Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року  справа №2а-9432/10/1270            

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гімона М.М.

суддів  Василенко Л.А. ,  Карпушової О.В.

при секретарі судового засідання: Барбаш Л.О., за участю представника позивача Сторчевого О.М., представників відповідача Кудима В.О., Васильєвої Є.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля" та  Краснодонської об'єднаної державної податкової  інспекції на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року у справі № 2а-9432/10/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля" до  Краснодонської об'єднаної державної податкової  інспекції  про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року позов Відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля" (далі ВАТ «Краснодонвугілля»)  до  Краснодонської об'єднаної державної податкової  інспекції (далі Краснодонська ОДПІ)  про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000272340/0 від 30.01.2007 року задоволено частково. Визнано частково неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції від 30 січня 2007 року № 0000272340/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 71466 грн. та визначенні основного платежу в сумі 36706 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи вказану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні знайшли підтвердження порушення податкового законодавства, викладені в акті перевірки підприємства, що стали підставою для прийняття спірного рішення, але при підрахунку загальної суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств була допущена арифметична помилка, в наслідок якої воно було необґрунтовано збільшено на 36706 грн. Оскільки сума штрафних санкцій визначається виходячи з суми донарахованого податкового зобов’язання, розмір якого був податковим органом визначений з помилкою, суд позбавлений можливості надати оцінку правильності обчислення розміру штрафу і самостійно здійснити нарахування штрафної санкції на суму не нарахованого основного платежу, тому в цій частині рішення також скасовано. В той же час висновок податкового органу щодо завищення позивачем суми амортизаційних відрахувань на 414445грн., нарахованих на вартість основних фондів, що належали ДВАТ «КУМТП» до реорганізації, судом розцінений як правомірний, оскільки витрат на придбання цього майна позивачем понесено не було.

Позивач з таким судовим рішення не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати  в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що в частині залишення без задоволення частки позовних вимог постанова ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки висновок суду про заниження валових витрат на суму амортизаційних відрахувань в розмірі 414445 грн., нарахованих на вартість отриманих від ДВАТ «Краснодонське управління матеріально-технічного постачання» (далі ДВАТ «КУМТП») основних фондів є помилковим. Ці основні фонди були передані позивачу на умовах оренди, але договір про це був укладений 24.10.2006 року і за його змістом умови оренди розповсюджувались і на минулі періоди з часу отримання майна, але суд на це уваги не звернув і дійшов висновку, що статус цього майна на час податкової перевірки визначений не був. В іншій частині позивачем судове рішення не оскаржується.

Відповідач також не погодився з постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати  в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що актом документальної перевірки, проведеної у позивача, було встановлено завищення амортизаційних відрахувань на 414445 грн., які були нараховані на вартість безкоштовно отриманих основних фондів, заниження валових доходів на 567597 грн. в наслідок порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.9 статті 5, підпункту 12.4.1 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», завищення валових витрат на 139502,51 грн. в наслідок порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпунктів 5.3.1, 5.3.2, 5.3.5, 5.3.9 пункту 5.3, підпунктів 5.4.8, 5.4.9 пункту 5.4 статті 5 цього ж Закону, а також заниження валових витрат на 912 868,36 грн. в наслідок порушення підпунктів 5.2.5, 5.2.11 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону. Вказані порушення призвели до заниження позивачем податного зобов’язання за період 2005 рік – 1 півріччя 2006 року, тому відповідачем було правомірно прийняте податкове повідомлення рішення про донарахування зазначеної суми, а також з цієї суми визначено штрафні санкції на суму 71466,80 грн.

Представник сторін в судовому засіданні просили апеляційні скарги задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційних скарг та заперечення на них, дійшла до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ВАТ «Краснодонвугілля» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32363486, перебуває на податковому обліку в Краснодонській ОДПІ, є правонаступником ДП ДКХ «Краснодонвугілля» і ДП «Краснодонвугілля».

Посадовими особами відповідача в період з 21.08.2006 року по 02.10.2006 року проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 30.06.2006 року, за результатами якої складено акт  перевірки від 12 жовтня 2006 року № 2002/23-32363486 (далі Акт перевірки № 2002).

17.10.2006 р.   позивачем складено акт розбіжностей до Акту перевірки № 2002.

Листом від 20.10.2006 року відповідач повідомив позивача про розгляд акту розбіжностей та залишення останнього без задоволення.

23.10.2006 року відповідачем на підставі Акту № 2002 було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001332340/0, яким позивачу було визначено зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 7 588 876 грн. та штрафні санкції в сумі 1 567 553,80 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Державної податкової адміністрації в Луганській області.

Рішенням ДПА в Луганській області від 27.01.2007 року № 1415/25-08 (далі Рішення № 1415), прийнятим в порядку апеляційного оскарження, скасовано податкове-повідомлення рішення  №0001332340/0 від 23 жовтня 2006 року  в частині  зобов’язання з податку на прибуток в сумі 7 500 001 грн. та штрафних  санкцій в сумі 1 496 087 грн., в іншій частині податкове повідомлення - рішення залишено без змін. (т.1 а.с.41). Зі змісту вказаного рішення вбачається, що за результатами розгляду скарги, з урахуванням порушень, допущених ВАТ «Краснодонвугілля», сума донарахованого податку на прибуток складає 88875грн., виходячи з якого підлягають застосуванню штрафні санкції в сумі 71466,80 грн.

У зв’язку з прийняттям ДПА Луганської області рішення за наслідками апеляційного розгляду скарги позивача та на підставі Акту перевірки № 2002, відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000272340/0, яким  позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 160341,80 грн., в тому числі основний платіж 88875 грн.  та  штрафні (фінансові) санкції у сумі 71466,80 грн. (т.1 а.с.58).

Як вбачається з апеляційної скарги позивача, ним оспорюються лише висновки суду першої інстанції про порушення податкового законодавства у вигляді завищення позивачем суми амортизаційних відрахувань на 414445грн., нарахованих на вартість основних фондів, що належали ДВАТ «КУМТП». З цього приводу колегія суддів встановила наступне.

Згідно наказу Міністерства палива та енергетики України № 20 від 23.01.2003 року, були реорганізовані шляхом злиття  ряд державних акціонерних товариств на базі яких створено Державне підприємство «Краснодонвугілля» ( далі  наказ № 20. т.2 а.с.190). Як вбачається з п. 5.1 цього наказу, генеральному директору ДП «Краснодонвугілля» було доручено прийняти на баланс основні фонди та матеріальні цінності, у тому числі ВАТ «Краснодонвуглепостачання».

Наказом Міністерства палива та енергетики України №186 від 09.04.2003р. внесені зміни до наказу №20, на підставі якого перелік підприємств, які увійшли при реорганізації шляхом злиття у склад ДП «Краснодонвугілля», доповнено ДВАТ "Краснодонське управління матеріально-технічного постачання" (далі наказ № 186, т.2 а.с.192).

На підставі наказу Міністерства палива та енергетики України № 289 від 08.06.2004 року ДП «Краснодонвугілля» перетворено в ВАТ «Краснодонвугілля» (т.2 а.с.193).

ВАТ «Краснодонвугілля» до перевірки не надано передавальний баланс станом на 01.07.2004, затверджений в Міністерстві палива та енергетики України або інших документів, які б підтверджували право власності чи користування товариства на майно ДВАТ «КУМТП».

Як вбачається з акту прийомки-передачи майна від 18.08.2004 р. та передавального балансу від 01.08.2004 р. ( т.1 а.с.194-203), майно ДВАТ "Краснодонське Управління матеріально-технічного постачання" передано на баланс ВАТ «Краснодонвуглепостачання», яке є структурним підрозділом позивача.

Під час проведення перевірки Краснодонською ОДПІ було направлено запит до Регіонального відділення Фонду держмайна України по Луганській області з метою отримання інформації щодо прийняття участі майна ДВАТ «КУМТП» в приватизації та формуванні статутного фонду ВАТ «Краснодорнвугілля». Згідно відповіді Відділення ФДМУ по Луганській області від 13.09.06 №1-5/949, проводиться робота по укладанню договору оренди цілісного майнового комплексу ліквідованого ДВАТ «КУМТП», яке не увійшло до статутного фонду ВАТ «Краснодонвугілля».

Отже, станом на 01.07.2006 року Фондом держмайна України не визначено статус майна ДВАТ «КУМПТ», переданого на баланс  ВАТ «Краснодонвугілля». Витрати позивача, які б були пов'язані з придбанням основних фондів, які б підлягали амортизації у межах спірних відносин відсутні.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та позицією відповідача щодо безпідставного завищення суми амортизаційних відрахувань ВАТ «Краснодонвугілля» на 414445 грн., нарахованих на вартість основних фондів, що належали ДВАТ « КУМТП» до реорганізації, оскільки в перевіряємих податкових періодах, а саме з 01.01.2005 року по 01.07.2006 року, підстав для цього не було.

Доводи позивача стосовно оренди зазначених фондів за договором оренди, який був укладений 24 жовтня 2006 року (том 1, арк. справи 21-27) і за умовами якого було визначено, що його дія розповсюджується на правовідносини, що виникли до його укладення, колегія суддів вважає безпідставними і до уваги не приймає, оскільки ці обставини виникли вже після 1 півріччя 2006 року і в період, за який проводилась перевірка, не існували. Статус основних фондів станом на 01.07.2006 року визначений не був, договір оренди укладений ще не був, тому на той час відображати вказане майно як орендоване у податковому обліку позивач права не мав, тому здійснюючи це припустив порушення податкового законодавства, що правильно встановив суд першої інстанції.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про розмір податкового зобов’язання з податку на прибуток, який відповідач оспорюваним податковим повідомленням-рішенням визначив позивачу правомірно.

Виходячи з висновків Акту перевірки № 2002 та Рішення № 1415, податковим органом встановлено заниження валових доходів позивача на 567597 грн., завищення амортизаційних відрахувань на 414445 грн., завищення валових витрат на 139502,51 грн., заниження валових витрат на 912868,36 грн.

На підставі цих висновків судом першої інстанції, виходячи зі ставки податку, розраховано податкове зобов’язання, яке склало 52169 грн.

Представник відповідача в апеляційній скарзі та в судовому засіданні суду апеляційної інстанції наполягав на тому, що сума основного донарахованого зобов’язання складає 88875 грн. а розрахунки суду першої інстанції зроблені за помилковою методикою, оскільки суми податкового зобов’язання повинні визначатися за кожним звітним періодом з наростаючим підсумком. Розрахунок визначеної податковим органом суми наведений в таблиці, що міститься в Рішенні № 1415 ДПА Луганської області, на підставі якого приймалось спірне податкове повідомлення рішення.

Колегія суддів вважає, що доводи відповідача не заслуговують на увагу, оскільки його представники не надали суду переконливих доказів на підтвердження обґрунтованості визначеної ними суми, хоча обов’язок доказування правомірності своїх рішень в першу чергу покладається на суб’єкт владних повноважень. Представник відповідача в суді апеляційної інстанції не зміг обґрунтувати правильність визначення суми податкового зобов’язання в Рішенні № 1415 та пояснити причини розбіжностей між висновками, які були зроблені в Акті перевірки № 2002 та в Рішенні № 1415, в яких вбачаються суттєві протиріччя.

Так, згідно висновків Акту перевірки № 2002, документальною перевіркою було встановлено порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що потягло заниження (завищення) податку на прибуток на суму 7 706 229 грн., в тому числі по періодам: за 2005 рік – (+) 114692 грн., за півріччя 2006 року – (+) 7591537 грн. У вигляді таблиці ці данні приведені в розділі 3.1.4. Акту перевірки на аркушах 135,136 (т.1 а.с.128).

Як вбачається з  Рішення № 1415 (т.1 а.с. 28), встановлені в Акті перевірки порушення п.5.9 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині заниження суми валового доходу на 36635742 грн. в 2 кварталі 2006 року визнані необґрунтованими, у зв’язку з чим прийнято рішення про скасування первинного податкового повідомлення-рішення від 23.10.2006 року у частині 7 500 001 грн. нарахованого податку на прибуток та 1 496 087 грн. застосованої штрафної санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишити без змін. При цьому сума зобов’язання, що залишилась, визначена 88875 грн., розрахунок цієї суми наведений в таблиці в тексті Рішення № 1415.

Порівнянням первинної суми нарахованого податку за Актом № 2002 (7 706 229 грн.) та сумою, в частині якої Рішенням № 1415 скасовано нарахування податку (7 500 001 грн.), встановлено різницю 206228 грн.

Будь яких обґрунтувань з приводу невідповідності зазначеної суми та суми, що визначена в Рішенні № 1415 (88875 грн.) представники відповідача надати не змогли.

Крім того, представники відповідача не змогли пояснити і розбіжностей в сумах, які містяться у таблицях з Акту № 2002 та з Рішення № 1415 з розбивкою по звітним періодам, які в стовбцях 9 та 10, що відображають відхилення, суттєво різняться з урахуванням зменшення суми в розмірі 7500001 грн. за Рішенням № 1415.

За таких необґрунтованих і суперечливих даних колегія суддів не може вважати доведеною позицію відповідача щодо правильності обчислення суми основного податкового зобов’язання, тому в цій частині доводи апеляційної скарги відповідача вважає необґрунтованими, а висновки суду першої інстанції про допущення податковим органом арифметичної помилки правильними.

Що стосується правильності визначення суми штрафної санкції, колегія суддів зазначає, що приписи підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181 передбачають граничну суму штрафу, яка може бути застосована, не більше п'ятдесяти відсотків від суми недоплати сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що обов’язок щодо сплати штрафу за цією нормою Закону у платника податків виникає виключно у разі самостійного донараховання контролюючим органом суми податкового зобов'язання за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону. Тому сума штрафних санкцій не може нараховуватись на недонараховану податковим органом суму податкових зобов’язань. В порядку визначеному п.4.2.2. Закону України  № 2181 на підставі рішення № 1415 відповідачем не нараховувалось  позивачу податкове зобов’язання в сумі 52169грн., відповідно не розраховувалась штрафна санкція виходячи із сум такого основного платежу. Таким чином,  оцінка судом нарахування штрафних санкцій може бути надана лише виходячи із суми донарахованого податковим органом спірним податковим повідомленням-рішенням податкового зобов’язання.

Виходячи з вимог статей 11, 105, 162 КАС України, суд позбавлений можливості нараховувати за відповідача штрафну санкцію на суму не нарахованого основного платежу.

Наданий відповідачем розрахунок штрафних санкцій прийняти до уваги бути не може, оскільки він здійснювався виходячи з суми податкового зобов’язання, нарахування якого суд визнав частково неправомірним, а від надання доказів у вигляді висновків експертизи відповідач відмовився.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та задовольнив позов з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування або зміни постанови суду не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля" та  Краснодонської об'єднаної державної податкової  інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року у справі № 2а-9432/10/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля" до  Краснодонської об'єднаної державної податкової  інспекції  про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000272340/0 від 30.01.2007 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду  набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів  з дня її складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 22 квітня 2011 року.

Колегія суддів                                                                                Гімон М.М.                                                                                

          Василенко Л.А.

          Карпушова О.В.