Справа № 2-113/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2009 року м. Яремча

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Свириди Т.Й.

секретаря Савчук M.I.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника третьої особі Саманюк І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремча справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: відділ Держкомзему в м. Яремче про визнання дійсним договору купівлі продажу земельних ділянок, -

встановив:

ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, третя особа - відділ Держкомзему в м. Яремче про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельних ділянок, визнання права власності на земельні ділянки та зобов»язання відділу Держкомзему в м. Яремче зареєструвати за ним право власності на земельні ділянки.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 зменшив позовні вимоги та просить тільки визнати дійсним договір купівлі-продажу земельних ділянок, а решту позовних вимог вважає зайвими. Представник позивача суду пояснив, що 26.06.2008 року між позивачкою та відповідачем було укладено попередні договори купівлі-продажу земельних ділянок площею 0, 3600га та 0, 2757га, що розташовані в с. Микуличин на уч.Луги Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, які належать відповідачу на підставі державних актів про право власності на земельну ділянку. Між сторонами було визначено ціну земельних ділянок, яка складає відповідно 50 та 40 тисяч гривень. Дані кошти позивачка в повному розмірі передала відповідачу в день підписання попередніх договорів, тобто, 26.06.2008 року. У встановлений день і час для підписання основного договору купівлі-продажу відповідач не з»явився з невідомих причин, хоча був повідомлений про це через нотаріуса. Він в свою чергу повідомив позивачку про те, шо не з»явиться в нотаріальну контору і від підписання договору купівлі-продажу земельниз ділянок відмовляється. Оскільки такі дії відповідача суперечать умовам укладених між сторонами попередніх договорів, то позивачка змушена була звернутися до суду з даним позовом і просить визнати дійсним договір купівлі-продажу земельних ділянок, оскільки фактично між позивачкою та відповідачем попередньо було досягнуто згоди по всіх істотних умовах цього договору та проведено повний розрахунок.

Відповідач в судове засідання не з»явився, у своїх заявах від 10.03.09р. та від 17.03.09р. (а.с. 23, 27) вказує, що позов визнає і просить слухати справу у його відсутності.

Представник третьої особи Саманюк І.М. суду пояснила, що у випадку задоволення позовних вимог позивачка набуде права власності на земельні ділянки, що належали відповідачу, і їй буде видано Державний акт на ці земельні ділянки.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, представника третьої особи та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, згідно долучених до матеріалів справи копій державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 835371 та серії ЯД № 835370, виданих 27 вересня 2007 року, відповідачу ОСОБА_4 на праві власності належать земельні ділянки площею 0, 2757 га та 0, 3600 га, що розташовані на уч.Луги в с. Микуличин Яремчанської міської ради Івано-Франківської області і на підставі рішення сесії Микуличинської сільської ради № 104-13/2007 від 06.09.2007 року надані для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с. 7, 9).

Відповідно до попередніх договорів, укладених 26.06.2008 року між позивачкою ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 і зареєстрованих в реєстрі під № № 4264 та 4266, відповідач взяв на себе зобов»язання продати належні йому на праві власності вищезазначені земельні ділянки, а позивачка зобов»язалась купити ці земельні ділянки. Крім цього, як зазначено в п.2 попередніх договорів, за домовленістю сторін визначена ціна земельних ділянок, яка складає відповідно 40 та 50 тисяч гривень, і позивачка передала, а відповідач отримав зазначені грошові кошти в рахунок належних платежів (а.с. 14, 16).

Отже, судом встановлено, що сторони мали намір укласти договір купівлі-продажу земельних ділянок, про що досягли повної згоди, проте, відповідач в односторонньому порядку відмовився від укладення та підписання цього договору, що суперечить умовам попередніх договорів.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Як вбачається з попередніх договорів, сторони досягли між собою згоди з усіх істотних умов майбутнього договору купівлі-продажу, а саме, щодо його предмету -належних відповідачу земельних ділянок та їх ціни, а також, між сторонами проведено повний розрахунок згідно договору купівлі-продажу.

Тому, з урахуванням позиції відповідача про визнання позовних вимог, слід вважати, що відповідач, одержавши грошові кошти від позивачки, підтвердив укладення договору купівлі-продажу земельних ділянок, а тому такий договір слід визнати дійсним.

На підставі ст. ст. 220, 334, 635 ЦК України та керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позов задоволити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу земельних ділянок, згідного якого ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купила земельні ділянки площею 0.3600 га та площею 0.2757 га, що розташовані в с. Микуличин уч. Луги Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, які, відповідно до Державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯД 835370, виданого Яремчанським міським управлінням земельних ресурсів 27.09.2007 року та зареєстрованого рішенням сесії Микуличанської сільської ради від 06.09.2007 року та серії ЯД 835371 виданого Яремчанським міським управлінням земельних ресурсів 27.09.2007 року та зареєстрованого рішенням сесії Микуличанської сільської ради від 06.09.2007 року, реєстровий номер 104-13/ 2007р., належали ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.