Справа № 2а-8713/10/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2011 року.
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.
при секретарі судового засідання: Мануліковій О.О.
за участю сторін:
від позивача, представник –ОСОБА_1., за дорученням
від відповідача, представник –ОСОБА_2, за дорученням
від третьої особи, представник - не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГРА»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення відповідача від 11.03.2010 року № 0000452370 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 910 745 грн., -
В С Т А Н О В И В:
До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ІГРА»з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування рішення відповідача від 11.03.2010 року № 0000452370 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 910 745 грн.
Ухвалою суду від 03.12.2010 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача було залучено Тернопільську об’єднану державну податкову інспекцію.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 лютого 2010року фахівцями Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ІГРА»з питань дотримання позивачем податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12 грудня 2006року по 16 лютого 2010року, за результатами якої був складений акт перевірки №1481/23-04/34800118, згідно з яким встановлено позивачем порушення п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: готівкові кошти в сумі 182149грн., за період з 12 грудня 2006року по 16 лютого 2010року, що отримані підприємством за здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу на гральних автоматах типу стовпчик не проведені через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій.
На підставі вище зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси було прийнято рішення по відношенню до відповідача № 0000452370 від 11.03.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 910 745 грн.
Позивач не згоден з вище зазначеним рішенням, оскільки вважає, що організація азартних ігор та парі віднесена до сфери послуг, згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97 (код 92.7), та на підставі пункту 1 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06 липня 1995року №265/95-ВР у разі здійснення розрахунків у касі підприємств під час надання послуг з гри на гральному автоматі з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, застосування реєстраторів розрахункових операцій є необов’язковим, крім того, в самому акті перевірки відображено, що всі грошові кошти були оприбутковані (проведені) позивачем через відповідні реєстри з оформленням прибуткових касових ордерів, що свідчить про відсутність в діях позивача порушень п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06 липня 1995року №265/95-ВР. Також позивач зазначає, що необхідними умовами для застосування штрафних санкцій передбаченими п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06 липня 1995року №265/95-ВР, є наявність або відсутність належним чином доведених розрахункових операцій, або належним чином доведена їх відсутність, а отже відомості, що відображені в акті перевірки не є доказом саме проведення розрахункових операцій або їх не проведення.
У судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги повністю та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси у судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях (а.с.83-85).
Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю (а.с. 130).
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що на підставі направлень № 005302 від 21.01.2010року, №005383 від 13.02.2010року посадовими особами Тернопільською ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка Тернопільської філії ТОВ «Гра»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.12.2006 року по 16.02.2010 року, що розташована за адресою: м. Тернопіль, вул. Карпенка, 10/13, за результатами якої складено акт №1481/23-04/34800118 (а.с.12-28).
Вказаним актом зафіксовано порушення п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: готівкові кошти в сумі 182149грн., що отримані підприємством за період з 12.12.2006 року по 16.02.2010 року здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу, на гральних автоматах типу стовпчик не проведені через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій.
Судом встановлено, що перевірка була проведена у присутності відповідальної особи за ліквідацію філії Боднарчук А.О., який також був ознайомлений з актом перевірки, що підтверджується відповідним підписом.
Судом встановлено, що акт перевірки був направлений на адресу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси для прийняття відповідного рішення.
На підставі вказаного акту перевірки Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси прийняла рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0000452370 від 11.03.2010 року (а.с.11) на суму 910745,00 грн., згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(надалі - Закону) за порушення ст. 3 п. 1 Закону (5 х 182149=910745,00).
Також судом досліджені копія касової книги філії підприємства позивача (а.с.29-38), головної книги за 2008-2009 роки філії (а.с. 39-41), прибуткові касові ордери за спірний період (а.с. 42-58), довідка ТОВ «Ігра»щодо інформації про гральні автомати, що знаходились в експлуатації та обслуговуванні філії підприємства позивача (а.с. 99), копія довідки № 9069 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій Філії «Тернопільська»ТОВ «Ігра»(а.с. 100),довідки про взяття на облік платника податків Філії «Тернопільська»ТОВ «Ігра»у Тернопільскій об’єднаній ДПІ (а.с. 101), рішення Загальних зборів Засновників ТОВ «Ігра»та Положення про Філію «Тернопільська»ТОВ «Ігра»(а.с. 102-105), довідка Тернопільскої об’єднаної ДПІ про наслідки перевірки Тернопільскої філії ТОВ «Ігра»з питань дотримання законодавства, що регламентує порядок проведення розрахунків у сфері готів кого обігу від 29.01.2010 року (а.с. 115-117), копії довідки ТОВ «Фірма Одрекс», прайс лист СККЕ «Фіскал», відповіді Мінпромполітики України для ТОВ «Ігра», запиту Мінпромполітики України, паспорту ігрового автомату «Містер Твістер», паспорту ігрового автомату «Російська Рулетка», зміни 1 стандартизації грального обладнання та зміни 2 стандартизації грального обладнання.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Статтею 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до ст. 2 цього Закону України реєстратор розрахункових операцій –це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операції з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
З акту перевірки від 25.02.2010 року №1481/23-04/34800118 вбачається, що Тернопільська філія ТОВ «Ігра»проводила свою підприємницьку діяльність по наданню послуг населенню у сфері грального бізнесу з використанням гральних автоматів не обладнаних реєстраторами розрахункових операцій.
Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що організація азартних ігор та парі віднесена до сфери послуг, згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97 (код 92.7), та на підставі пункту 1 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06 липня 1995року №265/95-ВР у разі здійснення розрахунків у касі підприємств під час надання послуг з гри на гральному автоматі з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, застосування реєстраторів розрахункових операцій є необов’язковим, виходячи з нижчевикладеного.
Пунктом 1 частини другої додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 “Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій” встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.
У зв’язку з цим з 1 січня 2007 року у суб’єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виник обов’язок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»на Міністерство промислової політики було покладено обов’язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп’ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.
Посилання представника позивача на те, що теоретично можливе застосувати до цих гральних автоматів систему фіскалізації, але не має технічної можливості зробити це, не приймається судом до уваги, оскільки вище перелічені нормативно-правові акти не передбачають виключень щодо застосування гральних автоматів, які виконують фіскальні функції. Крім того, з матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що у філії при здійсненні вказаного виду господарської діяльності взагалі був відсутній зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, через які проводилися розрахункові операції.
Згідно зі статтею 12 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06 липня 1995 року на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України).
Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб’єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов’язане з необхідністю доведення порушення зобов’язання.
Проаналізувавши положення вище перелічених нормативно-правових актів та досліджених доказів по справі, суд приходить до висновку, що позивач не довів, що ним були вжиті всі заходи щодо недопущення порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 “Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій”.
З урахування вище викладеного суд вважає, що відповідач правомірно застосував до відповідача штрафні (фінансові) санкції за порушення п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Однак, сума штрафних фінансових санкції визначена не вірно, оскільки відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідації його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються ст.239 Господарського кодексу України, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
З огляду на вище викладене, фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення порядку здійснення розрахункових операцій є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, а відтак повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу, в редакції, що діяла на час застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
З акту перевірки від 25.02.2010 року вбачається, що позивачу застосована штрафна санкція з 21.05.2007 року по 12.06.2009 рік (згідно з прибутковими касовими ордерами).
З урахуванням вище викладеного суд прийшов до висновку, що рішення № 0000452370 від 11.03.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 910 745 грн. підлягає частковому скасуванню в сумі, що була застосована до позивача без урахування строку для застосування адміністративно-господарських санкцій, а саме: на суму 731700грн. (146340*5=731700), за період з 21.05.2007 року по 22.12.2008 року (згідно з прибутковими касовими ордерами).
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000452370 від 11.03.2010 року в частині на суму 731700грн.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, відповідно до положень Господарського кодексу України, Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та керуючись ст.ст. 2,4,71, 94, 158-163, 254 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГРА»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення відповідача від 11.03.2010 року № 0000452370 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 910 745 грн. –задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000452370 від 11.03.2010 року в частині на суму 731700грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складений 18 квітня 2011 року .
.
Суддя Л.Р. Юхтенко
/