КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-537/10                                      Головуючий у 1-й інстанції:   Чугуєвська Т.П.       

Суддя-доповідач:  Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" квітня 2011 р.                                                                                                               м. Київ

Колегія  суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді            - Пилипенко О.Є.,

суддів                                  - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про визнання дій щодо невиплати пенсії у підвищеному на 30% розмірі неправомірним та стягнення заборгованості по невиплаченого в повному обсязі підвищення до пенсії, як дитині війни з 08 травня по 01 листопада 2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати неправомірною  бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період часу з 01 травня 2010 року по 01 листопада 2010 року.

Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 листопада 2010 року даний адміністративний позов було задоволено: зобов’язано відповідача здійснити перерахування та виплату пенсії, яку отримував позивач за період з 01 травня по 01 листопада 2010 року з урахуванням її підвищення  на 30% мінімальної пенсії за віком за рахунок коштів Державного бюджету України.

Не погоджуючись із постановою суду від 25 листопада 2010 року відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було допущено неповне застосування норм законодавства, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, виплачується у розмірі, встановленому постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення, а постанову –без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно ст. 6 вказаного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Проте, відповідач всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, який встановлений постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року.

Колегія суддів вважає дії відповідача щодо виплати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»неправомірними, а висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог –законним і обґрунтованим.

Також Колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв’язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку підвищення пенсії, як дитині війни, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано  належну оцінку дослідженим  доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення, а постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 листопада 2010 року – без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -       

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ічнянському  районі Чернігівської області –залишити без задоволення, а постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 листопада 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий  суддя                                                                               О.Є.Пилипенко

Судді                                                                                                Я.Б.Глущенко

                                                                                           С.Б. Шелест