ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2011 р. о 12:05 Справа №2а-1570/11/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., при секретарі судового засідання Щепанської А.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з’явився,
від відповідача – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради
до Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим
про скасування постанов.
Суть спору: Управління праці та соціального захисту Керченської міської ради звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим про скасування постанов від 25.01.2011 року та від 01.02.2011 року про накладення штрафів в розмірі 340грн. та 680 грн. по виконавчому провадженню №2-а-1645.
Позов мотивовано тим, що судові рішення та вимоги державного виконавця не виконані з поважних причин, на даний час відсутня реальна можливість виконання судового рішення, по виконанню якого відкрито виконавче провадження, оскільки законодавством не визначені джерела фінансування покриття заборгованості.
Ухвалою суду від 11.02.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Сторони повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи належним чином, представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст.ст. 122,128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Частиною 1 ст. 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно із ст. ст. 10, 11 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 №606-ХІV учасниками виконавчого провадження є, зокрема, сторони, якими є стягувач і боржник.
Позивач на правах сторони виконавчого провадження має право звернення до адміністративного суду відповідно до ст. 181 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Враховуючи суб’єктний склад сторін та правову природу спірних правовідносин а також те, що спір, який виник між сторонами по справі, є публічно-правовим, інший порядок судового оскарження спірних постанов державного виконавця для позивача законодавством не передбачений, справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно із постановами, що оскаржуються, виконавче провадження відкрито по примусовому виконанню судового рішення про зобов’язання боржника (Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5 травня 2007-2009 років.
Постановами головного державного виконавця ВДВС Керченського МУЮ Мірошникової Є.Ю. від 25.01.2011 року та від 01.02.2011 року за невиконання у встановлені державним виконавцем строки вищевказаного судового рішення, на підставі ст. ст. 5, 76, 87 Закону України “Про виконавче провадження” на позивача накладено штрафи у розмірі 340,00 грн. та 680грн.
Статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження” врегульовано обов'язки і права державних виконавців. Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Абзацом 13 ч. 3 ст. 5 вказаного Закону передбачено право державного виконавця накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Частиною 2 ст. 76 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що у разі невиконання без поважних причин вимог вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника –юридичну особу –від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону (ч. 3 ст. 87 Закону України “Про виконавче провадження”).
У судовому засіданні судом встановлено, що підставою для накладення штрафу є невиконання боржником рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин. Тому державний виконавець мав перед застосуванням штрафних санкцій з’ясувати, зокрема, наявність або відсутність поважних причин невиконання рішення і обов’язку виконати певні дії лише боржником, а також чи сплинув строк, якій був встановлений державним виконавцем боржнику для виконання рішення.
Закон не визначає терміну “поважні причини невиконання судового рішення”, зазначене поняття є оціночним.
Суд зазначає, що встановлення факту відсутності поважних причин невиконання судового рішення (про що зазначено в ч. 2 ст. 76 Закону України “Про виконавче провадження”), може мати місце за умови, якщо боржник не виконує певних дій (щодо яких ухвалено судове рішення), а виконання таких дій або усунення перешкод до такого виконання цілком полягає у площині повноважень боржника і не залежить від обставин, які боржник не в змозі упередити або усунути.
Судом встановлено, що позивачем на адресу Міністерства фінансів України та АР Крим, Міністерству праці та соціальної політики України та АР Крим, Прем’єр міністру України, Керченській міській раді АР Крим та ін., направлялись листи щодо виділення додаткових асигнувань для забезпечення виконання судових рішень, згідно із листом Міністерства праці та соціальної політики АР Крим та Міністерства фінансів України питання про надання додаткових коштів не вирішено.
Суд не вбачає підстав для притягнення позивача до відповідальності за ст. ст. 76, 87 Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки виконання судового рішення об'єктивно не залежить від волі позивача.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем належних доказів правомірності постанови, що оскаржується не надано.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Суд також вважає можливим стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого при зверненні до суду в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим Мірошниченко Є.Ю. від 25.01.2011 року про накладення на боржника (Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради) штрафу у розмірі 340грн. за невиконання рішення про зобов'язання боржника нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5 травня 2007-2009 років.
3. Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим Мірошниченко Є.Ю. від 01.02.2011 року про накладення на боржника (Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради) штрафу у розмірі 680грн. за повторне невиконання рішення про зобов'язання боржника нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5 травня 2007-2009 років.
3. Стягнути з Державного бюджету на користь Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради 3,40 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання її копії.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Радчук А.А.