ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“27” квітня 2011 року                                                             Справа № 33/291-10

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Шевель О.В., судді Лакізи В.В., судді Пуль О.А.,

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю:

прокурора – Гавриленко О.В., посвідчення № 173 від 23.08.2007р.

представників сторін:

позивачів:

1) Харківської міської ради –не з’явився,

2)Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»-  ОСОБА_1 за довіреністю № 38-1868 від 28.05.2010р.

відповідача –ОСОБА_2. за довіреністю б/н від 17.01.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Декуріон»(вх. № 1381Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2011 р. по справі № 33/291-10,

за позовом заступника прокурора м. Харкова в особі Харківської міської ради,       м. Харків та Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Декуріон”, м. Харків,

про стягнення 17760,91 грн., -      

встановила:

Заступник прокурора в інтересах держави в особі Харківської міської ради та КП «Харківські теплові мережі»звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ТОВ «Декуріон», м. Харків на користь другого позивача - КП «Харківські теплові мережі»заборгованості за невиконання договірних зобов’язань в сумі 17 760,91 грн. (а.с.4-7)

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.03.2011р. по справі № 33/291-10 (суддя Савченко А.А.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ “Декуріон” на користь КП «Харківські теплові мережі»17 760,91 грн. боргу, на користь державного бюджету України державного мита у сумі 177,61 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.(а.с.101-104)

Відповідач, ТОВ «Декуріон», не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 03.03.2011 р. по справі № 33/291-10, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2011р. по справі № 33/291-10 та прийняти нове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.(а.с.118-121)

В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач посилається на те, що суд першої інстанції рішенням від 03.03.2011р. неправомірно дійшов висновку, що ТОВ «Декуріон»повинен сплатити за послуги теплопостачання за період з моменту набуття права власності на нерухоме майно до моменту укладання договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді з КП «Харківські теплові мережі», чим порушив вимоги статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, частин 1 статті 626 Цивільного кодексу України, статтю 629 Цивільного кодексу України.

Апелянт зазначає, що ТОВ «Декуріон»є власником спірних приміщень з 08.12.2008р. В період з 08.12.2008р. по грудень 2009р. ТОВ «Декуріон»фактично не займало приміщення. Як вказує відповідач, підставою виникнення, зміни чи припинення прав та обов’язків у ТОВ «Декуріон»та КП «Харківські теплові мережі»є договір № 14083 від 01.12.2009р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, який набрав чинності з 01.12.2009р., а отже до укладання договору були відсутні будь-які господарські правовідносини та господарські зобов’язання між суб’єктами господарювання. Крім того, на думку відповідача, право власності на нерухоме майно не є підставою виникнення обов’язку у ТОВ «Декуріон»сплачувати кошти за теплову енергію.

Також апелянт вказує, що посилання судом першої інстанції на пункт 3.2.19 договору № 14083 від 01.12.2009р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до якого передбачено, що відповідач зобов’язаний сплатити позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії до укладання цього договору з моменту виникнення права користування приміщенням, вартість якої вказана в додатку № 1 до цього договору, є необґрунтованими. На думку апелянта, були відсутні умови за яких споживач зобов’язаний сплатити вартість спожитої теплової енергії позичальнику, а саме те, що теплова енергія повинна бути фактично спожитою, та те, що обов’язок у споживача щодо сплати виникає з моменту виникнення права користування приміщенням. Як зазначив апелянт, в період з грудня 2008 по грудень 2009 року ТОВ «Декуріон»не користувалося приміщенням та фактично не споживало теплову енергію, а тому відповідач вказує на те, що відсутні умови, за яких споживач зобов’язаний сплатити вартість спожитої теплової енергії.

Крім того, в обґрунтування своєї позиції по справі відповідач посилається на те, що в період з грудня 2008 року по грудень 2009 року ніяких рахунків за спожиту теплову енергію від КП «Харківські теплові мережі» не отримував, рахунки надсилались лише після укладання договору № 14083 від 01.12.2009р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

26.04.2011р. через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду позивач, КП «Харківські теплові мережі», надав відзив на апеляційну скаргу б/н від 26.04.2011р. (вх.№4323 від 26.04.2011р.), в якому зазначив, що рішення господарського суду Харківської області вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції по справі позивач погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, у відповідності до вимог закону, повинен утримувати майно, що йому належить на праві власності і ним не доведено відсутність його обов’язку щодо оплати теплової енергії, яка постачалась позивачем для опалення спірного будинку та підтримання його у належному стані. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження відсутності опалення у спірний період, або його відключення у встановленому порядку, не доведено, що у спірний період приміщення, які є його власністю, ним не використовувались, не доведено, що ці приміщення використовувались будь-якими юридичними або фізичними особами. З огляду на це, позивач вважає, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді зобов’язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість теплової енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 17 760,91 грн, яка на момент розгляду справи не погашена та підлягає сплаті.

27.04.2011р. через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду до судового засідання представник прокуратури м. Харкова надав відзив б/н від 27.04.2011р (вх.№ 4400) на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржуване рішення господарського суду Харківської області вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.

Позивач, Харківська міська рада, письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання Харківського апеляційного господарського суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштових відправлень.

Колегія суддів вважає, що відсутність представника позивача, Харківської міської ради, не перешкоджає розгляду справи в даному судовому засіданні.

Враховуючи викладене, та те, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду господарського спору по суті, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника позивача, Харківської міської ради.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та присутніх представників сторін, колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, ТОВ «Декуріон»з 08.12.2008р. є власником нежитлових приміщень: підвалу № 1, 1-го поверху №№ 1, 2, 3, 3а, 4, 6, 6а, 8, 8а, 9, 9а, 9б, 11, 12, 2-го поверху №№ 14-17, 19-22, 19а, в літ. «А-2»(колишні нежитлові приміщення підвалу №1, 1-го поверху № 1-12, 2-го поверху № 14-22), що знаходиться за адресою: м.Харків, вул. Громадянська, 5 загальною площею 337,1 кв.м. ,що підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 13.11.2008р. по справі № 29/506-08 та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.80-82,а.с.27)

Актом обстеження системи теплоспоживання об’єкта № 174/4036 від 30.12.2009р., підписаним та скріпленим печатками сторін встановлено, що відповідач, ТОВ «Декуріон»займає вищевказані приміщення та зазначено, що за споживання теплової енергії без договору з 01.12.2008р. будуть проведені нарахування до моменту укладання договору.(а.с.22)

Як вбачається з матеріалів справи, 01 грудня 2009 року між відповідачем, ТОВ «Декуріон»в особі директора Богданової О.В. (споживач) та 2-м позивачем, КП «Харківські теплові мережі»в особі начальника філії «Харківтеплозбут»Кузнєцової Г.О. (теплопостачальна організація) було укладено договір № 14083 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Договір є пролонгованим у відповідності до розділу 10 договору № 14083.(а.с.10-16)

Відповідно до умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді 2-й позивач (теплопостачальна організація) зобов’язався постачати відповідачеві (споживачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких вказано в пункті 2.1. договору, а відповідач зобов’язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в необхідних обсягах та в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 договору. Відповідно до пункту 6.4. договору споживач за три дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує теплопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює:

- до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку; - до 18-го числа місяця, наступного до розрахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку.

Пунктом 3.2.19. договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді закріплено, що споживач сплачує теплопостачальній організації вартість теплової енергії, спожитої до моменту укладання цього договору з моменту виникнення права користування приміщенням(и), вартість якої вказана у додатку(ах) 1 до цього договору.

Додатком №1 від 01.12.2009р. до договору № 14083 від 01.12.2009р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, а саме пунктом 6 встановлено, що споживач сплачує теплопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії до укладання цього договору в розмірі 27.797 Гкал., на суму 14033.17 грн.(а.с.17)

Відповідно до пункту 11.6 договору № 14083 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді додатки № 1,2,3,4 є невід’ємними частинами даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, нежитлові приміщення: підвал № 1, 1-й поверх №№ 1, 2, 3, 3а, 4, 6, 6а, 8, 8а, 9, 9а, 9б, 11, 12, 2-й поверх №№ 14-17, 19-22, 19а, в літ. «А-2»знаходяться в житловому будинку, не мають окремого теплового вводу і система опалення є єдиною з системою опалення житлових будинків.

Згідно списків житлових будинків про включення та про відключення опалення в періоди 2008-2009; 2009-2010р.р., підписаних представниками другого позивача та представниками балансоутримувача будинків –КП «Жилкомсервіс»здійснювалось постачання теплової енергії до нежитлових приміщень відповідача, розташованих в житловому будинку міста Харків по вул. Громадянська, 5 в опалювальні періоди 2008-2009; 2009-2010р.р. (а.с.31-36)

Також з матеріалів справи вбачається, що згідно розрахунку теплового навантаження на опалення офісних приміщень ТОВ «Декуріон», із зазначенням теплового навантаження 0,016325 Гкал/год., виконаного Акціонерним товариством «Інноваційний центр «Практика»та погодженого КП «Харківські теплові мережі»за період з грудня 2008р. по грудень 2009р. включно нараховано до сплати відповідачу спожитої теплової енергії в розмірі 17 760,91 грн.(а.с.64-72)

З оскаржуваного рішення вбачається, що приймаючи рішення по справі місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідачем, ТОВ «Декуріон», було порушенно умови договору № 14083 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, а тому позовні вимоги заступника прокурора м. Харкова в особі Харківської міської ради та КП «Харківські теплові мережі»про стягнення коштів у сумі 17 760, 91 грн. підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком господарського суду Харківської області, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства .

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Також, колегія суддів зазначає, що у відповідності до пункту 7 статті 180 Господарського кодексу України на зобов’язання, що виникли у сторін до укладання ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше.

Колегією суддів встановлено, що договір № 14083 від 01.12.2009р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді та додатки до нього є чинними, не визнані недійсними у встановленому законом порядку, підписані уповноваженими представниками сторін.

Відтак, твердження апелянта про відсутність його обов’язку, викладеного пунктом 3.2.19 договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді в частині оплати суми, визначеної пунктом 6 додатку № 1 від 01.12.2009р. до  договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, є безпідставними.

Щодо посилань апелянта на те, що нежитлові приміщення: підвал № 1, 1-й поверх №№ 1, 2, 3, 3а, 4, 6, 6а, 8, 8а, 9, 9а, 9б, 11, 12, 2-й поверх №№ 14-17, 19-22, 19а, в літ. «А-2», які знаходяться в житловому будинку за адресою: м.Харків, вул. Громадянська, 5 ТОВ «Декуріон»не використовувались та теплова енергія фактично не споживалась, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, ТОВ «Декуріон» не надано до суду жодних доказів на підтвердження відсутності опалення у періоди 2008-2009; 2009-2010р.р. або його відключення у встановленому порядку, як і не доведено того, що приміщення, які належить на праві власності відповідачу ним не використовувались, або ці приміщення використовувались будь-якими юридичними або фізичними особами.

Колегія суддів зазначає, що статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, колегія суддів встановила, що відповідач, ТОВ «Декуріон», не виконав належним чином взяті на себе за договором № 14083 від 01.12.2009р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді зобов’язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розміру вартість теплової енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 17 760,91 грн., яка до цього часу не погашена. Будь-яких доказів на підтвердження оплати боргу за спірний період відповідач до суду також не надав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення 17 760,91 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2011р. по справі         № 33/291-10 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102 п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Декуріон»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2011р. по справі № 33/291-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                    Шевель О. В.

Суддя                                                                                           Лакіза В.В.  

Суддя                                                                                           Пуль О.А.  

Повний текст постанови підписано 28.04.2011р.