Справа № 2-159/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2009р. Кіровський районний суд м. Донецька
у складі: головуючої судді Дорошенко В. Г.
при секретарі Слоквенко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Вінницька мехколона» ВАТ «Київсільелектро», третя особа Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька, про зобов’язання підприємства надати довідку про розмір заробітної плати, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, про зобов’язання підприємства надати довідку про розмір заробітної плати де вказує, що Адміністрація ДП «Вінницька мехколона» відмовляється надати йому довідку про розмір заробітної плати за час роботи у грудні 1986р. в зоні аварії Чорнобильської АЕС відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР та Української Ради професійних рад № 207 від 10 червня 1986р. «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій та закладів, зайнятих на роботах пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС».
Вказує, що цей факт підтверджується у листі Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі м. Донецька за № 03-19/2492 від 03 жовтня 2003р. та за № 170/с-10 від 23 серпня 2006р.
Відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР № 207 від 10 червня 1986р. Кіровський місцевий суд М. Кіровограду 14 жовтня 2002р. в своєму рішенні вказує про те, що суд вважає доведеним, що середньомісячний заробіток ОСОБА_1 з якого слід було здійснювати обрахунок пенсії, складає 1663, 44крб. При цьому, 21 січня 2003р. апеляційний суд Кіровоградської області залишив без змін рішення Кіровського місцевого суду М. Кіровограду, а 4 липня 2006р. Вищій Адміністративний Суд України своєю Ухвалою залишив без змін рішення Кіровського місцевого суду М. Кіровограду та Ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 Постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986р. № 207-7 оплата працівників підприємств, організацій і установ, відряджених у зону відчуження для виконання робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження і запобіганню забруднення навколишнього середовища, провадилась у 111, 11, 1 зонах небезпеки у 4-х, 3-х і 2-х кратному розмірах тарифної ставки понад середньомісячну заробітну плату, яка відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи.
Вважає, що судами усіх інстанцій визнано, що його середньомісячний заробіток з якого слід було здійснювати обрахунок пенсії, складає 1663, 44крб.
Відповідно до дозиметричного табелю, ним, відпрацьовано в зонах Чорнобильської АЕС по 12 годин щоденно.
При перевірці інспектором управління соціального захисту населення Замостянського району міста Вінниця разом з бухгалтером Вінницької МК тресту «Київсільелектро», складено акт перевірки довідки про його заробіток за час виконання робіт на С АЕС в період з 03 грудня 1986р. по 31 грудня 1986р. Під час перевірки було
встановлено, що нарахування усіх видів оплати проводилися на підставі дозиметричної довідки від 31 грудня 1986р. та особистого рахунку. При цьому, розрахунок днів по зонах відчуження виконувався в останній графі дизометричного табелю: 1 зона 240 годин відроблено мінус 87 годин; (причини зняття 87 годин перевірити немає можливості -відсутні документи), II зона - 108годин. Розрахунок за понаднормовий час в свій час не проводився по невідомих причинах.
Відповідно до роз’яснень Держкомпраці СРСР від 14 лютого 1978р. № 368-ЮЛ до майстрів виробничих дільниць(лінійного персоналу) відносились майстри яким в установленому порядку затверджувались завдання по виробництву продукції і які мали в безпосередньому підпорядкуванні працівників. Старші прораби, начальники дільниць, прораби і дільничні механіки відносяться до лінійного персоналу, якщо будівельним організаціям затверджувався план будівельно-монтажних робіт, що виконувався підрядним методом.
Таким чином, позивач вважає, що беручи до уваги його середній заробіток 1663, 44крб, . і у відповідності з висновком судово-бухгалтерської експертизи, де зазначено, що його середньогодинний тариф при окладі 200крб., становить 1, 31крб.:
• - за роботу в зоні 1: 25 робочих днів х 6 годин на коефіцієнт 2 та на 1, 31 = 393крб;
• - за роботу в зоні в понаднормовий час: 16 днів в II зоні 1, 31 х 3 х 2години х 1, 5 =188, 64крб.
- 16 х 1, 31 х 3 х 4 х 2 = 503, 04крб.;
9 днів в 1 зоні х 1, 31x2x2x1, 5 =70, 74крб.;
9х 1, 31 х2х4 години х 2 =94, 32крб. Всього: 856, 74крб.
За роботу у вихідні дні:
в 1 зоні - 2 дні х 12 годин хЗ х 2 х 1, 31 =188, 64крб.
1 зона - 2 дні х 6 годин хЗ х 2 х 1, 31 =94, 32крб. в II зоні - 2 дні х 6 годин х 4 х 2 х 1, 31 =125, 76крб. Всього: 408.72крб. Премія згідно з висновками акту перевірки від листопада 1999р. становить 45 %, тобто у грошовому виражені: 393 + 856, 74 + 408, 72 х 0, 45 = 746, 31крб. Крім того, ще 200грн. премії за виконання особливо важливого завдання.
Таким чином, вважає, що всього за роботу в зонах при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тобто за період з 3 по 31 грудня 1986р. йому повинні були сплатити: 1663, 44 + 393 + 856, 74 + 408, 72 + 746, 31 + 200 = 4268, 21грн.
В зв’язку з тим, що адміністрація ДП «Вінницька мехколона» ВАТ «Київсільелектро» відмовляється надати йому довідку про заробітну плату за вказаний період і у вказаному ним розмірі, він змушений звертатися до суду з даним позовом. Довідка про заробіток йому необхідна для подальшого перерахунку пенсії.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, свої позовні вимоги повністю підтримав і надав суду пояснення аналогічні вище викладеним. Просить суд зобов’язати ДП «Вінницька мехколона» ВАТ «Київсільелектро» надати йому та у ПФУ в Кіровському районі м. Донецька, довідку про його заробітну плату за період з 3 по 31 грудня 1986р. у розмірі 4268, 21крб.
Представники відповідача Дочірнього підприємства «Вінницька мехколона» ВАТ «Київсільелектро» в судове засідання не з’явилися. Були допитані окремим дорученням Замостянським районним судом м. Вінниці де пояснили, що ОСОБА_1 неодноразово звертався у різні інстанції, в тому числі і у судові органи з питання надання йому довідки про заробітну плату за період з 3 по 31 грудня 1986р. Але, він просить вказати у довідці суму, яка не відповідає фактичним даним та стану особового рахунку, тому підприємство не може надати таку довідку. Крім того, вказують, що довідка про заробіток ОСОБА_1 за вказаний період та стан його особистого рахунку перевірялися Замостянським відділенням Пенсійного фонду України і така сума
заробітку, як вказує позивач, визначена не була. Таким чином, вважають вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими і просять суд у його позові відмовити. У подальшому від відповідача надійшла заява в якій просять розглянути дану справу у відсутність представника Дочірнього підприємства «Вінницька мехколона» ВАТ «Київсільелектро».
Представник третьої особи - Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька - ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала. Суду пояснила, що на підставі заяв ОСОБА_1, який перебуває на обліку в УПФУ в Кіровському районі м. Донецька, неодноразово робились запити і направлялись листи до ДП «Вінницька мехколона» ВАТ «Київсільелектро» з метою витребування відомостей про його заробітну плату за період з 03 по 31 грудня 1986р. Але, підприємство відмовляється надати довідку про заробіток позивача. При цьому, в пенсійні органи м. Кировограду, де ОСОБА_1 раніше перебував на обліку, відповідачем надавалися довідки за період роботи з 03 по 31 грудня 1986р. з указаниям різних сум заробітку: у 1993р. на суму 1600крб.69коп.; у 1994-96рр. -833крб.44коп.; 1997р. - 1033крб.46коп.; 1998р. - 2098крб.51коп. Тому вважає, що вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника третьої особи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Так, у судовому засіданні було встановлено, що у період з 18 листопада 1983р. по 13 лютого 1989р. позивач ОСОБА_1 працював старшим виконробом дільниці № 4 Вінницької механізованій колоні ВАТ «Київсільелектро».
У період з 03 по 31 грудня 1986р. ОСОБА_1 працював на роботах пов’язаних з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС.
У подальшому, при переході ОСОБА_1 на пенсію, до пенсійних органі м. Кіровограду підприємством була видана довідка про його заробітну плату у період з 03 по 31 грудня 1986р. у сумі 1600, 69 руб., з яких 833, 44руб. - зарплата за роботу по ліквідації катастрофи на ЧАЕС. ОСОБА_1 не оскаржував таку довідку, тобто погодився з розміром заробітку і саме з цієї суми заробітку йому була нарахована пенсія. Даний факт підтверджує відповідач ДП «Вінницька мехколона» у своїй відповіді Замостянському районному суду м. Вінниці(а.с. 6, 7). Така ж сума заробітку зазначена у рішенні Кіровського місцевого суду М. Кіровограду від 14 жовтня 2002р.(а.с. 57-59) та у листах УПФУ у Кіровському районі м. Донецька(а.с. 155-162).
Питання витребування довідки про заробітну плату ОСОБА_1 за грудень 1986р. було неодноразово предметом судового розгляду.
Так, у 1998р. ОСОБА_1 звертався до Замостянського районного суду з позовною "Заявою до ДП „Вінницька мехкалона" ВАТ „Київсільелектро", в числі його позовних вимог була вимога про витребування довідки про заробітну плату за грудень 1986р.
Ухвалою Замостянського районного суду м. Донецька від 14 квітня 1998р. провадження по справі було закрито, в зв’язку з врегулюванням спору у добровільному порядку і відмовою позивача від своїх вимог. Дана ухвала не оскаржувалась і набула законної сили.
В подальшому ОСОБА_1 звертався до місцевого суду Кіровського району М. Кіровограда з позовною заявою до ДП „Вінницька мехкалона" ВАТ „Київсільелектро", де однією з вимог було надання довідки про заробітну плату за грудень 1986р. Ухвалою місцевого суду Кіровського району М. Кіровограду від 14 жовтня
2002р. було закрито провадження по справі на підставі ст. 227 п. 3 ПК України, в зв’язку з наявністю ухвали про прийняття відмови від позову, що набула законної сили, постановленої про той же предмет спору і з тих же підстав, а також було постановлене рішення від 14 жовтня 2002р. про відмову ОСОБА_1 в задоволенні інших позовних вимог. Ухвалою Кіровоградського Апеляційного суду від 21 січня 2003р. дані судові рішення були залишені без змін і набули законної сили.
Потім, ОСОБА_1 знов звертався до Замостянського районного суду зі скаргою на дії ДП „Вінницька мехкалона" ВАТ „Київсільелектро" і просив зобов’язати відповідача надати йому довідку про заробітну плату за грудень 1986р.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 травня 2004р. ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні скарги, оскільки під час судового розгляду не було встановлено будь-яких порушень законодавства з боку Вінницької мехколони ВАТ „Київсільелектро". Крім того, під час судового засідання було встановлено, що довідка про заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи на ЧАЕС у грудні 1986р., була оформлена відповідно до особового рахунку та дозометричного табелю ОСОБА_1.(а.с. 39-40)
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 10 серпня 2004р. апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилина, а зазначене рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 травня 2004р. залишено без змін.
В матеріалах справи мається також копія рішення Кіровського місцевого суду М. Кіровограду від 14 жовтня 2002р.(а.с. 57-59), в мотивувальній частині якому зазначено, що «...суд вважає доведеним, що середньомісячний заробіток ОСОБА_1, з якого слід було здійснювати обрахунок пенсії, складає - 1663, 44крб. Про те, що саме таку грошову суму він отримав за грудень 1986р. вказує сам позивач(тобто ОСОБА_1), дана обставина об’єктивно підтверджена актом перевірки управління соціального захисту населення Замостянського району м. Вінниці особистого рахунку ОСОБА_1 Вінницької мехколони за грудень 1986р. Вимоги про обчислення пенсії з більш високого заробітку не грунтуються на законі, оскільки фактично ним було отримано саме 1669, 44крб...».
Крім того, самим позивачем ОСОБА_1 суду була представлена копія висновку судово-бухгалтерської експертизи від 30 квітня 2002р.(а.с. 62-67), яка проводилась під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Кіровського райуправління соціального захисту населення М. Кіровограду, про виплату компенсації за втрачене здоров’я в зв’язку з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Під час проведення експертизи, в числі інших документів, експертом вивчався дозометричний табель відносно ОСОБА_1, довідка про його заробітну плату, довідка про заробітну плату під час роботи у Чорнобилі, пенсійна справа. В дослідницькій частині експертизи зазначено, що заробітна плата ОСОБА_1 за час роботи в зоні ліквідації аварії на ЧАЕС (тобто з 3 по 31 грудня 1986р.)повинна становити - 2807, 35крб. В цю суму вже включені усі виплати, які повинні були проводитись за роботу у 1-ій зоні, у 2-ій зоні, за роботу у наднормовий час, за роботу у зоні у вихідні дні, а також премія та премія за виконання особливо важливого завдання. Тобто, були враховані усі види виплат які приводить у своєму позові ОСОБА_1
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.
При цьому, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 не було представлено суду жодного об’єктивного доказу того, що його заробіток за період з 3 грудня по 31 грудня 1986р. складав 4268, 21крб.
Тому суд не може зобов’язати відповідача надати позивачу довідку про розмір заробітку, який не відповідає дійсності.
Суд не приймає до уваги розрахунок заробітку, приведений у позовній заяві, оскільки від був зроблений позивачем не на підставі дійсних бухгалтерських документів, а на підставі його особистих переконань.
Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 не обгрунтовані і фактів порушення його прав з боку відповідача встановлено не було, суд вважає за необхідне відмовити йому у задоволенні даного позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Вінницька мехколона» ВАТ «Київсільелектро», третя особа Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька, про зобов’язання підприємства надати довідку про розмір заробітної плати за період з 3 по 31 грудня 1986р. у сумі 4268, 21крб. - відмовити.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.