи на договорі купівлі-продажу цінних паперів №Б-309-144 від 25.08.2009 року задоволенню не підлягає.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою господарського суду, публічне акціонерне товариство “МЕГАБАНК”, м.Харків звернулось до суду з апеляційної скаргою, в якій просило скасувати ухвалу про визнання грошових вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи і машини”, м.Жовті Води на суму 2 789 244, 98 грн. та зобов’язання розпорядника майна боржника включити дані вимоги до реєстру вимог кредиторів та прийняти нове рішення, яким відмовити товариству з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи і машини” у визнанні грошових вимог на суму 2 789 244, 98 грн.

Судом першої інстанції, незважаючи на рекомендації Вищого господарського суду, викладені у постанові від 15.12.2010 року у справі № Б26/18-10-14, не проаналізовано обставини справи стосовно накладення арешту на грошові кошти боржника на суму 20 059 926, 16 грн. у контексті укладеного договору купівлі-продажу та подальшого порушення провадження у справі про банкрутство відносно товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, а також обставини та норми законодавства щодо підстав та порядку виникнення права власності на цінні папери –іменні акції.

Скаржник зауважує, що ухвалу судом першої інстанції прийнято на підставі лише словесних пояснень боржника стосовно правомочності генерального директора на підписання договору купівлі-продажу, підтверджуючих документів боржником до засідання суду не подано до канцелярії, а в судовому засіданні не заявлено про їх залучення до матеріалів справи.

Скаржник вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з’ясуванням обставин справи при новому розгляді справи, не надано належну правову оцінку обставинам справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи і машини”, м.Жовті Води вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити  ухвалу без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, м.Дніпропетровськ також вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити  ухвалу без змін

Розпорядник майна, арбітражний керуючий Лукашук М.В. просить залишити ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх у судовому засіданні представників скаржника, боржника, ініціюючого кредитора та арбітражного керуючого, розпорядника майна Лукашук М.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2010 року прийнято до розгляду заяву публічного акціонерного товариства “МЕГАБАНК”, м.Харків про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, м.Дніпропетровськ та на підставі статей 7,11,12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” порушено провадження у справі № Б26/18-10 про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, м.Дніпропетровськ

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство опубліковано в газеті “Голос України” від 18.05.2010 року № 89.

09.06.2010 року, тобто з дотриманням строку, передбаченого для вимог конкурсних кредиторів ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, товариство з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи і машини”, м.Жовті Води звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із Заявою про визнання грошових вимог до боржника у сумі 2 789 244, 98 грн., з яких 2 400 100 грн. основний борг, 169 848, 17 грн. пеня, 182 407, 60 грн. інфляційні втрати, 36 889, 21 грн. 3% річних, а також 125 грн. судових витрат, з включенням вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів.

Як на підставу своїх вимог, кредитор - товариство з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи і машини” послався на неналежне виконання боржником умов договору  купівлі-продажу цінних паперів № Б-0309-144 від 25.08.2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що 25.08.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи і машини” (продавець), що було представлене товариством з обмеженою відповідальністю “Прирват-Сток-Сервіс” (повірений), та товариством з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” (покупець) був укладений договір купівлі продажу цінних паперів № Б-309-144 (далі- Договір), згідно до п.п.1.1,1.2 якого продавець зобов’язувався передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити цінні папери –прості іменні акції, емітент –ВАТ “Борисфен”,  форма існування –документарна, код випуску UA 4000053987, номінальною вартістю –0,25 грн., кількістю 1 000 000 шт. на загальну суму 2 400 100 грн.

Згідно до статті 5 Закону України “Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” (в редакції на дату укладення Договору) іменні цінні папери, випущені в документарній формі (якщо умовами емісії спеціально не зазначено, що вони не підлягають передачі), передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії); у разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача; право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача; підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Пунктами 1.3, 1.4 Договору сторони передбачили, що право власності на цінні папери переходить до покупця з моменту зарахування цінних паперів на рахунок у цінних паперах покупця у зберігача. Документом, що підтверджує факт здійснення переходу права власності на цінні папери на користь покупця, є виписка з рахунку у цінних паперах покупця у зберігача.

На виконання умов договору між продавцем, що представлений повіреним, та покупцем 27.08.2009 року складений, підписаний та завірений печатками сторін Акт прийому-передачі цінних паперів по Договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-309-144 від 25.08.2009 року про те, що продавець передав, а покупець отримав прості іменні акції, емітент –ВАТ “Борисфен”,  код випуску UA 4000053987, номінальною вартістю –0,25 грн., кількістю 1 000 000 шт. на загальну суму 2 400 100 грн. (а.с.11 т.1).

Частиною 2 статті 13 Закону України “Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” передбачено, що для укладання на фондовій біржі чи на організаційно оформленому позабіржовому ринку угод щодо цінних паперів, які випущені в документарній формі, цінні папери мають бути знерухомлені в депозитарії, що їх обслуговує.

Також на підтвердження виконання своїх зобов’язань за Договором кредитор надав виписку  зберігача –ТОВ “ДФК “Славутич-Капітал” про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 077113 від 27.08.2009 року (депонент - товариство з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи і машини”), з якої вбачається розпорядження на переказ/видачу 1 000 000 шт. акцій емітента ВАТ “Борисфен”, код випуску UA 4000053987 на рахунок у цінних паперах контрагента 114000002122000000077317 (а.с.12 т.1).

Про зарахування вказаних цінних паперів на рахунок у цінних паперах боржника свідчить виписка  зберігача –ТОВ “ДФК “Славутич-Капітал” про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 077317 від 27.08.2009 року (депонент - товариство з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”) (а.с.4 т.2).

Отже, з урахуванням умов договору та приписів наведених ст.ст.5,13 Закону України “Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” кредитором - товариством з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи і машини” належними доказами доведено факт здійснення переходу права власності на цінні папери на користь боржника.

З огляду на викладене, і те, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі з посиланням на ст.5 Закону України “Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” зазначив про надані суду докази щодо перереєстрації права власності на цінні папери (виписка про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 077317 від 27.08.2009 року), доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не проаналізовано обставини та норми законодавства щодо підстав та порядку виникнення права власності на цінні папери –іменні акції, не приймаються до уваги судовою колегією

Пунктом 2.1 Договору сторони обумовили, що покупець протягом трьох банківських днів з дати підписання цього договору самостійно сплачує продавцю суму договору, визначену в п.1.2 Договору, шляхом здійснення переказу на рахунок продавця, зазначений у п.7.1 цього договору.

Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Доказів оплати за Договором основної заборгованості  у сумі 2 400 100 грн. боржником не надано, як і не надано доказів визнання недійсним договору або відмови від отриманих цінних паперів.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доказів оплати інфляційних втрат за період з вересня 2009 року по лютий 2010 року у сумі 182 407, 60 грн. та 3% річних за період з 29.08.2009 року по 03.03.2010 року у сумі 36 889, 21 грн. боржником не надано.

З огляду на викладене і приписи ст.31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ретельно перевіривши розрахунок грошових вимог, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання грошових вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи і машини” до товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” на суму 2 619 396, 81 грн. (2 400 100 грн. основного боргу + 182 407, 60 грн. інфляційних втрат + 36 889, 21 грн. 3% річних) з віднесенням їх до 4 черги задоволення.

Пунктом 4.3 Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної сплати коштів, згідно п.2.1 цього договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірів подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховувалася пеня, від суми заборгованості за кожен банківський день прострочки.

Доказів оплати пені за період з 29.08.2009 року по 28.02.2010 року (126 банківських днів) у сумі 169 848, 17 грн. боржником не надано.

Враховуючи вищевикладене, приписи ст.31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ретельно перевіривши розрахунок грошових вимог в частині пені, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання грошових вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи і машини” до товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” на суму 169 848, 17 грн. з віднесенням їх до 6 черги задоволення.

Також судова колегія вважає такими, що підлягають визнанню та віднесенню до 1 черги задоволення грошові вимоги в частині судових витрат товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи і машини” на суму 125 грн. як підтверджені належними доказами (а.с.3,4 т.1).

Щодо доводів скаржника про те, що судом першої інстанції не проаналізовано обставини справи стосовно накладення арешту на грошові кошти боржника на суму 20 059 926, 16 грн. у контексті укладеного договору купівлі-продажу та подальшого порушення провадження у справі про банкрутство відносно товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” судова колегія зауважує на наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.06.2009 року порушено провадження у справі № 29/272-09 за позовом ВАТ “Мегабанк”, м.Харків до ВАТ “Дніпровський дослідний завод засобів механізації” та до ТОВ “Конекс” про стягнення 20 059 926, 16 грн., якою також частково задоволено клопотання позивача про забезпечення позову, а саме: накладено арешт на грошові кошти відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” в розмірі 20 059 926, 16 грн., що знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських установах, окрім рахунків, відкритих у ВАТ “Мегабанк” (а.с.123-124 т.1, 42-44 т.2).

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Враховуючи викладену норму, судова колегія зауважує, що скаржник, посилаючись на існування ухвали господарського суду про накладення арешту на грошові кошти боржника, не надав належних доказів в розумінні статей 32,34,36 Господарського процесуального кодексу України про пред’явлення до виконання зазначеної вище ухвали в Державну виконавчу службу, відкриття виконавчого провадження за вказаною ухвалою тощо, як це передбачено статтями 17-19 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв’язку з чим позиція скаржника про те, що боржник отримав і знав про існування ухвали господарського суду про накладення арешту на грошові кошти на дату укладення Договору, жодним чином не впливає на право боржника укладати договори, в т.ч. на купівлю цінних паперів, в контексті відсутності в матеріалах справи доказів виконання такої ухвали в порядку Закону України “Про виконавче провадження”.

Також судова колегія  зауважує, що скаржником не доведено належними доказами в розумінні статей 32,34,36 Господарського процесуального кодексу України відсутність у боржника станом на 25.08.2009 року (дату укладення Договору) грошових коштів у сумі 2 400 100 грн. для забезпечення виконання зобов’язань за Договором  та що арешт на грошові кошти боржника у сумі 20 059 926, 16 грн. перешкоджав боржнику здійснити оплату за Договором.

Порушене господарським судом Харківської області позовне провадження, як вбачається з ухвали від 18.06.2009 року за заявою публічного акціонерного товариства “МЕГАБАНК”, м.Харків до ВАТ “Дніпровський дослідний завод засобів механізації” та до ТОВ “Конекс”, не є доказом відсутності грошових коштів у боржника на суму 2 400 100 грн., а лише свідчить про невиконання зобов’язань боржника за кредитними договорами.

Частинами 1,2 статті 3 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до статей 43,44 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.  Підприємництво здійснюється на основі в т.ч. комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Наявність ухвали господарського суду Харківської області від 18.06.2009 року не позбавляла ВАТ “Дніпровський дослідний завод засобів механізації” права здійснювати господарську діяльність, а саме укладати господарські договори, в тому числі і договір про придбання цінних паперів.

Доводи скаржника про те, що оскаржувану ухвалу судом першої інстанції прийнято на підставі лише словесних пояснень боржника стосовно правомочності генерального директора на підписання договору купівлі-продажу, підтверджуючих документів боржником до засідання суду не подано до канцелярії, а в судовому засіданні не заявлено про їх залучення до матеріалів справи, до уваги судовою колегією не приймаються з огляду на те, що підпис ОСОБА_4 як генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” засвідчений печаткою підприємства, доказів визнання Договору недійсним скаржником не надано.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Щодо доводів скаржника про підписання договору від 25.08.2009 року №Б-309-144 неуповноваженою особою слід зазначити наступне.

03.07.2009 року на загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” було прийняте рішення про придбання акцій українських акціонерних товариств, в тому числі і ВАТ “Борисфен”. Укладання договорів цінних паперів було доручено генеральному директору товариства (т.2 а.с.24), яким був на час прийняття вказаного рішення ОСОБА_4 згідно до протоколу загальних зборів №1 від 10.08.2009 року (а.с.78 т.2).

Протоколом №1 від 10.08.2009 року крім призначення директора товариства ОСОБА_4 було прийнято рішення про передачу ОСОБА_5 усіх прав по володінню, використанню та управлінню, тобто права власності на частку в статутному капіталі товариства, що дорівнює 100% та становить розмір внеску 95 959, 5 грн. на користь третьої особи, та про включення ОСОБА_6 до складу учасників товариства у статутному капіталі товариства, що дорівнює 100% та становить розмір внеску 95 959, 5 грн. з моменту прийняття цього рішення учасником та визнання її єдиним учасником товариства.

Звільнений ОСОБА_4 з посади генерального директора 30.09.2009 року згідно до протоколу №2, генеральним директором призначено ОСОБА_2 (а.с.129 т.2).

Згідно до протоколу №2 від 30.09.2009 року єдиним учасником товариства є ОСОБА_7, про що вносяться зміни до статуту товариства (запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 12241050009019183).

Протоколом № 5/10 від 01.02.2010 року (а.с.26 т.2) договір від 25.08.2009 року №Б-304-144 було затверджено учасником товариства ОСОБА_7.

Доказів, які б свідчили що Договір підписаний з боку боржника неправомочною особою, скаржником не надано.

Відповідно до листа старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в Харківській області від 30.03.2011 року № 47/5879 допитаний в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що 10 серпня 2009 року він був призначений на посаду генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, яку займав до 30.09.2009 року (а.с.45 т.2).

Також представником боржника до матеріалів справи надана засвідчена належним чином копія пояснень ОСОБА_4, які зареєстровано приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 в реєстрі за № 703, згідно до яких ОСОБА_4 обіймав посаду генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” у період з 10 серпня 2009 року по 30 вересня 2009 року; на посаду був призначений згідно з протоколом №1 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” від 10.08.2009 року; за період перебування на посаді ОСОБА_4 були укладені ряд договорів, в тому числі договори про придбання цінних паперів, зокрема акції ВАТ “Борисфен” (а.с.39 т.2).

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання скаржника від 17.03.2011 року (а.с.124 т.1) про призначення почеркознавчої експертизи для вирішення питання чи є підпис від імені ОСОБА_4 у відповідному реквізиті договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-309-144 від 25.08.2009 року виконаним особисто ОСОБА_4 та про відмову в задоволені клопотання скаржника від 31.03.2011 року про виклик ОСОБА_4 до суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Щодо клопотання скаржника від 17.03.2011 року (а.с.126-127 т.1) про витребування з Слідчого відділу УБОЗ ГУМВС України Харківської області інформацію щодо розгляду кримінальної справи № 10100027 та засвідченої належним чином копії протоколу допиту ОСОБА_4, який складений в рамках розслідування кримінальної справи № 10100027, а також про залучення в якості доказу до матеріалів справи копії протоколу допиту ОСОБА_4, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вказаного клопотання виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов’язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Вироку суду по вказаній вище кримінальній справі № 10100027 скаржником не надано. Також, як вже було зазначено вище, відповідно до листа старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в Харківській області від 30.03.2011 року № 47/5879 допитаний в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що 10 серпня 2009 року він був призначений на посаду генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, яку займав до 30.09.2009 року.

Враховуючи вищевикладене, висновок господарського суду, викладений в резолютивній  частині  оскаржуваної ухвали, відповідає вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладене та не впливають на правову оцінку матеріалів справи згідно з законом.

Правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали господарського суду Дніпропетровської області відсутні.

        Керуючись ст.99, 101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “МЕГАБАНК”, м.Харків –залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2011 року по справі № Б26/18-10-14 –залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                               О.М. Лисенко   

Суддя                                                                                     О.В.Джихур

Суддя                                                                                     О.М. Виноградник

Повний текст постанови підписаний  10.05.2011 року.