Головуючий у 1 інстанції - Геєнко М.Г.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 року           справа №2а-580/11/0544

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гімона М.М.

суддів  Василенко Л.А. ,  Карпушової О.В.

при серетарі суового засіданя Солодько О.І., за участю представника позивача ОСОБА_3, розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 07 лютого 2011 року у справі № 2а-580/11/0544 за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради  про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 07 лютого 2011 року позов ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2010  рік, відмовлено.

Позивач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати  та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції необґрунтовано виходив з того, що відповідач виплачуючи допомогу до 5 травня правомірно керувався Постановою КМУ від 07.04.2010 року № 299. Апелянт посилається на те, що відповідно до положень Конституції України при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та об’єму існуючих прав, а тому вважає, що при вирішення спірного питання, з врахування пріоритетності законів над підзаконними актами, застосуванню підлягають положення Конституції України та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не Постанови КМУ від 07.04.2010 року № 299, якою керується позивач при виплаті допомозі до 5 травня.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням, знаходиться на обліку відповідача та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до листа відповідача та його заперечень, позивач отримав щорічну разову допомогу до Дня перемоги у 2010 року у розмірі 380 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань» від 07.04.2010 року № 299.

Колегія суддів вважає такі дії відповідача неправомірними з наступних підстав.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12. Розділом ІІІ цього Закону визначені пільги інвалідів війни та гарантії їх соціального захисту.

Відповідно до ч. 5 ст. 12  Закону України № 3551-12, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003  року.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про прожитковий мінімум«, прожитковий мінімум застосовується, зокрема для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Відповідно до ст. 17 та ст. 17-1 Закону України № 3551-12, фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, відповідно до статті 17-1 даного Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Посилання апелянта на те, що виплата щорічної разової допомоги до 5-го травня повинна здійснюватися на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2010 року № 299 не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи те, що Закон має вищу юридичну силу ніж Постанова КМУ, то застосуванню при вирішенні спірного питання підлягає Закон.

Таким чином, позивач має право на отримання допомоги до 5-го травня у 2010 році у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком, розмір якої визначається згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – задовольнити.

Постанову Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 07 лютого 2011 року у справі № 2а-580/11/0544 за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради  про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради  про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради щодо невиплати ОСОБА_4 разової грошової допомоги до п’ятого травня за 2010 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, розмір якої визначається згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 разової грошової допомоги до п’ятого травня за 2010 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, розмір якої визначається згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахування здійснених виплат.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду  набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів  з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі постанова виготовлена 22 квітня 2011 року.

Колегія суддів          М.М. Гімон

                    Л.А. Василенко

          О.В. Карпушова