КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-811/10 Головуючий у 1-й інстанції: Семеняка О.М.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"14" квітня 2011 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м.Каневі Черкаської області на постанову Канівського районного суду Черкаської області від 26 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м.Каневі Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання провести перерахунок пенсії,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м.Каневі Черкаської області (далі відповідач) у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови здійснити перерахунок пенсії як пенсіонеру, якій постійно проживає та території радіоактивного забруднення та щомісячної додаткової пенсії; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату як не працюючому пенсіонеру, які постійно проживає в зоні радіоактивного забруднення доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної пенсії за віком передбаченої ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01 серпня 2007 року по 31 липня 2010 року, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити додаткову пенсію за шкоду в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01 серпня 2007 року по 31 липня 2010 року та виплачувати довічно.
Постановою Канівського районного суду Черкаської області від 26 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо недоврахування та виплати позивача пенсії, зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача та виплатити відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі однієї заробітної плати за період 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року, відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»додаткову пенсію заподіяну здоров’ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком починаючи з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову
Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача щодо зобов`язання УПФУ здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіологічного контролю у розмірі 1 мінімальної зарплати, та, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 4 призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є обґрунтованою та підлягає задоволенню за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року.
З таким висновком суду в частині задоволення позовних вимог за період 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року не може повністю погодитися колегія суддів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 4 категорія, та проживає на теріторії радіоактивного забруднення, що підтверджується копією посвідчення, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію у відповідача, додаткову пенсію та доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідності до ст.ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі Закон).
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно до ч. 1 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Всупереч ст.ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року по ст. 39 вказаного Закону та по ст. 51, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 р. відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність
Таким чином колегія суддів погоджується в висновком суду першої інстанції, щодо часткового задоволення позовних вимог та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача та виплатити відповідно до ст.39, ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Разом з тим, судом першої інстанції не правомірно було вирішено питання про поновлення строку на звернення до суду з підстав того, що про порушення своїх прав позивачка дізналася з довідки УПФУ 08 вересня 2010 року.
У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів відносно клопотання позивача про поновлення строків для звернення з позовом до суду вважає за необхідним зауважити, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»набрав чинності 20 червня 1996 року - відповідно, не отримавши соціальну допомогу, передбачену цим законом, позивач з цього часу повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Юридична необізнаність позивача та постійні зміни і суперечності в законодавстві не можуть бути визнані поважними причинами для поновлення строку звернення до суду, оскільки закони та інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами та можливість людини дізнатися про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання людини.
Разом з тим позивачка в адміністративному позові просить поновити строк на звернення до суду, проте не наводить поважних причин пропуску строку на таке звернення, у зв’язку з цим колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов в частині позовних вимог про перерахунок пенсії за період з 01 жовтня 2007 року по 29 березня 2010 підлягає залишенню без розгляду.
Також слід зазначити, що з самого визначення поняття пенсія випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі один раз на місць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якійсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії. Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватися, оскільки суперечить самому визначення та суті пенсії.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, проте в частині задоволення позову за період з 01 жовтня 2007 року по 29 березня 2010 року прийнято з порушенням норм процесуального права. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову скасувати в частині та прийняти в цій частині нове рішення про залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м.Каневі Черкаської області –задовольнити частково.
Постанову Канівського районного суду Черкаської області від 26 жовтня 2010 року скасувати в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м.Каневі Черкаської області нарахувати на виплатити ОСОБА_2 у відповідності до положень ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі мінімальної заробітної плати за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року та додаткову пенсію в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст..51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01 жовтня 2007 року по 29 березня 2010 року з урахуванням проведених виплат.
В цій частині постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Каневі Черкаської області про зобов’язання провести перерахунок пенсії та здійснення відповідних виплат відповідно до ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 жовтня 2007 року по 29 березня 2010 року - залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Канівського районного суду Черкаської області від 26 жовтня 2010 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: Т.М.Грищенко
В.Е.Мацедонська