КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-235/11                            Головуючий у 1-й інстанції:   Смирнова Є.П.  

Суддя-доповідач:  Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" квітня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

                                   Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                     Головуючого-судді:                                        Кучми А.Ю.

                                           суддів:                                         Безименної Н.В., Гром Л.М.  

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 17.01.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, -

В С Т А Н О В И Л А:

09.12.2010 ОСОБА_2 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до УПСЗН Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними щодо перерахунку та виплаті недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 17.01.2011 позов задоволено.

 Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, УПСЗН Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з  таких підстав.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, 2-ї групи інвалідності та перебуває на обліку в УПСЗН Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Апеляційна інстанція погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 1 категорії виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (частина 2 статті 46 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру виплати одноразової компенсації позивачу як особі постраждалій внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції підлягає стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Крім того, закріплення у статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідного положення, яким передбачено, що порядок обчислення одноразової компенсації особам постраждалим внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції визначається Кабінетом Міністрів України, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України має визначати зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.

Таким чином, висновок судів щодо визнання правомірними дій відповідача в частині виплати позивачу одноразової грошову компенсацію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 836 від 26.07.96 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є необґрунтованим.

   Зі змісту ст. 159 КАСУ України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 122, 159, 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 17.01.2011 –без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя:                                                                                А.Ю. Кучма

                      Судді:                                                                                 Н.В. Безименна

                                                                                                                  Л.М. Гром