УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "05" травня 2011 р. справа № 5/5007/22/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

  судді  Соловей Л.А.,

за участю представників сторін

від позивача:              Багінський С.І. - голова сільської ради;

від відповідача:         ОСОБА_2, довіреність 26.02.2010р;

прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах Житомирської облпрокуратури:  Алексєєв С.М., посвідчення №99;

розглянув справу за позовом Прокурора Бердичівського району в інтересах держави в особі Радянської сільської ради (с.Радянське Бердичіівський район)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (м.Бердичів Житомирська область)

про розірвання договору оренди та стягнення 19354,50грн.,

з перервою в судовому засіданні з 26.04.2011р. по 05.05.2011р. згідно ст.77 ГПК України,

Прокурор Бердичівського району в інтересах держави в особі Радянської сільської ради звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про розірвання договору оренди №3 від 11.05.2010р., укладеного між Радянською сільською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, а також про стягнення з останньої заборгованості в сумі 19354,50 грн.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях на відзив відповідача (а.с.38-39). Пояснили, що вимога про розірвання договору мотивована неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення №3 від 11.05.2010р. в частині сплати орендних платежів.

Представник відповідача в засіданні суду проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві та доповненні до відзиву (а.с.33-34, 44), в яких, зокрема, зазначає, що при укладанні вищевказаного договору оренди були порушені встановлені законом вимоги щодо нотаріального  посвідчення та державної реєстрації форми договору оренди, що є підставою вважати спірний договір неукладеним та таким, що не створює прав та обов'язків для сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

                                                            ВСТАНОВИВ:  

Як вбачається з матеріалів справи, 11 травня 2010 року між Радянською сільською радою  (позивач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (відповідач, орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №3  (а.с.5-7).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що  відповідно до рішення конкурсної комісії на право укладання договорів оренди комунального майна від 18.09.2009р. орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення надалі об'єкт за адресою: 13319, с.Радянське, військове містечко, приміщення №98 - площею 619 кв.м., вартість якого визначена згідно зі звітом про експертну оцінку майна і становить 159700,00грн. (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.1 договору вступ орендаря у користування об'єктом настає одночасно з підписанням сторонами цього договору та акта прийому-передачі вказаного об'єкта.

Пунктами 3.1, 3.2 договору сторони погодили, що орендна плата визначається відповідно до конкурсних пропозицій на право укладення договору оренди комунального майна, протокол засідання конкурсної комісії від 18.09.2009р.№1, становить з 01.01.2010р., прим.№98-2100,00грн. місяць х місячний індекс інфляції за місяць станом на 11.05.2010р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата вноситься орендарем в грошовій безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно в 15-денний термін наступного за звітним періодом місяця (п.3.3 договору).

Цей договір діє з 11.05.2010 року по 11.04.2013 року (п.11.1 договору).

На виконання умов договору оренди №3 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування   приміщення №98 - площею 619 кв.м., за адресою с.Радянське, військове містечко, про що свідчить акт прийому-передачі нежитлових приміщень в оренду від 11.05.2010р. (а.с.8).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором оренди від 11.05.2011р.  належним чином не виконує, зокрема, не сплачує орендну плату, внаслідок чого,  прокурор Бердичівського району звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 11.05.2010р. та стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 19534,50грн.

Оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги  обґрунтовані та підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 509  Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.    Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 11.10 договору оренди встановлено, що дія цього договору припиняється достроково за згодою сторін або за рішенням суду, у разі невиконання орендарем умов, вказаних у п.3.3 даного договору, відповідно до п.8.5 даного договору договір оренди вважається розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

Відповідно до ч.3 ст.291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін.  На вимогу однієї  із  сторін договір оренди може  бути  достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.188 ГК України, сторона  договору,  яка  вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції  про  це другій стороні за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надіслав на адресу позивача вимогу за №01/17-1 від 17.01.2011р. про розірвання договору оренди №3 (а.с.12).

Листом від 26.01.2011р. за №28, Радянська сільська рада повідомила відповідача про те, що розірвання договору оренди за згодою сторін можливе за умови сплати відповідачем заборгованості з орендної плати, яка станом на 17.01.2011р. складала 17274,19грн.; у випадку не згоди, згідно п.9.2 договору розгляд спору буде передано до господарського суду (а.с.13).

Згідно ч.3 ст.188 ГК України, сторона  договору,  яка  одержала  пропозицію про зміну чи розірвання  договору,  у  двадцятиденний  строк  після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Відповідач відповіді на вимогу про сплату заборгованості та розірвання договору позивачу не направив, заборгованість з орендної плати не сплатив.

Відповідно до ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.   

Право наймодавця відмовитися від договору найму передбачено ст.782 ЦК України, згідно з якою наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Зважаючи на те, що Закон України "Про оренду державного та комунального майна" є спеціальним щодо спірних правовідносин, оскільки регулює організаційні та майнові відносини, пов'язані з передачею в оренду державного та комунального майна, а спірне у справі майно віднесено до державної власності, суд приходить до висновку про застосування при вирішенні спору вищевказаних норм Закону, які забороняють односторонню відмову від договору та передбачають розірвання договору лише в судовому порядку.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених  у  договорі  оренди.

За викладених обставин справи суд дійшов висновку, що у даному випадку в наявності саме істотне порушення умов договору, оскільки істотною умовою договору оренди  є його оплатність, а відповідач, починаючи з моменту укладення договору оренди, орендні платежі не сплачував. Отже, допущене відповідачем істотне порушення умов  договору є підставою для його розірвання.

Також суд вважає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати обґрунтованими  з огляду на наступне:

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 3 ст.19  Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"  встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України  якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3. договору сторони домовились, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно в 15-денний термін наступного за звітним періодом місяця.

Отже, строк виконання зобов'язання відповідача щодо сплати орендної плати встановлено - 15-денний термін наступного за звітним періодом місяця.

Відповідно до розрахунку позивача (а.с.40)  у відповідача  перед позивачем існує заборгованість з орендної плати в сумі 19534,50грн., оскільки   починаючи з моменту укладення договору оренди відповідач орендну плату не сплачував.

З матеріалів справи вбачається, що орендна плата нарахована відповідно до умов договору з подальшою індексацією та згідно норм чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 19534,50грн. заборгованості з орендної плати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача, що при укладанні вищевказаного договору оренди були порушені встановлені законом вимоги щодо нотаріального  посвідчення та державної реєстрації форми договору оренди, що є підставою вважати спірний договір неукладеним та таким, що не створює прав та обов'язків для сторін,  господарський суд зазначає наступне:

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву посилається на ст.793, 794 ЦК України, якими, на думку відповідача,  встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню та державній  реєстрації.

Приписами ст.793 ЦК України  (в редакції, чинній на даний час на момент укладання договору оренди) встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.  Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на  т р и      р о к и  і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст.794 ЦК України (в редакції, чинній на даний час та на момент укладання договору оренди) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк  н е  м е н ш е  н і ж  н а  т р и   р о к и, підлягає державній реєстрації.

Зі змісту договору оренди нежитлового приміщення вбачається, що  договір оренди діє з 11.05.2010 року по 11.04.2013р., тобто термін його дії становить   2 роки та 11 місяців.

З огляду на викладене, проведення нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору оренди №3 від 11.05.2010р., який укладений між сторонами строком на 2 роки 11 місяців, законом не передбачено.

Також, посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на відсутність підстав у орендаря для сплати орендної плати у зв'язку з тим що орендодавець не виставляв орендарю рахунки на оплату, не приймаються судом до уваги, оскільки як вже зазначалось вище, п.3.3 договору сторони домовились, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно в 15-денний термін наступного за звітним періодом місяця; при цьому сплата орендних платежів не ставиться в залежність від виставлення рахунку на оплату; умовами договору взагалі не передбачалась необхідність виставлення орендодавцем рахунку для сплати.

Таким чином заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та доповненні до відзиву, є необґрунтованими.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості по орендній платі не надав, доводи відповідача спростовані вищевикладеним.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства,  підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82 –85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди №3 від 11.05.2010р. нежитлового приміщення,  розташованого за адресою с.Радянське, військове містечко, приміщення №98 - площею 619 кв.м., що укладений між Радянською сільською радою (13319, с.Радянське, Бердичівського району, вул.Луганська 101-а, код ЄДРПОУ 04345552) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

на користь Радянської сільської ради (13319, с.Радянське, Бердичівського району, вул.Луганська 101-а, код ЄДРПОУ 04345552)

- 19354,50 грн. основного боргу.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

-  в дохід Державного бюджету України 193,55грн. державного мита за вимогу майнового характеру;

-  в дохід Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита за вимогу немайнового характеру;

- в дохід державного бюджету України –236,00грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31217264700002 в УДК в м.Житомирі, код ЄДРПОУ 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО - 811039,  код доходу 22050003).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя Соловей Л.А.      

                                                                                                                                                      Повне рішення складено 10.05.2011р.

Віддрукувати: 5 прим.  

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу

4,5- прокурор