У х в а л а

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 15 квітня 2011 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Дем’яносов М.В. , розглянувши касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2010 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради (далі – Управління) про визнання дій неправомірними, зобов’язання виплатити недоплачену суму коштів по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

    в с т а н о в и в:

 Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов’язано Управління  здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років відповідно до ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років за період з 7 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням виплачених сум. Стягнуто з Управління на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 171 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2010 року рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2010 року скасовано частково. Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано неправомірною відмову Управління у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року і з 1 січня 2009 року по 1 жовтня                 2009 року, з 01 січня 2010 року по 13 вересня 2010 року. Зобов’язано Управління нарахувати та виплатити ОСОБА_2 за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року і з 1 січня 2009 року по 1 жовтня               2009 року щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до вимог ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” № 2811-XI від 21 листопада 1992 року у розмірі, що дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років на момент виплати з урахуванням сум, що були отримані позивачкою. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

У касаційній скарзі Управління просить  скасувати судові рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

    У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо справа не підлягає касаційному розгляду у порядку цивільного судочинства.

Статтею 15 ЦПК України встановлено компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ пов’язаних із соціальними виплатами за № 1691-VI від 18 лютого 2010 року – суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, щодо   спорів з  приводу  призначення,  обчислення,  перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних  послуг,  допомоги,  захисту,  пільг,  речового  майна, пайків або грошової компенсації замість них.

Зазначеним Законом справи, пов’язані із соціальними виплатами (з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них) було вилучено із компетенції адміністративних судів і визначено, що вони розглядаються у порядку цивільного судочинства.

9 вересня 2010 року Конституційний Суд України за конституційним поданням Верховного Суду України прийняв рішення щодо не відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 18 лютого 2010 року N 1691-VI (далі - Закон N 1691).

Відповідно до ст. 152 Конституції України положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Таким чином, судові рішення, ухвалені в указаній справі, не підлягають касаційному розгляду у порядку цивільного судочинства.

Керуючись  п. 1 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

 у х в а л и в:

Відмовити  Управлінню праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області у відкритті касаційного провадження на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2010 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради (далі – Управління) про визнання дій неправомірними, зобов’язання виплатити недоплачену суму коштів по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ                             М.В. Дем’яносов