Справа № 2a-1431/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21 травня 2009 року

Суддя Ленінського районного суду м. Луганська Луганський В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

 У березні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, в обгрунтування позовних вимог зазначив, що він має статус "дитини війни" у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачувана йому пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення законів України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" та „Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення дії ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" не відповідають Конституції України тому не можуть застосовуватись. З підстав не відповідності ст. 22 Конституції України п.п.2 п.41 розділу 11 закону україни „Про Державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" вважав неможливе їх застосування з 01.01.2008 року. Позивач просив суд поновити йому пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, визнати незаконную бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України Ленінського району м. Луганська по невиплаті йому щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" протягом липня- грудня 2007 року та червень - грудень 2008 року та зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити на його користь недоплачену йому щомісячну соціальну державну допомогу за 2007 рік в сумі 704, 10 грн., за 2008 рік в у розмірі 715, 20 грн., а всього 1419, 30 грн.

Позивач в судове засідання не з’явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином, просив суд розглядати справу без його участі. На адресу суду надійшли заперечення про ти позову, у яких відповідач посилається на те, щопорядок пільг, передбачених статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено.Законм України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" длія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" призупинена. Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" були внесені зміни до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни". Просить суд відмовити у задоволенні заявлених вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правоий статус „дитина війни", що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с. 8).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Дію ст. 6 вказаного Закону зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12. 2005 року № 3235-IV „Про Державний бюджет України на 2006 рік".

Відповідно до ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України "Про соціальній захист дітей війни" була зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 - рн/2007 положення статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якими була зупинена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції. Таким чином, положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 09 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

Відповідно до ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік"та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410, 06 грн, з 1 жовтня- 415, 11 грн.

Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 704, 10 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Частиною 2 ст. 100 КАС України передбачено, що, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленим цим Кодексом.

Позивач разом із заявленим клопотанням про поновлення строку звернення до суду зазначив, що про належні йому виплати, як дитині війни, стало відомо після висвітлення зазначених подій у пресі та з відповіді начальника управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська.

Розглядаючи питання про поновлення пропущеного строку, суд приходить до наступного. У відповідності до ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод. Оскільки право позивача було порушено шляхом прийняття нових законів, які були визнанні Конституційним Судом України неконституційними, то суд вважає, що позивачем пропущено строк з поважних причин.

Законом України „Про державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни", зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу „Внесення змін до деяких законодавчих актів україни",

закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, вимоги позивача щодо визнання незаконною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України Ленінського району м. Луганська по невиплаті йому щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" та стягнення недоплаченої суми підлягають задоволенню за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу 715, 20 грн. Таким чином, за заявлений період суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Керуючись ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. ст. 62, 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

 Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду за захистом порушених прав.

Визнати незаконную бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо не виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у розмірі 704, 10 грн. та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік у розмірі 715, 20 грн., а всьго 1419, 30 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.