Справа № 2-124/2009 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2009 року

Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області в складі

головуючого судді Кішкіної І.В.

при секретарі Гаврюхіної О.П.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Макіївці справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_5, після її смерті відкрилася спадщина у вигляді 3/4 частини будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та 1\4 частина вказаного будинку, яка на праві свідоцтва на спадщину по закону належала її брату ОСОБА_6, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 року, своєчасно її мати ОСОБА_5 не оформила своє спадкове право на 1/4 частину вказаного будинку після смерті сина ОСОБА_6, але прийняла спадщину, так як постійно проживала разом з померлим. На теперішній час вона має намір оформити спадщину, але не має такої можливості, тому що відповідачі зареєстровані в спірному спадковому будинку, але з 2002 року і по теперішній час в будинку не мешкають, проживають в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, їхніх речей в спірному будинку не має, із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися, тому просить визнати за нею право власності на вказане нерухоме майно в порядку спадкування.

Позивачка ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги та пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_5, після її смерті відкрилася спадщина у вигляді 3/4 частини будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та 1/4 частина вказаного будинку, яка на праві свідоцтва на спадщину по закону належала її брату ОСОБА_6, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 року, своєчасно її мати ОСОБА_5 не оформила своє спадкове право на 1/4 частину вказаного будинку після смерті сина ОСОБА_6, але прийняла спадщину, так як постійно проживала разом з померлим. На теперішній час вона має намір оформити спадщину, але не має такої можливості, тому що відповідачі зареєстровані в спірному спадковому будинку, але з 2002 року і по теперішній час мешкають за іншою адресою в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, їхніх речей в спірному будинку не має, із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися, тому просить визнати за нею право власності на вказане нерухоме майно в порядку спадкування.

Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечувала проти задоволення позову ОСОБА_2, пояснила, що знаходилася у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 з 1979 року, зареєстрована у спірному будинку з 1985 року, в червні 2002 року у зв’язку з тим, що чоловік зловживав спиртними напоями, вона з дочкою перейшла жити до бараку за адресою: АДРЕСА_1, де проживає без реєстрації по теперішній час. Після смерті чоловіка до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталась, речей їхніх у спірному будинку не має.

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилась, у справі є її заява з проханням справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги ОСОБА_2 визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Вислухавши пояснення сторін, свідчення свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 1261, 1268 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки ОСОБА_7 за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. ОСОБА_7, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У судовому засіданні встановлено, що 3/4 частини будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 належить матері позивачки ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 28.03.1986р., посвідченого державним нотаріусом П’ятої Макіївської державної нотаріальної контори в реєстрі № 2-493, та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.03.1986 p., посвідченого державним нотаріусом П’ятої Макіївської державної нотаріальної контори в реєстрі № 2-495, та 1/4 частина вказаного будинку належить на праві власності рідному брату позивачки ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом П’ятої Макіївської державної нотаріальної контори 28.03.1986 р. в реєстрі № 2-495 (арк.с. 10, 11, 12).

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (арк.с. 6).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року (арк.с. 7).

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 дали свідчення, що в будинку АДРЕСА_2 проживали матір та брат позивачки ОСОБА_5 та ОСОБА_4, також там проживали дружина та дочка останнього, але в 2002 році відповідачі пішли з будинку та проживають до теперішнього часу за іншою адресою, мають іншу родину. Позивачка допомагала матері та брату по господарству, відвідувала їх постійно. В 2006 році брат позивачки помер, а позивачка переїхала проживати за вказаною адресою до своєї матері, матір позивачки померла в 2007 році.

Таким чином, судом встановлено, що матір позивачки ОСОБА_10 постійно проживала разом зі спадкодавцем своїм сином ОСОБА_6 та на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 року, тобто вважається такою, що прийняла спадщину у вигляді 1\4 частини вказаного будинку, яка належала ОСОБА_6 на праві власності. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, дружина та дочка померлого, у вказаному будинку не мешкали з 2002 року, в нотаріальну контору у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини не зверталися, але зареєстровані у вказаному будинку, що не є фактом постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто спадщину після смерті чоловіка та батька не прийняли. Позивачка після смерті своєї матері прийняла спадщину, подала у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини, але отримати свідоцтво про право на спадщину вона не має можливості, тому що у вказаному будинку значаться зареєстрованими відповідачі. Таким чином, з урахування вищевказаного суд вважає, що позивачка як рідна дочка померлої ОСОБА_5 є спадкоємцем першої черги щодо її спадщини, постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, заяву про прийняття спадщину в нотаріальну контору подала своєчасно, тому підлягає визнанню право власності за позивачкою на спадщину вказаний будинок за законом.

На підставі викладеного, ст. ст. 1261, 1268 ЦК України, та, керуючись ст. ст. 15, 57, 209 ЦПК України,

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити.

Визнати право власності на спадщину за законом за ОСОБА_2 на будинок за адресою: АДРЕСА_2.

На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області в 20-денний строк після подачи заяви про оскарження рішення в 10-денний строк.