Справа № 2 – 753/11

                                                                                         Р І Ш Е Н Н Я

                                                                                 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     04 квітня 2011 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, у складі:

головуючого судді -            Масалигіної Н.С.

за участю секретаря -          Пацера А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Залізничного районного суду м. Сімферополі справу за позовною заявою виконавчого комітету Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя до ОСОБА_1, третя особа – Державна інспекція архітектурно- будівельного контролю про відновлення приміщення, -

                                                                                    В С Т А Н О В И В:

     13.11.2009 року позивач виконавчий комітет Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про її спонукання до відновлення приміщення, а саме: квартири АДРЕСА_1 відповідно до інвентарної справи.

     Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 самовільно, без отримання дозволу, провела перепланування в належній їй квартирі, чим порушила права інших співвласників даного домоволодіння, а також п. 19 Правил користування жилих будинків та придомової території, п/п 8 п. 3 ст. 20 Закуну України «Про житлово- комунальні послуги» відповідно до яких проведення робіт не повинно порушувати будівельні норми, санітарні норми, та інтереси інших осіб.  У зв’язку із чим позивач просить зобов’язати відповідачку відновити вікно та частину панелі у кухні в  квартирі АДРЕСА_1 у відповідності до інвентарної справи.

     Представник позивача виконавчого комітету Железнодорожної районної ради м. Сімферополя - ОСОБА_2, діюча на підставі довіреності, у судовому засіданні наполягала на задоволенні викладених вимог у повному обсязі.

     Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, до суду направила свого представника.

     Представник відповідача – ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, просив відмовити у задоволенні вимог в повному обсязі, надав суду заперечення, зміст яких зводиться до того, що відповідач не може нести відповідальність  за зазначені порушення, оскільки на момент покупки квартири ці переобладнання вже існували, та були зафіксовані  техніком СМ БРТІ. Крім того, зазначив, що діючим законодавством не вимагається отримання будь-якого дозволу на проведення цих робіт.

     Представник третьої особи - Державна інспекція архітектурно- будівельного контролю в судове засідання не з’явився, направив до суду письмові пояснення в яких зазначив, що дії по закриттю дверних або віконних отворів не відноситься до дій, які кваліфікуються як перепланування квартири, а тому їх проведення не вимагає отримання відповідного дозволу.

     Заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи надані письмові заперечення, які підтриманні представником відповідача, приймаючи до уваги пояснення третьої особи по справі, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

     Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

     На підставі ст.ст. 10,11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, у межах позовних вимог і на підставі доказів сторін.

     Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст.61 цього Кодексу.

     Судовим розглядом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить відповідачу по справі – ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі – продажу від 02.09.1997 року (а.с.56).

     Актом огляду квартири від 17.01.2008 року встановлено, що виходом на місце робітниками ЖЄУ-7 виявлено, що відповідачем по справі, як власником квартири, самовільно без належного дозволу компетентних органів здійснено перебудову, а саме: в кухні квартири АДРЕСА_1 демонтовано вікно та частина панелі під ним (а.с.4).

     Незважаючи на приписи про необхідність надати документи дозвільного характеру щодо проведення переобладнання, відповідач до теперішнього часу таких документів не надала (а.спр. 6).

     Звертаючись до суду за захистом порушених прав позивач, як на підставу позову, посилається на положення статей 383, 376 ЦК України.

     Стаття 383 ЦК України передбачає, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

     Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.  

     Згідно Положенню про Державну житлово-комунальну інспекцію, затвердженого постановою КМУ від 10.09.2008 року за № 798 саме Держжитлокомунінспекція відповідно до покладених на неї завдань, здійснює в тому числі державний контроль за дотриманням робіт з утримання, обслуговування та використання житлового фонду відповідно до стандартів, нормативів, норм, порядків і правил.

     У сенсі типових регіональних правил забудови, дозвіл на виконання будівельних робіт – це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, який надається і реєструється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

     Порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об’єктів визначено Положенням про порядок надання дозволу на виконання підготовчих робіт, який затверджений Постановою КМУ від 30.09.09 року за № 1104. Наведеним Положенням, пунктом 12 визначений перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, до яких також віднесено улаштування чи закриття дверних або віконних прорізів.

     Водночас, відповідно до п.3.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 року №127 та зареєстрованої в Мін`юсті України 10.07.2001 року за № 528/5773 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Мінбуду від 08.02.2006 року №42), не належить до самочинного будівництва – у квартирах (багатоповерхових будинках) – перепланування, не пов’язані зі змінами (збільшення чи зменшення) житлової або допоміжної площ, без порушення несучих конструкцій; збільшення житлової чи допоміжної площ за рахунок демонтування перегородок, комор, засклення балконів, лоджій, улаштування дверних прорізів у внутрішніх некапітальних стінах; перестановка в межах призначених приміщень, обладнання; поточний ремонт будівель та споруд без змін призначення приміщень.

      Правовий аналіз наведеного свідчать про те, що для демонтування вікна та частина панелі під ним в кухні квартири АДРЕСА_1 отримання власником квартири відповідного дозволу на проведення цих робіт, діюче законодавство не вимагає, а тому для їх проведення ОСОБА_1 не повинна була отримувати будь-які дозвільні документи.

      Крім того суд враховує також, що позивачем, на підтвердження обґрунтованості своїх вимог не надано доказів порушень прав власників інших квартир у цьому житловому будинку, або порушень ОСОБА_1 санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.  

      Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об’єктивно наявних у справі доказів, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв’язок у сукупності, з’ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв’язку з чим у позові слід відмовити.

       Виходячи з приписів статті 214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення, суд вирішує в тому числі питання про розподіл судових витрат, тому на підставі ст.88 ЦПК України з виконавчого комітету Железнодорожної районної ради м. Сімферополя підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень. Враховуючи звільнення позивача від сплати судових витрат під час звернення до суду, ці витрати слід компенсувати за рахунок Держави.

        На підставі ст.ст.376, 383 ЦК України, керуючись ст. ст.1,3,10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 224-226, 294 ЦПК України, суд –

                                                                                          В И Р І Ш И В:

        Позов виконавчого комітету Железнодорожної районної ради м. Сімферополя до ОСОБА_1, третя особа – Державна інспекція архітектурно - будівельного контролю, про відновлення приміщення – залишити без задоволення.

        Стягнути з виконавчого комітету Железнодорожної районної ради м. Сімферополя на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн..

        Судові витрати по сплаті судового збору компенсувати за рахунок Держави.

        Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Судья: