Справа №2–35 за 2011 р.

РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ     копія

06 квітня 2011 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Потоцького  В.В.,

при секретарі Олійник Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право власності на будинок частково не дійсним, визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 просить визнати поважною причину пропущення нею строку позовної давності, визнати частково не дійсним в Ѕ його частині свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на ім’я ОСОБА_4 Переяслав-Хмельницькою міською радою 03.02.2003 року серії САА №948305, зареєстрованого під реєстровим номером 28176, а також визнати за нею право власності на Ѕ частину садиби АДРЕСА_1 та право власності в порядку спадкування на 1/12 частину вказаного будинку, а всього: на 7/12 частин спірної садиби, посилаючись на те, що спірна садиба побудована позивачкою та ОСОБА_4 в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім’ї, а тому вказаний будинок є їх спільною сумісною власністю. Тобто позивачці та ОСОБА_4 належить по Ѕ його частині. Так як ОСОБА_4 помер, на його Ѕ частину садиби відкрилася спадщина за заповітом, в якій позивачка має право на обов’язкову частку за законом, згідно ст. 1241 ЦК України як непрацездатна особа - пенсіонер. А всього у спірному будинку позивачці має належати 7/12 його частини, а відповідачам - 5/12 його частини. При цьому позивачка просить визнати частково не дійсним в Ѕ його частині свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на ім’я ОСОБА_4 Переяслав-Хмельницькою міською радою 03.02.2003 року, серія САА №948305, зареєстроване під реєстровим номером 28176. Тяжкі хвороби, якими позивачка та ОСОБА_4 хворіли в 2003-2009 pp. не дозволили позивачці раніше звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності на Ѕ частину зазначеного будинку. В даний час відповідачі не визнають права позивачки на спільно побудований жилий будинок.

Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 позов не визнали і заперечують проти його задоволення.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно ч. 4 ст. 368 ЦК України, майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім’ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 5 ст. 267 ЦК України, порушене право підлягає захисту, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності.

В 1976 році ОСОБА_1 та батько відповідачів ОСОБА_4 створили сім’ю та стали проживати без реєстрації шлюбу. В травні 1993 року ОСОБА_4 була виділена земельна ділянка для будівництва жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1. Після чого на спільні кошти та спільними зусиллями в строк до 2002 року вони побудували жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами за вищевказаною адресою. Так, в травні 1995 року вдвох виконали земляні роботи по облаштуванню фундаменту під будинок. В цьому ж році з кооперативом «Будівельник-14» ними був укладений договір на проведення будівельних робіт цього будинку. Кооператив «Будівельник-14», як підрядник виконав основні будівельні роботи по будівництву будинку, а саме: підрядником був зроблений фундамент та цоколь будинку, зведені стіни будинку з перегородками та дах будинку з крівлею. Після цього позивачка та ОСОБА_4 провели добудову будинку та побудували надвірні будівлі - сарай, погреб, колодязь, туалет, огорожу. В 2003 році будинок був зданий в експлуатацію та на нього було оформлене право власності на ім’я ОСОБА_4. Після побудови вказаної садиби позивачка та ОСОБА_4 стали проживати в ньому і обробляти присадибну земельну ділянку. Час від часу, по мірі необхідності, вони проводили ремонт будинку та надвірних будівель. 18 липня 2006 року вони зареєстрували шлюб в органі РАЦС. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після смерті ОСОБА_4 сторони прийняли спадщину шляхом звернення до Переяслав-Хмельницької міської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Спадкодавцем за життя був складений заповіт на ім’я відповідачів.

Вказані обставини підтверджуються актом депутата Переяслав-Хмельницької міської ради Гончаренко О.Н. №2692 від 16.06.2010 року, реєстром накладних на придбання будівельних матеріалів від кооперативу «Будівельник-14» з доданими до нього копіями накладних та квитанцій до приходно-касових ордерів в кількості 23 шт. та актом виконаних робіт; свідоцтвом про реєстрацію шлюбу НОМЕР_1 від 18.07.2006 року; свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 15.12.2009 року; технічною документацію на будинок АДРЕСА_1; довідкою Переяслав-Хмельницького БТІ № 171 від 18.06.2010 р; витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 28.12.2009 p.; довідкою завідувача Переяслав-Хмельницької міської держнотконтори Ткаченка О.А. від 11.06.2010 року № 597; виписками з наших амбулаторних картонок по Переяслав-Хмельницькій ЦРЛ.

Посилання позивачки на режим спільного майна подружжя суд вважає такими, що не ґрунтуються на законі, оскільки один із суб’єктів спірних правовідносин - ОСОБА_4 – помер.

Згідно ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту. Половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

Таким чином, позовні вимого позивачки в частині обов’язкової частки у спадщині в розмірі 1/6 частини спадкового майна підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 15; 267; 328; 331; 368; 1241 ЦК України, керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 213; 214; 215; 224; 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину садиби АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дні отримання копії цього рішення. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: