36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
28.03.2011р. Справа №18/222/11
Господарський суд Полтавської області
в складі головуючого судді Кульбако М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 ( дов.№02-15/3815/1 від 22.12.10р.);
від повідача: ОСОБА_2. ( дов. №05 від 07.05.10р.)
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2: на з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", м.Харків
до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Автокразбанк", м.Кременчук
треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1.Відкрите акціонерне товариство "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва", м.Харків;
2. Акціонерне товариство "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", м.Харків
про відновлення порушених прав шляхом зобов'язання вчинити дії щодо відновлення бухгалтерського обліку боргу та зобов'язання нарахувати проценти за користування кредитом,
В С Т А Н О В И В :
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Земельний банк»звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Автокразбанк»про зобов’язання відновити бухгалтерський облік боргу за кредитним договором №106/06-МБ в сумі кредиту та процентів. В ході розгляду справи позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно яких позивач просить відновити становище, яке існувало до порушення майнових прав та інтересів ПАТ «Земельний банк»шляхом зобов’язання ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Автокразбанк»зарахувати на рахунок №16241001012310 суму наданого міжбанківського кредиту за кредитним договором №106/06-МБ від 03.04.2006 року в розмірі 9 000 000,00 грн , а на рахунок № 16283003012310- проценти в сумі 133150,68 грн. Крім того, позивач просить зобов’язати відповідача нарахувати проценти за користування кредитом за період з 28.05.2010 року по 31.12.2010 року в розмірі 20% річних.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях у справі ( т.2,а.с.14).
Відповідач у відзиві на позовну заяву (т.1.а.с.97), письмових поясненнях ( т.2.а.с.16-21) та його представник у судовому засіданні проти задоволенні позову заперечують, посилаючись на безпідставність позовних вимог, оскільки вважають, що ПАТ «АКБ «Автокразбанк»правомірно, у відповідності до законодавства та укладених між сторонами договорів задовольнив свої вимоги шляхом звернення стягнення на майнові права..
Крім того, відповідачем подано клопотання про припинення провадження по справі в зв’язку з неналежним способом захисту своїх прав та інтересів, обраним позивачем. Суд дане клопотання розглянув та відхилив, оскільки вважає, що правова оцінка відповідності обраного позивачем способу захисту, способам захисту, визначеним законодавством повинна бути надана за результатами повного дослідження доказів, що є в справі і визначатись у судовому рішенні.
Треті особи в судове засідання не з’явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (в матеріалах справи),надіслали клопотання про рощгляд справи за відсутності їх представників (т.1,а.с.49,51), а тому суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників третіх осіб, оскільки наявних у справі доказів достатньо для вирішення питання щодо правомірності та обґрунтованості позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 03.04.2006 року між Харківським акціонерним комерційним банком Земельний банк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Земельний банк»-позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк «Автокразбанк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Автокразбанк»- відповідач у справі), було укладено Договір №106/06-МБ про надання міжбанківського кредиту, за умовами якого банк надає позичальнику міжбанківський кредит в розмірі 9 000 000,00 грн на умовах забезпеченості, повернення, платності та цільового використання, строком до 06.04.2007 року для використання на цілі, передбачені статутом позичальника, оплатою за користування кредитом в розмірі 7% річних.
Умовами договору також передбачено обов’язок позичальника своєчасно повернути кредит та сплатити проценти, порядок надання кредиту, відповідальність сторін, а також інші умови, передбачені для договорів даного виду.
В подальшому, сторони шляхом укладення додаткових угод та додаткових договорів (Додаткова угода №1 від 06.07.2007 року, Додаткова угода №2 від 08.04.2008 року, Додаткова угода №3 від 26.02.2010 року, Додаткова угода №4 від 12.04.2010 року та Додаткова угода №5 від 30.04.2010 року) вносили зміни та доповнення до договору, в яких змінювали строк повернення коштів, порядок сплати та розмір процентів та ін. (т.1.а.с. 14-19).
Крім того, в Додатковій угоді №2 від 08.04.2008 року (п.6), сторони передбачили, що майнові права банку за цим договором передаються в заставу позичальнику в якості забезпечення виконання зобов’язань АТ «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації»та ВАТ «Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва»
08.04.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір застави майнових прав №09-З, в який в подальшому додатковою угодою №1 від 19.03.2009р. та додатковим договором №2 від14.04.2010 р. вносились зміни та доповнення , згідно якого позивач передав відповідачу в заставу майнові права (право вимоги) на грошові кошти в сумі 4 000 000,00 грн, які виникли згідно з Договором про надання міжбанківського кредиту №106/06-МБ від 03.04.2006 року в забезпечення виконання зобов’язань за Договором РЕПО №9 від 03.04.2006 року, укладеному між відповідачем та третьою особою- АТ«Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації»( АТ «НТІ ТТР»).
Також позивач та відповідач 14.04.2010 року уклали Договір №09-Ц відступлення права вимоги (цесії), за умовами якого позивач відступив відповідачу право вимоги на отримання в повній сумі грошових коштів, що випливає з Договору №106/06-МБ (т.1.а.с.38). Пунктом 2 цього договору сторони визначили час та умови набрання ним чинності, зокрема порушення будь-якого із зобов’язань АТ «НТІ ТТР»перед відповідачем за Договором РЕПО-9 та ін.
Також 08.04.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір застави майнових прав №10-З, в який в подальшому додатковою угодою №1 від 19.03.2009р. та додатковим договором №2 від 13.04.2010 р. вносились зміни та доповнення , згідно якого позивач передав відповідачу в заставу майнові права (право вимоги) на грошові кошти в сумі 5 000 000,00 грн, які виникли згідно з Договором про надання міжбанківського кредиту №106/06-МБ від 03.04.2006 року в забезпечення виконання зобов’язань за Договором РЕПО №10 від 03.04.2006 року, укладеному між відповідачем та третьою особою- ВАТ«Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва»( ВАТ «ХРФПП»).
Також позивач та відповідач 14.04.2010 року уклали Договір №10-Ц відступлення права вимоги(цесії), за умовами якого позивач відступив відповідачу право вимоги на отримання в повній сумі грошових коштів, що випливає з Договору №106/06-МБ (а.с.38). Пунктом 2 цього договору сторони визначили час та умови набрання ним чинності, зокрема порушення будь-якого із зобов’язань ВАТ «ХРФПП»перед відповідачем за Договором РЕПО-10», та ін.
27.05.2010 року відповідач звернувся до третіх осіб- АТ «НТІ ТТР»та ВАТ «ХРФПП») з вимогою виконати зобов’язання за договорами РЕПО №9 та РЕПО №10 (т.1.а.с.124,125), які 27.05.2010 року повідомили про неможливість виконати свої зобов’язання за вказаними договорами (т.1 а.с.126,127).
В зв’язку з неможливістю третіми особами виконати свої зобов’язання за договорами РЕПО №9 та РЕПО №10, відповідач, вважаючи, що договори про відступлення права вимоги (цесії) №10-Ц та №9-Ц набрали чинності, погасив заборгованість шляхом списання меморіальними ордерами №1488 від 28.05.2010р. на суму 4 000 000,00 грн та №1484 від 28.05.2010р.на суму 5 000 000,00 грн коштів, які обліковувались на рахунку №16241001012310 (міжбанківський кредит) та меморіальними ордерами №1493 від 28.05.2010р.на суму 59 178.08грн та №1492 від 28.05.2010 р.на суму 73 972,60 грн, які обліковувались на рахунку № 16283003012310 ( відсотки за міжбанківським кредитом), повідомивши про це позивача Електронною поштою 28.05.2010р. вих. № 0.0500-28/19 (т.1.а.с.25).
Позивач розцінює такі дії відповідача незаконними, оскільки вважає, що строк виконання зобов’язань третіми особами перед відповідачем не настав, а тому у останнього не було підстав вважати договори цесії такими, що набрали чинності.
Крім того, позивач посилається на те, що Постановою Правління НБУ від 11.05.2010 року №231 (т.1.а.с.15,16) в ПАТ «Земельний банк»призначено тимчасового адміністратора та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 3 місяці з 12.05.2010р. по 11.08.2010р., в зв’язку з чим відповідач не мав права в цей період звертати стягнення на кошти позивача.
На підставі викладених обставин позивач, вважаючи дії відповідача неправомірними, ставить вимогу про відновлення порушеного права шляхом зобов’язання відповідача відновити заборгованість перед позивачем шляхом внесення змін до документів бухгалтерського обліку та зобов’язання нарахувати проценти за період з 28.05.2010 року (дата списання коштів меморіальними ордерами) по 31.12.2010 року.
Розглядаючи вимоги позивача, суд зважає на те, що Згідно ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів.
Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень(стандартів) бухгалтерського обліку(п.3 ст.6 Закону).
Статтями 8 та 9 цього ж Закону України встановлено, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції його власника, а підставаою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а частиною 5 ст.8 закону встановлено, що підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку.
Статтею 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність» також встановлено, що банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та положень (стандартів) України.
Таким чином, аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що ведення бухгалтерського обліку відноситься до виключної компетенції підприємства, в даному випадку ПАТ «АКБ «Автокразбанк», а тому вимоги позивача про зобов’язання внести зміни до бухгалтерського обліку задоволенню не підлягають.
Вимога позивача про зобов’язання відповідача нарахувати проценти за період з 28.05.2010 року по 31.12.2010 року в розмірі 20% річних також не підлягає задоволенню, оскільки нарахування або його відсутність може бути відображена у бухгалтерському обліку відповідача, що є питанням внутрішньої облікової політики відповідача у відповідності до наведеного вище законодавства України.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші право чини, інші юридичні факти, а також у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.
При прийнятті рішення суд зважає також на те, договори цесії та застави майнових прав, укладені між позивачем та відповідачем не визнані недійсними.
На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.43,82-85 ГПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
1. В задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження по справі- відмовити.
2.В задоволення позову відмовити повністю.
СУДДЯ Кульбако М.М.
Повне рішення складено 01.04.2011 року
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.