Головуючий у 1 інстанції - Труханова Л.М.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2011 року справа №2а-8307/10/0550
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л.А. , Карпушової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку Донецької області на постанову Харцизького міського суду Донецької області від 01 грудня 2010 року у справі № 2а-8307/10/0550 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Харцизького міського суду Донецької області від 01 грудня 2010 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 01.01.2005 року по 01.11.2006 року, задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними та зобов’язано провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.01.2005 року по 31.10.2006 року відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтуванні вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначений за цим Законом, а тому на теперішній час відповідач при призначенні основної та додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» керується Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року № 1, відповідно до якої розрахунок пенсії провадиться з розміру 19 грн. 91 коп. Апелянт також посилається на пропуск позивачем без поважних причин строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України.
Враховуючи те, що від осіб, які беруть участь у справі, не надійшли клопотань про розгляд справи за їх участю, колегія суддів розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач відноситься до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має статус інваліда війни 2 групи, що підтверджується посвідченням та довідками МСЕК, знаходиться на обліку відповідача та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивач, як інвалід війни 2 групи, має право на перерахунок пенсії за період з 01.01.2005 року по 31.10.2006 року відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої визначається з мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Однак, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача за межами передбаченого ст. 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Позивач в позові не просить поновити строк звернення до суду, жодних поважних причин його пропуску не навів, а тому підстави для поновлення строку відсутні.
Посилання позивача на статтю 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», якою передбачено, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров’ю особи, не обмежується строком давності, та статтю 268 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що позовна давність також не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки пенсійні виплати, з приводу яких звернувся до суду позивач, не є відшкодуванням шкоди, завданої життю і здоров’ю особи в розумінні вищенаведених правових норм.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом 05 листопада 2010 року, то позовні вимоги щодо зобов’язання здійснити нарахування та виплату основної та додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2005 року по 31.10.2006 року, повинні бути залишені без розгляду.
З огляду на те, що суд першої інстанції розглянув позовні вимоги позивач за межами строку, встановленого ст. 99 КАС України, що є порушенням вимог процесуального законодавства, яке призвело до неправильного вирішення справи по суті, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції з залишенням адміністративного позову без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку Донецької області – задовольнити частково.
Постанову Харцизького міського суду Донецької області від 01 грудня 2010 року у справі № 2а-8307/10/0550 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
О.В. Карпушова