Справа № 2-606/09 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 травня 2009 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого - судді Луганського В.І., при секретарі - Вірюкової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Луганськгаз» про визнання дій

неправомірними, зобов’язання зробити перерахунок суми заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому зазначила, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується технічним паспортом будинку.

В січні 2001 р. між нею і ОСОБА_2 був укладений безстроковий договір найму житла, згідно якого вона відразу вселилася і стала проживати у вказаному будинку.

Після вселення в будинок ОСОБА_2 стала сумлінно оплачувати всі комунальні послуги, у тому числі послуги з газопостачання, встановивши в будинку всі необхідні прилади обліку (лічильники).

Таким чином, починаючи з 01 січнем 2001 року до сьогоднішнього дня у позивальниці немає заборгованості перед відповідачем по газопостачанню. З огляду на те, що до установки лічильника оплата за природний газ вносилася нерегулярно і не в повному об’ємі, то на момент установки лічильника утворилася заборгованість за спожитий газ, за період з 1992 р. по січень 2001 p., що підтверджується відповідним листом відповідача від 26.02.2008 р.

18 серпня 2005 року ОСОБА_1 видала на ім’я ОСОБА_2 довіреність, згідно якої вона має право користуватися, управляти і розпоряджатися на свій розсуд вищезгаданим будинком і земельною ділянкою і, у тому числі, бути представником позивача в підприємствах, що здійснюють газопостачання об’єктів нерухомості.

В даний час ОСОБА_2, діючи від імені позивальниці і в її інтересах має намір продати вказану квартиру, що належить їй, проте покупці відмовляються укладати договір купівлі-продажу до того моменту, поки за позивальницею по даному житловому будівництву є заборгованість по газопостачанню.

Проте, згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється в три роки.

Згідно ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починає йти з дня, коли особа взнала або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушило.

Про ту, що є у заборгованості за спожитий природний газ за період з 1992 року по 2001 рік, відповідачу було відомо, оскільки щомісячно їм прямували на адресу позивальниці відповідні квитанції. Проте відповідач, достовірно знаючи про порушення свого права, ніяких заходів для обігу в суд і стягнення з позивальниці даної заборгованості у вказаний період не зробив.

Яких-небудь підстав для припинення, або переривання перебігу позовної давності в даному випадку не маэться.

Згідно ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в суперечці.

З урахуванням даних вимог закону, представник позивачки ОСОБА_2 зверталася до відповідача з проханням провести перерахунок суми заборгованості за поставлений природний газ в будинок ОСОБА_1 і списати її в межах

позовної давності, проте згідно листа заступник Начальника управління «Лугансьміжрайгаз» ОСОБА_5, дане управління - відповідач не має повноважень без рішення суду списувати заборгованість за використаний газ незалежно від термінів її освіти і для ухвалення рішення по списанню заборгованості позивальниця має право самостійно звернутися до суду.

Таким чином, ОСОБА_1, як власнику майна, створені перешкоди в нормальному розпорядженні вищезгаданим житловим будівництвом, що належить їй, що вимусило її звернутися за захистом своїх прав і інтересів в суд та просить суд визнати незаконними дії відповідача та зобов’язати його зробити перерахунок суми заборгованості.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому зазначила, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується технічним паспортом будинку.

В січні 2001 р. між нею і ОСОБА_2 був укладений безстроковий договір найму житла, згідно якого вона відразу вселилася і стала проживати у вказаному будинку. Після вселення в будинок ОСОБА_2 стала сумлінно оплачувати всі комунальні послуги, у тому числі послуги з газопостачання, встановивши в будинку всі необхідні прилади обліку (лічильники).

Таким чином, починаючи з 01 січнем 2001 року до сьогоднішнього дня у позивальниці немає заборгованості перед відповідачем по газопостачанню. З огляду на те, що до установки лічильника оплата за природний газ вносилася нерегулярно і не в повному об’ємі, то на момент установки лічильника утворилася заборгованість за спожитий газ, за період з 1992 р. по січня 2001 p., що підтверджується відповідним листом відповідача від 26.02.2008 р. 18 серпня 2005 року ОСОБА_1 видала на ім’я ОСОБА_2 довіреність, згідно якої вона має право користуватися, управляти і розпоряджатися на свій розсуд вищезгаданим будинком і земельною ділянкою і, у тому числі, бути представником позивача в підприємствах, що здійснюють газопостачання об’єктів нерухомості.

Проте, згідно ст. 257 ГК України, загальна позовна давність встановлюється в три роки.

Згідно ст. 261 ГК України, перебіг позовної давності починає йти з дня, коли особа взнала або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушило.

Про ту, що є у заборгованості за спожитий природний газ за період з 1992 року по 2001 рік, відповідачу було відомо, оскільки щомісячно їм прямували на адресу позивальниці відповідні квитанції. Проте відповідач, достовірно знаючи про порушення свого права, ніяких заходів для обігу в суд і стягнення з позивальниці даної заборгованості у вказаний період не зробив.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, «кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення».

Згідно ст. 391 ЦК України, «власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні їм права користування і розпорядження своїм майном». Згідно ч. 2 ст. 48 Закону України «Про власність» «власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення і не були пов’язані з позбавленням права володіння».

Вказані обставини підтверджуються наданими суду доказами. За таких обставин суд вважає, визнати незаконними дії Управління «Луганськміжрайгаз» ВАТ «Луганськгаз» та зобов’язання зробити перерахунок суми заборгованості в межах строку позовній давності.

Керуючись ст. ст. 4, 15, 257, 261, 267, 391 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

 Позовну заяву ОСОБА_1 до ВАТ "Луганськгаз" про визнання дій неправомірними, зобов’язання зробити перерахунок заборгованості - з а д о в о л ь н и т и.

Визнати неправомірними дії відповідача ВАТ "Луганськгаз" Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства щодо відмови в списанні заборгованості за використаний природний газ по належній ОСОБА_1 домобудівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, яка утворилася до 01.01.2001 року.

Зобовязати відповідача - ВАТ "Луганськгаз" в особі Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства провести перерахунок за використаний природний газ, по належній ОСОБА_1 домобудівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, до 10.10.2008 року з урахуванням строку позовної давності, та списати заборгованість в її межах.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.