Судове рішення #14784080


 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


Справа №  59/3422.04.11



За позовом                    Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС"

До          Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна

          страхова компанія "Оранта"

3-ті особи, які           1) ОСОБА_1,

не заявляють          2) Закрите акціонерне товариство «БРВ Київ»

самостійних вимог

на предмет спору на

стороні відповідача

Про          стягнення 7 318,12 грн.

Суддя  Картавцева Ю.В.

Представники:

Від позивача          ОСОБА_2 - представник (дов. ГО-10/296 від 29.12.2010 р.)

Від відповідача          ОСОБА_3 –представник (дов. б/н від 16.06.10 р.)

Від 3-тіх осіб          1) не з’явився

          2) не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне Акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 7 318,12 грн., яке було сплачено позивачем страхувальнику відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № ДСНТ/210123172148 від 14.06.2007 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування наземного транспорту № ДСНТ/210123172148 від 14.06.2007 р. внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (далі –ДТП) було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою власника пошкодженого автомобіля "Чері", державний номер НОМЕР_2 –ОСОБА_4., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України “Про страхування” та статей 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб –автомобіль "ГАЗ 330202", державний номер НОМЕР_1, яким скоєно ДТП, водій якого визнаний винним у її скоєні ОСОБА_1, застрахований у Національній акціонерній страховій компанії "Оранта", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6258328 від 16.06.2007 р., позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 7 318,12 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.02.2011 р. за зазначеною вище позовною заявою було порушено провадження у справі №59/34 та розгляд справи призначено на 23.02.2010р.

Представник відповідача в судове засідання 23.02.2011 р. не з'явився, однак 22.02.2011 р. надав до відділу діловодства суду клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 та ЗАТ "БРВ Київ", а також просив зобов’язати позивача та третіх осіб надати докази перебування ОСОБА_1 під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 10.11.2007 р., у трудових відносинах з ЗАТ "БРВ Київ"; докази законності експлуатації ОСОБА_1 під час ДТП транспортного засобу "ГАЗ 330202", реєстраційний номер НОМЕР_1. та зобов'язати позивача надати довідку ДАІ встановленої форми № 2 про обставини дорожньо - транспорної пригоди.

23.02.2011 р. суд, ухвалив задовольнити клопотання представника відповідача та залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та ЗАТ "БРВ Київ" та витребувати додаткові докази.

Також, представником відповідача було надано відзив на позов відповідно до якого відповідач проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

Заперечення відповідача обґрунтовані тим, що ні страхувальник ЗАТ "БРВ Київ", ні водій ОСОБА_1 не звертались до HACK "Оранта" з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 10.11.2007 р., в порядку передбаченому статтею 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно у HACK "Оранта" відсутні документи, які підтверджуються законність експлуатації ОСОБА_1 транспортного засобу "ГАЗ 330202" державний номер НОМЕР_1.

Також позивач не надав до суду доказу отримання відповідачем претензії позивача. Оскільки з копії повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.05.2008 р. не вбачається, які саме документи були отримані HACK "Оранта", тому позивач не довів дотримання ним меж здійснення цивільних прав, визначених у статті 13 ЦК України, у зв’язку з чим підстави для захисту його цивільного права та інтересу, які позивач вважає порушеними, відсутні.

Також відповідач вказує на те, що полісом обов'язкової відповідальності наземних транспортних засобів, укладеним між ЗАТ "БРВ Київ" та HACK "Оранта" за № ВА/6258328 від 15.06.2007 р. було застраховано відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ГАЗ 330202», реєстраційний номер НОМЕР_1, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір І типу).

У зв'язку з відсутністю доказу законності експлуатації ОСОБА_1 транспортного засобу "ГАЗ 330202", реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент ДТП, яка мала місце 10.11.2007 р., останній (ОСОБА_1) не може вважатись власником транспортного засобу, оскільки він експлуатував зазначений транспортний засіб без будь-яких законних підстав, а тому транспортний засіб "ГАЗ 330202", реєстраційний номер НОМЕР_1, не може вважатись забезпеченим транспортним засобом у розумінні пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином наведена вище подія, HACK "Оранта" не може вважатись страховим випадком відповідно до статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки сталася за участю не забезпеченого транспортного засобу, а тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

У зв’язку з відсутністю представника відповідача, необхідністю витребування нових доказів, залученням до участі у справі 3-іх осіб, суд відклав розгляд справи на 16.03.2011 р.

Представники 3-іх осіб в судове засідання 16.03.2011 р. не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали.

В судовому засіданні 16.03.2011 р. представник позивача подав клопотання про витребування із Суворівського районного суду міста Одеса (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 68): 1) постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 Клопотання задоволено.

Також в судовому засіданні 16.03.2011 р. представник позивача надав клопотання про продовження терміну розгляду справи на більш тривалий строк.

Оскільки відповідно до ч. 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

У зв’язку з необхідністю витребування нових доказів, відсутністю представників 3-іх осіб, неподанням витребуваних суд ухвалою від 16.03.2011 р. продовжив строк вирішення спору по справі № 59/34 на п'ятнадцять днів та відклав розгляд справи на 20.04.2011 р.

Представники 3-іх осіб в судове засідання 20.04.2011 р. не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

18.04.2011 р. відділом діловодства суду отримано відповідь Суворовського районного суду м. Одеси на запит № 59/34 від 16.03.2011 р., відповідно до якої, Суворовський районний суд м. Одеси надав копію постанови від 12.12.2007 р. та копію адміністративних матеріалів по справі № 3-38446/07 щодо ОСОБА_1

В судовому засіданні 20.04.2011 р. оголошено перерву до 22.04.2011 р.

В судовому засіданні 22.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2007 р. між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № ДСНТ/210123172148, згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання компенсувати ОСОБА_4. будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки "Чері" державний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП.

Згідно довідки відділу забезпечення діяльності підрозділів ДПС УДАІ ГУМВС України, 10.11.2007 р. в м. Одеса, по вул. Щорса, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "ГАЗ 330202", державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, та автомобіля "Чері", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Суворовського районного суду міста Одеси від 12.12.2007 р.

12.11.2007 р. до ПАТ "Страхова Група "ТАС" звернувся ОСОБА_4 із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріальних збитків б/н від 13.11.2007 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Чері", державний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження в ДТП, склала 10 728,30 грн.

14.02.2008 р. ПАТ "Страхова Група "ТАС" на підставі Страхового акту б/н від 05.02.2008 р. та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, враховуючи Звіт про оцінку вартості матеріальних збитків б/н від 13.11.2007 року, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 7 318, 12 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1275 від 14.02.2008 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 7 318,12 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частинами другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "ГАЗ 330202", державний номер НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Чері", державний номер НОМЕР_2, належить ЗАТ "БРВ Київ".

Однак, цивільно-правова відповідальність ЗАТ "БРВ Київ" в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "ГАЗ 330202", державний номер НОМЕР_1 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у HACK "Оранта" на підставі укладеного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/6258328).

Вина водія який керував автомобілем "ГАЗ 330202", державний номер НОМЕР_1, підтверджується постановою Суворовського районного суду міста Одеси від 12.12.2007 р.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Чері", державний номер НОМЕР_2 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/6258328), а до ПАТ "Страхова група "ТАС" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № ДСНТ/210123172148 від 14.06.2007 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ЗАТ "БРВ Київ" як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25.11.2008 р.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВА/6258328) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 35 500,00 грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України “Про страхування” франшиза —частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до вищевказаного Полісу франшиза складає 00, 00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність їх вини у порушенні зобов‘язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 7 318,12 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечення представника відповідача не беруться судом до уваги з наступних підстав.

У відповідності до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як встановлено судом, водій ОСОБА_1, який спричинив ДТП, керував автомобілем "ГАЗ 330202", державний номер НОМЕР_1 на законній підставі, оскільки був працівником ЗАТ "БРВ Київ", що підтверджується адміністративними матеріалами по справі № 3-38446/07, а саме протоколом про адміністративне правопорушення Серія ВН № 295505 від 10.11.2007 р. та поясненнями ОСОБА_1 № 026277 від 10.11.2007 р., відповідно до яких ОСОБА_1 працює водієм в ЗАТ "БРВ Київ".

Доказів на підтвердження зворотнього відповідачем суду не надано. Таким чином заперечення відповідача стосовно того, що ОСОБА_1 керував автомобілем "ГАЗ 330202", державний номер НОМЕР_1 не на законних підставах, а ДТП сталося не за участю забезпеченого транспортного засобу є не доведеними та не обґрунтованими.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; Код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) шкоду у розмірі 7 318 (сім тисяч триста вісімнадцять) грн. 12 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.


Суддя                                                                                                    Ю.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення: 29.04.11 р.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація